Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №609/1038/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1038/26

3/609/279/2026

24 вересня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) патрульної поліції Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , учня ДНЗ «Шумське ПТУ», паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

12 вересня 2026 року о 17:35:00 м. Шумськ по вул. Українська, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. а ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769916 від 12.09.2026, вищевказані дії ОСОБА_1 , інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Андрієм Володимировичем кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 12 вересня 2026 року о 17:35:00 м. Шумськ по вул. Українська, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху, чим порушив п. 9.2.б ПДР – порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769916 від 12.09.2026, вищевказані дії ОСОБА_1 , інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Андрієм Володимировичем кваліфіковано за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними (по них притягується до відповідальності одна і та ж особа), тому слід об`єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.

В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину свою визнав та пояснив, що посвідчення водія ще не отримував. Сигнал покажчика повороту не подав, оскільки згоріла лампочка.

Перевіривши матеріали справ, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769916 від 12.09.2026; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769920 від 12.09.2026; доданими до протоколу доказами (в т.ч. відеозапис); поясненнями, наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 .

Згідно з положенням ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі-ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно п.2.1(а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 9.2.б Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

За змістом ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.1(а), п. 9.2.б. ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушень передбачених ч.2 ст.126 КУпАП та ч. 2 ст. 121 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку.

Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769916 від 12.09.2026 вбачається, що інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Андрієм Володимировичем зафіксовано факт керування ОСОБА_1 мотоциклом без посвідчення водія, оскільки такого не отримував.

Крім того, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769920 від 12.09.2026 вбачається, що інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Андрієм Володимировичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 мотоциклом, який не увімкнув покажчик повороту.

Протоколи сумніву не викликає, оскільки складені відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказами по справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколів чи після їх оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував, протоколи підписано ним власноручно, в протоколах роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, та є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без посвідчення водія та неподання сигналу покажчика повороту, підтверджується оглянутими в судовому засіданні диском з відеофіксацією події, яка мала місце 12 вересня 2026 року.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; ч. 2 ст. 122 КУпАП, тобто порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а тому його слід притягнути до відповідальності.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_2 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним інкримінованого порушення.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, які мають значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про особу останнього, який є неповнолітньою особою, його поведінку під час складання матеріалів, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосувати щодо нього у відповідності з вимогами ст.36 КУпАП адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є керування транспортним засобом без посвідчення водія, яке передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

За наведеного, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що з ОСОБА_1 , слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 30, 36, 40-1, 122, 126, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 291, 294, 317-1, 321 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Об`єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме 609/1038/26 (провадження №3/609/279/2026) та № 609/1039/26 (провадження №3/609/280/2026), в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 609/1038/26 (провадження №3/609/279/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 і ч. 2 ст. 122 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень;

- за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 грн 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК