Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №696/544/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 696/544/26

Провадження № 22-ц/821/1653/26

Категорія: 331060000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

секретаря - Дмитренко В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України – Матієнка Олега Борисовича на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 травня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Зачепа Л. О. звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Просила встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з січня 2018 року по день коли він зник безвісти – 22 жовтня 2025 року.

Заяву мотивувала тим, що в жовтні 2017 року вона познайомилася з ОСОБА_2 та з січня 2018 року почали спільно проживати як подружжя в належному заявниці на праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця зазначає, що у період спільного проживання вона з ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, за спільні кошти купували побутову техніку та робили ремонт у будинку.

25.06.2025 ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації та проходив військову службу у військовій частині. Протягом перебування ОСОБА_2 на військовій службі, вони із заявницею постійно підтримували зв`язок між собою через мобільні додатки, в анкеті військовослужбовця останній вказав заявницю як довірену особу. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 хотіли укласти шлюб через додаток «Дія», однак через перебування останнього на бойових позиціях та відсутність стабільного доступу до мережі інтернет не змогли цього зробити.

22.10.2025 ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання, про що 24.10.2025 було повідомлено заявницю.

З метою реалізації заявницею права на подачу документів та отримання відповідей з питань розшуку безвісти зниклого ОСОБА_2 , а також підтвердження належності їй пільг та виплат, що передбачені законом для членів сім`ї зниклих безвісти військовослужбовців, ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду з даною заявою.

Водночас вказує, що на території України вона є єдиною близькою людиною для ОСОБА_2 та може здійснювати його пошук. Батьки ОСОБА_2 проживають в росії та підтримують російський режим, у зв`язку з чим, останній розірвав з ними всі зв`язки ще до знайомства із заявницею та не спілкувався з ними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 26.05.2026заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісти 22.10.2025, з січня 2018 року по 22 жовтня 2025 року.

Суд дійшов висновку про доведеність факту проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу і вказана обставина підтверджується дослідженими в ході розгляду справи письмовими доказами та показами свідків, згідно з якими вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет, брали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім`ї та проведенні дозвілля.

Суд першої інстанції вказав, що факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки це є підставою для реалізації нею своїх прав на отримання виплат та матеріальної допомоги як члену сім`ї безвісти зниклого військовослужбовця та його розшук.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Міністерства оборони України – Матієнко О. Б. подав через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.05.2026 та ухвалити нове рішення на користь Міністерства оборони України, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не досягне своєї мети в отриманні грошового забезпечення за зниклого безвісти ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі представник скаржника посилається, зокрема, на Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, на постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.

Вказує, що будь-яких доказів того, що заявниця та зниклий безвісті набули за час спільного проживання майно за спільні кошти, ОСОБА_1 не надала.

Зазначає, що доводи заявниці обмежуються лише констатацією факту щодо проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з січня 2018 року по 22.10.2025.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у близьких стосунках, які також не підтверджені, не може свідчити про те, що особи проживали в зазначений період однією сім`єю, оскільки заявниці необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї.

Також вказує, що зниклий безвісті ОСОБА_2 не складав особистого розпорядження відносно виплати грошового забезпечення на ОСОБА_1 і його у військової частини НОМЕР_1 немає.

На підставі зазначеного, вважає, що мета заявниці щодо отримання грошового забезпечення за зниклого безвісти ОСОБА_2 не буде досягнута.

Відзив на апеляційну скаргу

16.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Зачепи Л. О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю в будинку заявниці, вели спільне господарство, разом здійснювали покупки. Особисті речі ОСОБА_2 знаходилися у домоволодінні заявниці.

Зі змісту рішення Кам`янського районного суду Черкаської області вбачається, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив всі обставини справи та наявні докази, надав належну оцінку, у зв`язку з чим прийняв рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства оборони України, а рішення першої інстанції залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/0188853320 від 17.12.2025 ОСОБА_1 з 04.11.2014 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. з зворотній бік).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 28949437 від 03.11.2014 ОСОБА_1 має право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору купівлі-продажу від 03.11.2014 (а.с. 10-11).

До матеріалів справи надана копія паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 23.11.2018 виданого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11 зворотній бік).

Відповідно до копії Свідоцтва про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_3 від 02.08.2013, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано, про що зроблено відповідний актовий запис за № 121 від 02.08.2013 (а.с. 20 зворотній бік).

Факт проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копіями Декларації № 0001-5Х4А-М800 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, де також зазначено довіреною особою пацієнта ОСОБА_1 , медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 , результатом аналізу № 140812 від 13.11.2020, медичними картами огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров`я за 2019 та 2020 роки (а.с. 18-19, 21 зворотній бік-23).

Згідно копії сповіщення сім`ї № 52 від 24.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено ОСОБА_1 про те, що її цивільний чоловік, кулеметник 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безвісти зник 22.10.2025 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області (а.с 13).

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025250350000703 від 25.10.2025 вбачається, що до відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що їй надійшло сповіщення, що її цивільний чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат, зник безвісти 22.10.2025 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області. За даним фактом внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 13 зворотній бік).

Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 від 25.11.2025 № 2456/35066, ОСОБА_2 не складав та не надавав командуванню частини для завірення дійсності підпису особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті), захоплення в полон або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором (а.с. 16).

Разом з тим, з анкети військовослужбовця ОСОБА_2 від 19.08.2025 вбачається, що останній вказав цивільною дружиною та довіреною особою ОСОБА_1 , дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а в графі «мати» та «батько» зазначив, що вони живуть в росії та з ними не спілкується. Крім того, в даній анкеті ОСОБА_2 вказав адресу свого місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 16 зворотній бік).

ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті грошової забезпечення солдата ОСОБА_2 та наданні витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується відповідями військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2026, Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 28.10.2025, ДП «Український національний центр розбудови миру» від 04.11.2025 (а.с. 7, 14-15).

Згідно з Актом про встановлення факту проживання від 29.11.2025, який складений вуличним комітетом м. Кам`янка, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_1 .

Також при огляді будинку за вказаною адресою встановлено, що там зберігаються особисті речі, інструменти та документи ОСОБА_2 , велика кількість спільних фотокарток де зображені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с. 17-17 зворотній бік).

На виконання ухвали суду від 17.04.2026 Кам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського МУ МЮ України надано інформацію про те, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено наступні актові записи: про шлюб № 7 від 09.07.2011 складений Новобогданівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; про розірвання шлюбу № 121 від 02.08.2013 складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 119).

З наданих доказів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримували зв`язок між собою, спілкувалися у телефонному режимі на побутові та особисті теми, надсилали грошові кошти один одному на побутові потреби, разом проводили дозвілля та свята, мали спільні інтереси, що підтверджується скріншотами листування в мобільних додатках, копіями фотосвітлин та виписками про рух коштів по рахунку АТ «Райффайзен Банк» (а.с. 25-63, 66-80).

До матеріалів справи також долучені накладні на вібраційний насос від 27.02.2024, бензиновий культиватор від 20.03.2025 та пральну машину від 20.12.2023, відповідно до яких одержувачем товарів зазначено ОСОБА_12 (Буйніцкас) (а.с 64-65).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2026 в судовому засіданні із занесенням в протокол судового засідання № 98 були допитані свідки (а.с. 98-100).

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_12 з ОСОБА_13 проживали разом, з ОСОБА_14 він разом працював, допомагав їм з благоустрою їхнього будинку, вони вели спільне господарство. Також зазначив, що знає його 4 роки, як познайомилися на роботі з першого дня. ОСОБА_14 представив Інну як свою дружину. Вказав, що ОСОБА_14 проживав разом з ОСОБА_13 та її сином. Також зазначив, що мотоблок вони купили разом, оскільки він бачив як вони скуплялися разом.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що заявниця є його сестрою, що ОСОБА_2 працював на роботі, доглядав господарство, також доглядав за племінником, вони жили як одна сім`я, років 5 вони точно живуть разом. Вказував, що вони разом робили каналізацію, поставили євровікна, ванну зробили, мотоблок придбали, вони поводили себе як сім`я. ОСОБА_14 вважає своїм зятьом.

Свідок ОСОБА_5 вказала, що вона працює у відділі ЖКГ міської ради, а ОСОБА_15 є її сусідкою. Пояснила, що ОСОБА_15 жила із ОСОБА_14 біля неї поруч, як сусіди вони доброзичливі, вони вели спільне господарство і було спільне будівництво, вона щоденно бачила як він займався будівництвом, господарством, вихованням дитини. Вказала, що приблизно років десять вони проживають. Також вона бачила як ОСОБА_14 вчив ОСОБА_16 косити траву, показував як працює мотоблок. Вказувала, що робили ремонт, позичали в неї корито на бетон і кельму, добудовували чи веранду, чи ванну.

Свідок ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 проживали як подружжя, разом виховували ОСОБА_17 сина - ОСОБА_18 , разом вели господарство, переробляли разом ванну і веранду, проводили воду. Також вказала, що поки ОСОБА_15 їздила в гості, ОСОБА_14 їй зробив сюрприз – пофарбував будинок. Вони жили як хороша сім`я.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Міністерства оборони України – Матієнка О. Б., ОСОБА_1 та її представника – адвоката Зачепу Л. О., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК).

У постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З матеріалів справи вбачається, що підтвердження факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу надасть ОСОБА_1 можливість звертатися безпосередньо до державних органів в інтересах свого чоловіка, отримувати необхідну інформацію та документи, а також реалізувати право на отримання грошового забезпечення сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти, та інших виплат відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц зазначила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України).

При застосуванні ст. 74 СК України важливо врахувати, щоб особи не перебували у будь-якому іншому шлюбі на цей час, а також що між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Для визнання осіб такими, що проживають однією сім`єю, крім факту спільного проживання, важливі також: наявність спільного бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування; участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Схожі правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 524/10054/16, від 03.11.2022 у справі № 361/4744/19, від 27.03.2025 у справі № 127/10809/23.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2. 3, 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Належним чином дослідивши та оцінивши надані заявницею докази у їх сукупності, судом першої інстанції встановлено, що заявниця ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу, за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, факт їхнього спільного проживання за вищезазначеною адресою, яка є місцем реєстрації ОСОБА_1 , підтверджується відповідним витягом з Реєстру територіальної громади, Актом про встановлення факту проживання, анкетою військовослужбовця ОСОБА_2 та відповідними медичними документами, які містяться в матеріалах справи.

Той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, проводили в будинку ремонтні роботи, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя підтвердили допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

З наданих заявницею фотознімків та скріншотів дописів з соціальної мережі, також вбачається її спільне з ОСОБА_2 проведення дозвілля та свят у різні періоди.

Також, колегія суддів звертає увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_6 сповістив ОСОБА_1 як цивільну дружину ОСОБА_2 про його зникнення безвісти, що підтверджує, що відповідні відомості про неї, як про найближчу особу, були наявні в особовій справі військовослужбовця.

Міністерство оборони України не спростувало вказаної сукупності доказів, не зазначало місця окремого постійного проживання ОСОБА_2 , також не надало докази про ведення ним іншого господарства чи існування іншої сім`ї в період з січня 2018 року по 22.10.2025.

Також, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_1 не досягне своєї мети в отриманні грошового забезпечення за зниклого безвісти.

Так, правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов`язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів визначає ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018 (ст. 3 Закону).

У ст. 6 вищевказаного Закону зазначено права близьких родичів та членів сім`ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Статтею 1 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» до числа близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зокрема, віднесено осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Дослідивши наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 надала належні та достатні докази на підтвердження факту проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та що встановлення цього факту їй необхідне з метою реалізації прав, зокрема, передбачених ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надавши належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни рішення.

Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга Міністерства оборони України не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 травня 2026 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренко