Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №703/203/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 703/203/26

Провадження № 22-ц/821/1600/26

Категорія: 302070000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

секретаря - Дмитренко В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Стратілатова Костянтина Геннадійовича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Стратілатов К. Г. звернувся до суду із позовом до ПрАТ «ВФ Україна» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом її звільнення від споруд стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM 900\UMTS-2100 ПрАТ «ВФ Україна» пусковий комплекс № КІЕ CHK KNS.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01.07.2019 між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ПрАТ «ВФ Україна» (орендарем) було укладено Договір оренди земельної ділянки № _KNS, згідно п. 1.1 якого Орендодавець передавав, а Орендар приймав в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий № 7123783000:01:002:0231 загальною площею 100 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт оренди надавався орендарю для встановлення обладнання базової станції мобільного зв`язку.

На підставі Акту приймання-передачі об`єкта оренди від 01.07.2019, ОСОБА_2 передав, а ПрАТ «ВФ Україна» в особі керівника ТЦ Черкаси Тєлєгіна О. А. прийняло об`єкт оренди, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № 17061192610141 від 18.09.2019, ПрАТ «ВФ Україна» було надано дозвіл на Будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900/UMTS ПрАТ «ВФ Україна» пусковий комплекс №КІЕ CHK KNS, код об`єкта 2213.3, та на нове будівництво на земельній ділянці кадастровий номер № 7123783000:01:002:0231, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (клас (СС1)) № ІУ101201204901 від 07.12.2020 будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900\UMTS-2100 ПрАТ «ВФ Україна» пусковий комплекс № КІЕ CHK KNS за адресою: АДРЕСА_1 , закінчено та введено її в експлуатацію.

09.09.2022 між ОСОБА_2 та ПрАТ «ВФ Україна» було укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди, якою сторони вирішили починаючи з 15.09.2022 припинити дію Договору № _KNS від 01.07.2019 у зв`язку з підписанням договору з іншою особою.

15.09.2022 сторонами складено Акт приймання-передачі, згідно якого орендар (ПрАТ «ВФ Україна») повертає, а орендодавець ( ОСОБА_2 ) приймає із користування нерухоме майно – земельну ділянку кадастровий № 7123783000:01:002:0231 загальною площею 100 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (перейменовано на АДРЕСА_1 .

21.10.2022 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки.

На підставі цього Договору позивач набув право власності на земельну ділянку кадастровий № 7123783000:01:002:0231 загальною площею 100 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В цей же день право власності на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначав, що попередній власник земельної ділянки ( ОСОБА_2 ) та відповідач з 15.09.2022 припинили дію Договору оренди у зв`язку з підписанням договору з іншою особою. У цей же день був підписаний Акт приймання-передачі земельної ділянки. Однак договір оренди з іншою особою укладено не було, а земельна ділянка фактично не була звільнена від майна відповідача (базової станції мобільного зв`язку).

Тобто, з моменту набуття позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий № 7123783000:01:002:0231 на ній перебуває споруда - базова станція мобільного зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником якої є відповідач. При цьому будь-яких договорів щодо використання цієї земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено. Будь-які правові підстави для перебування вказаної базової станції мобільного зв`язку на земельній ділянці позивача в даний час відсутні. Коштів за використання земельної ділянки ПрАТ «ВФ Україна» позивачу не сплачує.

Вказане свідчить, що в даний час належна позивачу земельна ділянка кадастровий № 7123783000:01:002:0231 зайнята майном ПрАТ «ВФ Україна», що позбавляє позивача можливості здійснювати своє право власності щодо цієї земельної ділянки (користуватись нею, зводити на ділянці будівлі або споруди, передавати її в оренду іншим особам тощо).

01.11.2022 позивач письмово повідомив відповідача про зміну власника земельної ділянки та запропонував укласти новий договір оренди.

25.11.2022 відповідач направив позивачу лист про відмову від укладення договору оренди.

07.10.2024 позивач повторно направив відповідачу пропозицію про укладення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, на яких ПрАТ «ВФ Україна» орендувало цю земельну ділянку у попереднього власника.

15.10.2024 відповідач направив позивачу лист, в якому знову відмовився від укладення договору оренди.

07.11.2025 позивач ще раз направив відповідачу пропозицію про укладення договору оренди земельної ділянки. Однак договору оренди відповідач і досі не уклав.

08.07.2025 позивачем за участі ОСОБА_3 було проведено огляд вказаної вище земельної ділянки. У результаті огляду встановлено, що на даній земельній ділянці, знаходиться телекомунікаційна споруда - вежа (базова станція) мобільного зв`язку.

Факт огляду було посвідчено актом та фотофіксацією.

Будь-які правові підстави для перебування базової станції мобільного зв`язку відповідача на належній позивачу земельній ділянці в даний час відсутні. Коштів за використання земельної ділянки відповідач позивачу не сплачує.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що у п. 9 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений 21.10.2022 між ОСОБА_2 (Продавцем) з ОСОБА_1 (Покупцем), зазначено про те, що продавець стверджує, що на момент укладення цього договору вказана вище земельна ділянка нікому іншому не відчужена, в спорі та під заставою, в тому числі податковою, не перебуває, не є предметом спадкового договору та судового спору, правами третіх осіб не обтяжений, не внесений до статутного капіталу господарських товариств, будь-які обмеження щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо) відсутні. На земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди. Протягом звітного 2022 року продавець не отримував доходу від продажу будь-якого об`єкта нерухомого майна.

Більше того при придбанні майна позивач міг оглянути предмет купівлі, та бути обізнаний про наявність вказаної побудови, а також міг відмовитися від укладення правочину, проте цього не здійснив.

Суд вказав, що всі претензії щодо не повідомлення позивача, колишнім власником земельної ділянки, про наявність укладеного 01.07.2019 Договору №_KNS оренди нерухомого майна, за яким орендодавець – ОСОБА_2 передав ПрАТ «ВФ Україна» - орендарю, у строкове платне користування спірну земельної ділянки, позивач має право пред`явити саме до ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Стратілатов К. Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 20.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки було укладено між ОСОБА_2 та позивачем 21.10.2022, тобто більше ніж через місяць після припинення Договору оренди. Тому на момент придбання земельної ділянки Договір оренди і, відповідно, право відповідача розміщувати на земельній ділянці своє майно (вежу мобільного зв`язку) були припинені і не існували.

Посилання суду на цей Договір оренди, на думку представника скаржника, є безпідставними, оскільки наявність в минулому Договору оренди, який було припинено до укладення Договору купівлі-продажу, жодним чином не впливає на права та обов`язки продавця та покупця. Також припинений в минулому Договір оренди не обмежує право власника землі вимагати усунення перешкод в користуванні своєю земельною ділянкою.

Зазначає, що суд у своєму рішенні констатував, що позивач має право пред`явити всі свої претензії саме до ОСОБА_2 . Предметом позову у цій справі є вимога позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення від споруд стільникового радіотелефонного зв`язку, які належать відповідачу та перебувають на вказаній земельній ділянці. Яким чином ця вимога може бути заявлена до попереднього власника земельної ділянки суд жодним чином не обґрунтував.

Вказує, що відповідач з власної волі припинив Договір оренди, який був правовою підставою для розміщення споруди мобільного зв`язку на земельній ділянці позивача. Укладаючи додаткову угоду, відповідач чітко розумів її наслідки: або підписання договору оренди з новим власником або звільнення ділянки від розміщеної на ній вежі мобільного зв`язку. Договір оренди земельної ділянки відповідач укладати відмовився. Тож відповідач свідомо та самостійно створив обставини, за яких він зобов`язаний звільнити земельну ділянку від своєї телекомунікаційної споруди.

Така поведінка відповідача є суперечливою та недобросовісною, оскільки останній безпідставно користується чужою земельною ділянкою протягом тривалого часу (більше 3,5 років) на шкоду позивачу. У той же час позивач, будучи власником землі, не може користуватись нею або надати її в користування іншій особі.

Відзив на апеляційну скаргу

29.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив від представника ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката Коцар О. С., в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду від 20.04.2026 – без змін.

Зокрема зазначає, що в Договорі купівлі-продажу № 4019 від 21.10.2022, укладеному між ОСОБА_1 , як покупцем, та ОСОБА_2 як продавцем, значиться, що на даній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди зареєстровані чи незареєстровані.

У п. 10. Договору купівлі-продажу № 4019 від 21.10.2022, продавець ОСОБА_2 зобов`язується: попередити про права третіх осіб на земельну ділянку, в тому числі права наймача; передати ділянку вільну від будь-яких майнових прав; передати ділянку в стані існуючому на день огляду її покупцем; попередити покупця про всі недоліки щодо відчужуваної земельної ділянки.

Вказує, що при придбанні майна позивач міг оглянути предмет купівлі, та бути обізнаний про наявність вказаної побудови, а також міг відмовитися від укладення правочину, проте цього не здійснив.

Відповідач не здійснював жодних дій щодо спірної земельної ділянки, у тому числі будівництва чи розміщення будь-якого обладнання в день реєстрації 21.10.2022 чи після Договору купівлі-продажу № 4019 від 21.10.2022, відновити становище, яке існувало до так званого «порушення» відповідачем не являється за можливе.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01.07.2019 між ФО ОСОБА_2 та ПрАТ «ВФ Україна», в особі керівника ТЦ Черкаси Тєлєгіна О. А., укладено Договір оренди нерухомого майна № _KNS (а.с. 9-14).

Згідно вказаного Договору ОСОБА_2 передає, а ПрАТ «ВФ Україна» приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер - 7123783000:01:002:0231, з правом зміни її цільового призначення, загальною площею 100 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (перейменована на АДРЕСА_1 , згідно з планом-схемою.

Відповідно до п. 2.1. Договору, об`єкт оренди надається орендарю для встановлення обладнання базової станції мобільного зв`язку, з метою здійснення орендарем господарської діяльності.

Пунктом 5.1. Договору встановлена орендна плата за місяць оренди та складала 5000,00 грн без ПДВ.

Нарахування орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання- передачі об`єкта оренди (п. 5.2 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням його печатками сторін (за наявності) та діє з 01.08.2019 до 30.06.2022 (включно) (п. 11.1 Договору).

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта оренди від 01.07.2019, Орендодавець ( ОСОБА_2 ), відповідно до п. 1.1. Договору оренди № _KNS від 01.07.2019, передав, а орендар (ПрАТ «ВФ Україна» в особі керівника ТЦ Черкаси Тєлєгіна О. А.) прийняв у строкове платне користування об`єкт оренди, а саме: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (перейменована на АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке адресоване Державній архітектурно будівельній інспекції України, зареєстровано 18.09.2019 ІУ061192610141, ПрАТ «ВФ Україна» повідомило про початок виконання будівельних робіт, а саме будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ України», пусковий комплекс КІЕ СНК KNS. Місце розташування об`єкта будівництва - кадастровий номер 7123783000:01:002:0231, АДРЕСА_1 (перейменована на АДРЕСА_1 . Вид будівництва - нове будівництво (а.с. 16).

Згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 07.12.2020 реєстраційний № ІУ101201204901, за адресою: АДРЕСА_1 (перейменована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123783000:01:002:0231, площа 0,01 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій. Відомості про замовника: ПрАТ «ВФ Україна». Відомості про об`єкт: вид будівництва – нове будівництво; назва об`єкта будівництва - будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ України», пусковий комплекс № КІЕ СНК KNS (а.с. 17-22).

09.09.2022 між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПрАТ «ВФ Україна», в особі керівника технічного центру Черкаси Тєлєгіна О. А. укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого майна № _KNS від 01.07.2019, якою внесено зміни до п. 11.1 розділу 11 «Строк чинності, умови, зміни та припинення Договору» наступним положенням: починаючи з 15 вересня 2022 року припинити дію Договору № KNS від 01.07.2019 у зв`язку з підписанням договору суборенди з іншою особою. Всі інші умови вище зазначеного Договору залишаються без змін. Угода вступає в силу з моменту її підписання (а.с. 23).

Згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 15.09.2022, орендар, згідно з Договором оренди нерухомого майна № KNS від 01.07.2019 повертає, а орендодавець приймає із користування нерухоме майно – земельну ділянку загальною площею 100 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (перейменована на АДРЕСА_1 (а.с. 24).

Відповідно п. 1.1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2022, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвою І. Ю., зареєстровано в реєстрі за № 4019, ОСОБА_2 (Продавець) передає у власність (продає), а Покупець - ОСОБА_1 , приймає у власність (купує) земельну ділянку площею 0,0100 га, кадастровий номер 7123783000:01:002:0231, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язується сплатити за неї грошову суму у порядку та на умовах, передбачених цим Договором (а.с. 25-28).

Вид цільового призначення земельної ділянки, що відчужується - для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікації (п. 2 Договору).

У п. 9 вказаного Договору, зокрема, продавець свідчить, що на земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди.

Продавець зобов`язується, зокрема, передати за даним Договором земельну ділянку у стані, рівному з існуючим на день її огляду покупцем та вимагати її прийняття; попередити покупця про всі відомі йому недоліки проданої земельної ділянки (п. 10 Договору).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.10.2022 за № 48210160, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 313047276 від 21.10.2022 (а.с. 29).

У матеріалах справи міститься копія листа ПрАТ «ВФ Україна від 25.11.2022 № GR-22-08604, в якому повідомлено про відмову від пропозиції щодо укладення будь-яких договорів з ФОП ОСОБА_1 , у тому числі щодо об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 43).

07.10.2024 цінним листом з описом вкладення № 1802100021318 позивач повторно направив відповідачу пропозицію про укладення договору оренди земельної ділянки, згідно проекту Договору оренди, що додається. У разі, якщо в строк до 15.10.2024 Договору оренди не буде укладено, він буде змушений вимагати звільнити земельну ділянку від майна (базової станції мобільного зв`язку), що належить ПрАТ «ВФ Україна» (а.с. 44-47).

15.10.2024 ПрАТ «ВФ Україна» направило ОСОБА_1 лист, в якому відмовилося від укладення Договору оренди (а.с. 48-50).

07.11.2025 рекомендованими листами позивач направив Національному центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій та ПрАТ «ВФ Україна» лист, в якому просив вникнути в непорозуміння, які виникли між ним та ПрАТ «ВФ Україна», та прийняти рішення щодо подальшого перебування телекомунікаційного обладнання мобільного зв`язку (базові станції) на його земельних ділянках. Також просив прийняти рішення щодо підписання договорів оренди на майданчиках де знаходиться телекомунікаційне обладнання мобільного зв`язку на умовах, які були підписані з попередніми власниками земельних ділянок або викупити земельні ділянки за договірною ціною. В іншому випадку вимушений буде звертатись до суду про примусове звільнення своїх земельних ділянок від телекомунікаційного обладнання ПрАТ «ВФ Україна» (а.с. 54).

Відповідно фіскального чеку про поштове відправлення № 1800100655594 та згідно трекінгу поштових відправлень, вище вказаний лист отриманий відповідачем 11.11.2025 (а.с. 54-55).

30.11.2022 Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій листом № 68/ВО/03-1017 звернувся до голови Черкаської обласної державної адміністрації з проханням вжити заходи щодо недопущення припинення функціонування базових станцій ПрАТ «ВФ Україна» (а.с. 75-76).

Згідно Акту обстеження від 08.07.2025, складеного ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з додатками фотознімків, проведено огляд земельної ділянки, кадастровий номер 7123783000:01:002:0231, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 . У результаті огляду встановлено, що на даній земельній знаходиться телекомунікаційна споруда вежа (базова станція) мобільного зв`язку (а.с. 58-63).

Із відповіді Департаменту сервісних послуг Державної інспекції архітектури та містобудування України від 26.06.2025, зокрема вбачається, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині, за параметром пошуку «кадастровий номер - 7123783000:01:002:0231» та «адреса - АДРЕСА_1 » встановлено, що наявна інформація про зареєстровану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 07.12.2020 № ІУ101201204901 «Будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ Україна», пусковий комплекс №КІЕ СНК KNS»; замовник: ПАТ «ВФ Україна» ( ЄДРПОУ 14333937) (а.с. 64-65).

Також судом встановлено, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2025 у справі № 703/5155/23 у задоволенні первісного позову ПрАТ «ВФ Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про переведення на орендаря прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПрАТ «ВФ Україна», третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України, про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою відмовлено. Рішення набрало законної сили 04.11.2025.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника – адвоката Стратілатова К. Г., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 ЦК України).

Особливості права власності на землю врегульовані Земельним кодексом України. Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно зі ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. При цьому права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою в повному обсязі можуть належати лише власникові земельної ділянки.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 2, п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тлумачення ст. 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння.

У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 467/1496/16-ц (провадження № 61-12820св19) вказано, що «позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача».

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 308/13730/15 (провадження № 61-1897св20) зазначено, що «підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей».

Звертаючись до суду з цим позовом, представник ОСОБА_1 посилався на те, що з моменту набуття позивачем (21.10.2022) спірної земельної ділянки, на ній перебуває споруда – базова станція мобільного зв`язку, власником якої є відповідач.

Колегія суддів зауважує, що на момент набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку, декларація про готовність до експлуатації об`єкта була видана та зареєстрована, а вежа мобільного зв`язку побудована та готова до експлуатації.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (ч. 1 ст. 375 ЦК України).

Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки № _KNS від 01.07.2019, належний на той час власник земельної ділянки ОСОБА_2 передав ПрАТ «ВФ Україна» в строкове платне користування земельну ділянку для встановлення обладнання базової станції мобільного зв`язку, з метою здійснення орендарем господарської діяльності. Саме під час дії Договору від 01.07.2019 було надано дозвіл на будівництво базової станції мобільного зв`язку.

Разом з тим, на момент укладення Договору купівлі-продажу від 21.10.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спірна земельна ділянка не перебувала в оренді відповідача ПрАТ «ВФ Україна».

Отже, між ОСОБА_4 та ПрАТ «ВФ Україна» відсутні договірні правовідносини з користування земельною ділянкою площею 0,0100 га, кадастровий номер 7123783000:01:002:0231, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також колегія суддів враховує, що на момент придбання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки як позивач, так і попередній власник, в якого позивач придбав земельну ділянку, були обізнані про існування обмежень на набутій ОСОБА_1 земельній ділянці, на якій у встановленому законом порядку розміщено станцію мобільного зв`язку.

Звернення з негаторним позовом спрямоване на відновлення суб`єкта речового права у попередньому стані. Вимоги за негаторним позовом полягають в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Негаторний позов може бути пред`явлений впродовж всього строку тривання відповідного порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Беручи до уваги вищенаведений висновок Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд зазначає, що спірна земельна ділянка на час подачі даного позову перебувала у тому стані, який був на момент набуття права власності позивачем.

Крім того, укладаючи Договір купівлі-продажу земельної ділянки, продавець, відповідно до умов Договору, зобов`язаний був передати земельну ділянку у стані, рівному з існуючим на день її огляду покупцем, а також був зобов`язаний попередити покупця про всі відомі йому недоліки проданої земельної ділянки.

Позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення від споруд стільникового радіотелефонного зв`язку, які побудовані правомірно та у законний спосіб у зв`язку з відмовою відповідача укласти договір оренди, на думку колегії суддів, не можуть бути задоволенні з підстав та доводів викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції тане впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення першої інстанції від 20.04.2026 постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для його скасування з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Стратілатова Костянтина Геннадійовича– залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2026 року– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренко