Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №703/1372/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 703/1372/26

Провадження № 22-ц/821/1559/26

Категорія: 304070000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря : Руденко А.О.

учасники справи:

позивач: Обслуговуючий кооператив «Сміла»,

представник позивача: Гончаренко Микола Петрович,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Обслуговуючого кооперативу «Сміла» - Гончаренка Миколи Петровича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2026року (ухваленого під головуванням судді Овсієнка І.В. в приміщенніСмілянського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст рішення суду виготовлено 18 травня 2026 року) у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Сміла» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будинку та прибудинкової території,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року Обслуговуючий кооператив «Сміла» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в місті Сміла, зокрема і будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачка є спадкоємицею власника квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, споживачем послуг, що надає позивач. Від підписання письмового договору про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкових територій, запропонованого до укладення позивачем, ОСОБА_1 відмовилася.

Обов`язки по оплаті витрат на утримання будинку й прибудинкової території відповідач за вказаний період не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з березня 2023 року по січень 2026 року у розмірі 5514,00 грн.

В зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 5514,00 грн та судовий збір в сумі 2728,96 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2026 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, тим, що позивачем не доведено обставини справи, на які посилається в позовній заяві, належними та допустимими доказами, в зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Обслуговуючого кооперативу «Сміла» - Гончаренко М.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2026 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОК «Сміла» до відповідачки ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вважає, що при вирішенні справи, суд першої інстанції зробив суперечливі висновки на підставі прийнятих і досліджених ним доказів, проголосивши суперечливе рішення між наведеною в ньому мотивувальною і резолютивною частинами.

Зокрема, безпідставно не прийнято до уваги, письмове зобов`язання від імені боржниці, яке стосується погашення боргу, що існував станом на 18.06.2020. Вказане зобов`язання є доказом того, що правовідносини між позивачем і відповідачем виникли задовго до виникнення спору, є триваючими і безперервними і не оспорюються боржницею.

Також, суд першої інстанції відхилив в якості доказу Акт на підтвердження факту проживання відповідачки в квартирі АДРЕСА_3 , посилаючись на «критичність» його оцінки. Однак, при цьому суд не навів будь-яких аргументів, які б свідчили про невідповідність зазначеного Акту вимогам чинного законодавства, щодо суб`єктивного складу його учасників, реквізитів, ознак підробки чи фальсифікації, заперечення з боку відповідачки тощо. Це свідчить про суб`єктивну, односторонню і упереджену, не об`єктивну оцінку доказів.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи, Обслуговуючий кооператив «Сміла» здійснює функції з утримання будинку за адресою АДРЕСА_1 , надає житлово-комунальні послуги.

Позовна заява містить вказівку на те, що відповідачка в справі, ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_4 .

На підтвердження вказаної обставини позивачем наданий акт від 20.02.2026, за змістом якого в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає спадкоємець ОСОБА_1 , з 18.06.2020, вказаний документ засвідчений підписами голови ОК «Сміла» та головного бухгалтера, бухгалтера.

Розмір внесків на витрати по управлінню багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , що введені в дію з 01.05.2019 та діють до 31.12.2023, затверджені Протоколом загальних зборів членів ОК «Сміла», власників квартир по АДРЕСА_1 від 10.04.2019, такий складає 3,98 грн за 1 кв.м. корисної площі квартири.

Розмір внеску на витрати по управлінню багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , що введені в дію з 01.01.2024 та діють на даний час, затверджені Протоколом загальних зборів членів ОК «Сміла», власників квартир по АДРЕСА_1 від 11.12.2023, такий складає 6,00 грн за 1 кв.м. корисної площі квартири.

Відповідно до фінансових звітів ОК «Сміла» за 2023-2025 роки, позивач здійснював надання послуг із утримання будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також прибудинкової території, за рахунок внесків на послуги із управління будинком.

Матеріали справи містять також Типовий договір № 39 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій від 01.01.2024, від підписання якого відповідач ОСОБА_1 відмовилась, що засвідчено підписом бухгалтера ОСОБА_2 .

На доведення позовних вимог позивачем надано копію письмового зобов`язання, датованого 18.06.2020, що складене від імені ОСОБА_1 на адресу голови ОК «Сміла», за змістом якого відповідачка зобов`язується в строк до 01.10.2020 сплатити заборгованість за послуги, що надані за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки про заборгованість по внескам на витрати по управлінню багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 станом на 01.02.2026, борг нарахований в розмірі 5514,00 грн.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОБ «Сміла» - Гончаренка М.П. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення із ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Сміла» витрат на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 5514,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що позивачем не надано документів, які б підтверджували набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на житло, з приводу якого обліковується заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, так само як і відомостей про придбання будь-якого права щодо житла за правочином.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює функції з утримання будинку за адресою АДРЕСА_1 , надає житлово-комунальні послуги.

Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_4 .

На підтвердження вказаної обставини позивачем наданий акт від 20.02.2026, за змістом якого в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає спадкоємець ОСОБА_1 , з 18.06.2020, даний документ засвідчений підписами голови ОК «Сміла» та головного бухгалтера, бухгалтера (а.с. 19).

Розмір внесків на витрати по управлінню багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , що введені в дію з 01.05.2019 та діють до 31.12.2023, затверджені Протоколом загальних зборів членів ОК «Сміла», власників квартир по АДРЕСА_1 від 10.04.2019, такий складає 3,98 грн за 1 кв.м. корисної площі квартири (а.с. 15).

Розмір внеску на витрати по управлінню багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , що введені в дію з 01.01.2024 та діють на сьогодні, затверджені Протоколом загальних зборів членів ОК «Сміла», власників квартир по АДРЕСА_1 від 11.12.2023, такий складає 6,00 грн за 1 кв м корисної площі квартири (а.с. 17).

Відповідно до фінансових звітів ОК «Сміла» за 2023-2025 роки, позивач здійснював надання послуг із утримання будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також прибудинкової території, за рахунок внесків на послуги із управління будинком (а.с. 13-14).

На підтвердження своїх вимог, позивачем було долучено Типовий договір № 39 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій від 01.01.2024 (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1 предметом вказаного договору є надання виконавцем послуг, спрямованих на утримання будинку та прибудинкової території за рахунок внесків і платежів споживача за адресою АДРЕСА_4 в строк та на умовах, що передбачені договором.

Виконавець (ОК «Сміла») надає послуги в обсязі і на умовах, визначених у рішенні загальних зборів кооперативу (зборів власників квартир або їх уповноважених).

Споживач має право, зокрема на своєчасне отримання послуг належної якості згідно із законодавством (п. 10, пп. 1) та зобов`язаний оплачувати послуги у встановлений договором строк (п. 11, пп. 1).

Згідно з п. 5 розрахунковим періодом є календарний місяць, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством (пп. 1 п. 13 договору).

Розділ «Права та обов`язки сторін» регламентує, зокрема права споживача, серед яких: зменшення розміру плати за надані послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості у визначеному законодавством порядку; відшкодування збитків, заподіяних його майну та (або) приміщенню внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості; своєчасне отримання від виконавця інформації про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо. Також зазначено обов`язки споживача серед яких: оплачувати послуги у встановлений цим договором строк; своєчасно вживати заходів до усунення пов`язаних з отриманням послуг неполадок, що виникли з власної вини.

Пунктом 20 договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

З матеріалів справи вбачається, що від підписання Типового договору № 39 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій від 01.01.2024 ОСОБА_1 відмовилась, що засвідчено підписом бухгалтера ОСОБА_2 (а.с. 11).

Також, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано копію письмового зобов`язання, датованого 18.06.2020, що складене від імені ОСОБА_1 на адресу голови ОК «Сміла», за змістом якого ОСОБА_1 зобов`язується в строк до 01.10.2020 сплатити заборгованість за послуги в розмірі 3000,00 грн., що надані за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 20).

Правовідносини сторін, що виникли на підставі зазначених фактичних обставин, регламентуються такими правовим нормами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію, згідно з законом.

Статтею 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що, залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з положеннями ст. 19 цього ж Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які, залежно від цивільно-правових угод, можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Слід врахувати, що за приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Крім того, кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом (ч. 1 ст. 94 ГК України).

Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом (статті 2, 23 ЗУ «Про кооперацію»).

Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови ВС від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Статтею 24 ЗУ «Про кооперацію» визначено, що кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.

Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

На доведення власної позиції позивач посилається на ту обставину, що відповідачка ОСОБА_1 набула право власності на житло за адресою АДРЕСА_4 в порядку спадкування.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують вказані доводи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

За ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно із ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 22.03.2023 у справі №463/6829/21-ц спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а свідоцтво про право на спадщину лише підтверджує право власності.

Отже, належними доказами набуття права на спадщину є заяви про прийняття спадщини або ж заяви інших осіб, що є спадкоємцями, про відмову від неї, документи, що підтверджують постійне проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в тому числі але не виключно – рішення суду відповідного змісту, а також свідоцтво про право на спадщину, якщо таке було особою отримане.

В матеріалах справи відсутні документи (докази), які б підтверджували набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на житло, з приводу якого обліковується заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, так само як і відомості про придбання будь-якого права щодо житла за правочином.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази проживання чи реєстрації ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 .

Оцінивши надане позивачем письмове зобов`язання від імені ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно зазначив, що чинне законодавство України не містить чіткого переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків.

Діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії та/або письмове прохання відстрочити сплату боргу та/або письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу та/або часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 в справі №569/8314/14.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що письмове зобов`язання від імені боржника стосується погашення боргу, який існував станом на 18.06.2020, відтак не є належним доказом існування правовідносин сторін з приводу надання, отримання житлово-комунальних послуг та виникнення заборгованості у період із березня 2023 року до січня 2026 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду перш інстанції про те, що акт про фактичне проживання ОСОБА_1 в житлі, з приводу утримання якого виникла заборгованість є неналежним та недопустимим доказом в підтвердження вимог позивача, оскільки він не містить відомостей про ознайомлення відповідачки із його змістом, крім того, стосується проживання особи із червня 2020 року та не підтверджує факту користування відповідним житлом, в тому числі житлово-комунальними послугами, в період виникнення заборгованості.

Твердження апелянта, що суд першої інстанції безпідставно відхилив докази надані позивачем на підтвердження своїх вимог є безпідставними, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13.

Колегія суддів зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, оцінив надані позивачем докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника Обслуговуючого кооперативу «Сміла» - Гончаренка М.П. на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2026, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 258, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Обслуговуючого кооперативу «Сміла» - Гончаренка Миколи Петровича – залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2026 рокуу справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Сміла» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будинку та прибудинкової території - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко