Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №289/1219/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 289/1219/26Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.

Категорія 149Доповідач Чеботаренко О.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Чеботаренко О.Л. за участі секретаря Романенко Т., адвоката Грабчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Грабчука Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єднано в одне провадження і присвоєно об`єднаній справі єдиний унікальний номер судової справи № 289/1219/26.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу цього адміністративного правопорушення.

Цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років з оплатним вилученням мотоцикла «FORTE SERAMBLER 300», без державного номерного знаку, що належить ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Так, згідно з постановою судді місцевого суду ,06.06.2026 о 12:40 год. по вул. Центральна, 28 в с. Поташня ОСОБА_1 , будучи 07.01.2026 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував мотоциклом «FORTE SERAMBLER 300», без державного номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Грабчук О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, а також звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Зазначає, що матеріали справи, зокрема відеозаписи поліцейських, не містять інформації про керування ОСОБА_1 мотоциклом о 12.40 год. 06.06.2026 р., як вказано в адміністративному протоколі за ст. 126 КУпАП.

Стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження правильності кваліфікації правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП в частині повторності правопорушення.

Вважає, що так як ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тобто права керування станом на 06.06.2026 року не мав, виконання постанови в частині позбавлення права керування не є можливим.

Також, на його думку , неможливо виконати постанову в частині оплатного вилучення мотоцикла Forte Serambler 300, оскільки в матеріалах справи відсутні докази права власності будь-якої особи на даний мотоцикл.

До того ж , зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, здійснював захист України від російської агресії, тому він на підставі п.13 ч.1 ст. ЗУ « Про судовий збір», має бути звільнений від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши позицію адвоката Грабчука О.В., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в не в повному обсязі.

Так, при з`ясуванні всіх обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку в частині наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Статтею 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Зокрема, частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686221 від 07 червня 2026 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

-рапортом працівника поліції про отримання 06 червня 2026 року заяви та реєстрацію ЄО заявника ОСОБА_2 про те, що він став свідком того, як мотоцикліст віком близько 40 років в с.Поташня Житомирського району в`їхав в дерево.Після відпрацювання стало відомо , що 06.06.2026 року ОСОБА_1 керував мотоциклом ,не вибрав безпечної швидкості руху , здійснив зіткнення з деревом і був доставлений до Радомишильської лікарні бригадою "Швидкої допомоги" ;

- розпискою ОСОБА_3 про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 57, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП;

- постановою серії ББА №319954 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.ч.1,2 ст.126,ст.36 КУпАП за керування 06 червня 2026 року мотоциклом «FORTE SERAMBLER 300», який не був зареєстрований в 10-денний термін з моменту придбання у встановленому законом порядку ,без вдягнутого мотошолома, не пред`явив чинного страхового полісу обов`язкового страхування ;

- заявою ОСОБА_1 щодо повідомлення про ДТП за його участі від 06.06.26 року , де він просив не розглядати повідомлення, так як завданих збитків не було і претензій ні до кого він не має ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.06.2026 року щодо обставин ДТП під час керування ним мотоциклом марки FORTE SERAMBLER 300;

- довідками працівника поліції про притягнення останнього 07.01.2026 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також, що ОСОБА_4 не отримував посвідчення водія .

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

Вищенаведені докази є належними та допустимими.

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 розділу VII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.

З дотриманням вимог вищевказаної Інструкції долучена довідка органу поліції, згідно з якою, правопорушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року, так як постановою серії ЕНА №646877 від 01 січня 2026 року, складеною уповноваженою особою відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 3400 гривень.

При цьому жодних відомостей на противагу вказаної інформації, як то відомостей про непритягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності або скасування зазначеної постанови суду не надано.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, стороною захисту не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Апеляційний суд відхиляє посилання захисника на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, адже зібрані у справі докази свідчать про позицію ОСОБА_1 при наданні пояснень, складенні заяви про відсутність претензій після ДТП, а також за відсутності будь-якої інформації про незгоду, оскарження, скасування постанови серії ББА №319954 від 07 червня 2026 року.

Відтак, аргументи захисника щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 мотоциклом за вказаних обставин суд вважає необґрунтованими, будь-яких інших підтверджених належними доказами версій щодо керування мотоциклом третіми особами, сторона захисту не висуває; доводи ж апеляційної скарги про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

При цьому відеозаписи, на відсутність яких посилався захисник, на думку апеляційного суду, не єдине джерело доказів, які можуть підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Суд робить висновки на підставі оцінки сукупності зібраних у справі доказів. При цьому суд зауважує, що фіксування керування мотоциклом ОСОБА_1 безпосередньо поліцейськими і не могло бути, так як протокол щодо ОСОБА_1 складався після вчинення останнім ДТП та доставлення його в лікарню, а сама інформація про ДТП зафіксована на підставі повідомлення сторонньої особи.

Довід про неможливість виконання постанови в частині позбавлення ОСОБА_1 права керування у зв`язку з неотриманням ним посвідчення водія є безпідставним.

Ч. 5 ст. 126 КУпАП прямо передбачає позбавлення права керування транспортними засобами як самостійний вид адміністративного стягнення.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати ККС від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 прямо зазначив, що позбавлення права керувати транспортними засобами може бути застосоване до особи незалежно від того, чи отримувала вона посвідчення водія. Тому відсутність посвідчення водія не означає відсутності правових підстав для позбавлення права керування та не перешкоджає виконанню постанови суду.

Посилання захисника Грабчука О.В. на те, що ОСОБА_1 як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» , судом не можуть бути прийняти до уваги з огляду на таке.

Так, згідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма закону є бланкетною, тобто має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на правовідносини, що виникають із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи те, що у даній справі ОСОБА_1 є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, судовий збір у відповідності до положень ст. 40-1 КУпАП належить сплаті на загальних підставах.

Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Разом з тим, суд погоджується з позицією захисника щодо безпідставності застосування місцевим судом такого додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу - мотоцикла Forte Serambler 300.

Так , відповідно до ст.28 КУпАП , оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Виходячи із правового аналізу вказаної норми закону, при застосуванні ст.28 КУпАП суд має встановити саме власника предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення – в даному випадку саме - мотоцикла Forte Serambler 300. Однак жодного документа, який би підтверджував право власності ОСОБА_1 на вказаний транспортний засіб, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, місцевому суду не надала.

За таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для накладення на ОСОБА_1 такого додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.294 КУпАП , за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, змінивши постанову місцевого суду в частині накладення додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, виключивши таке стягнення, а в іншій частині залишити без змін.

Керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Грабчука Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково .

Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, змінити в частині накладення додаткового стягнення у виді оплатного вилучення мотоцикла Forte Serambler 300 без державного номерного знаку , виключивши накладення на ОСОБА_5 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення мотоцикла Forte Serambler 300 без державного номерного знаку.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО.Л.Чеботаренко