Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №295/12642/22 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 295/12642/22 Головуючий у 1-й інст. Костенко С.М.

Категорія 28 Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу адвоката Андрійчук Людмили Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12.08.2026 про зупинення провадження

у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження з виконання вироку Богунського районного суду м. Житомира від 02.07.2025 в частині цивільного позову,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 02.07.2025 у кримінальному провадженні № 12022060400002153 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Цим же вироком частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 387 456,20 грн моральної шкоди.

На виконанні Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 78919022 з примусового виконання вироку в частині стягнення моральної шкоди, у якому стягувачем є ОСОБА_3 , боржником – ОСОБА_1 .

22.06.2026 ОСОБА_2 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про заміну сторони виконавчого провадження – стягувача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на неї як на правонаступника. Вказує, що оскільки ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_3 та прийняла спадщину після смерті матері (стягувача), то наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

У судовому засіданні щодо розгляду заяви ОСОБА_4 представник заявника ОСОБА_5 заявив клопотання, яке підтримала ОСОБА_2 , про зупинення провадження до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 та його представник – адвокат Андрійчук Л.І. проти задоволення клопотання заперечували.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.08.2026 зупинено судове провадження за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження до закінчення шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини на підставі п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Ухвала мотивована тим, що стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірні правовідносини допускають правонаступництво, а строк для звернення із заявою про прийняття спадщини закінчується лише 07.11.2026. Пославшись на п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_2 є обов`язком, а не правом суду, у зв`язку з чим відхилив заперечення представника заінтересованої особи.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Андрійчук Л.І. в інтересах ОСОБА_1 26.08.2026 подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12.08.2026 та направити матеріали за заявою ОСОБА_2 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Богунського районного суду м. Житомира від 12.08.2026 постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до звернення ОСОБА_2 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а тому не була і не могла бути стороною (учасником) цього провадження. Предметом розгляду є спеціальне процесуальне питання, врегульоване ст. 442 ЦПК України, щодо вибуття сторони виконавчого провадження та вирішення питання чи є заявник її правонаступником, і ця норма не передбачає зупинення провадження при розгляді даного питання. Замість встановлення факту правонаступництва та дослідження обставин прийняття заявником спадщини, суд відклав вирішення заяви щонайменше до 07.11.2026.

Також апелянт вказує, що п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у випадку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника, тоді як суд першої інстанції визначив строк зупинення, не передбачений процесуальним законом, помилково ототожнивши строк для прийняття спадщини з моментом виникнення спадкового правонаступництва.

Крім того, апелянт вважає ухвалу невмотивованою, оскільки у ній не наведено обґрунтування неможливості розгляду заяви до спливу строку для прийняття спадщини, причинного зв`язку між смертю стягувача та обов`язком суду зупинити провадження, а також мотивів незастосування ст. 253 ЦПК України. На підтвердження своєї позиції посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.06.2022 у справі № 276/1706/14-ц.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 та Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до апеляційного суду не надійшли, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

02.09.2026 із Богунського районного суду м. Житомира до Житомирського апеляційного суду надійшли матеріали справи № 295/12642/22.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12.08.2026.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03.09.2026 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 02.07.2025 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто 387 456,20 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирок набрав законної сили 02.08.2025.

19.08.2025 видано виконавчий лист №295/12642/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 387 456,20 грн.

Постановою старшого державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) від 21.08.2025 відкрито виконавче провадження № 78919022 за виконавчим листом №295/12642/22 від 19.08.2025: стягувач – ОСОБА_3 , боржник – ОСОБА_1

ОСОБА_3 , яка є стягувачем у виконавчому провадженні № 78919022, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 07.05.2026 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я., у його провадженні знаходиться спадкова справа №115/2026 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Станом на 14.05.2026 із заявами про прийняття/ відмову від прийняття спадщини звернулися: ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, та ОСОБА_7 , який відмовився від прийняття спадщини. Інших осіб, які б зверталися із заявами немає.

Із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником ОСОБА_2 (згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.08.2014 – дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ) звернулася до суду 22.06.2026, тобто після смерті стягувача.

Ухвалою від 12.08.2026 суд першої інстанції зупинив провадження за цією заявою до закінчення шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, не вирішивши її по суті.

Мотиви та висновки апеляційного суду

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Аналогічні положення містить ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. При цьому замінити сторону виконавчого провадження може виключно суд, а така заява розглядається тільки в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.10.2023 у справі № 523/2357/20, вирішуючи питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання вироку суду в частині відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, зазначила, що смерть сторони виконавчого провадження слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження, а при вирішенні питання заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, згідно з якими після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження правонаступником здійснюється в порядку спеціальної норми процесуального закону про заміну сторони виконавчого провадження з урахуванням підстав, визначених загальною нормою про процесуальне правонаступництво, а при вирішенні такого питання суд має встановити коло всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, та, відповідно, чи відбулося правонаступництво у матеріальних правовідносинах. У цивільному судочинстві такими нормами є відповідно статті 442 та 55 ЦПК України.

Верховний Суд також зазначав, зокрема і у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 420/12467/20, що процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, а тому при вирішенні заяви про заміну стягувача, який помер, його спадкоємцем суд зобов`язаний надати оцінку поданим заявником доказам набуття права на спадщину, зокрема щодо того права вимоги, яке є предметом виконання.

Отже, предметом розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження є саме встановлення факту вибуття сторони виконавчого провадження, з`ясування того, чи допускають правовідносини правонаступництво, кола правонаступників вибулої сторони та того, чи є особа, про заміну на яку просить заявник, правонаступником вибулої сторони. Ці обставини суд встановлює на підставі поданих доказів під час розгляду заяви по суті.

В свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, у цьому випадку провадження зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що підстава для зупинення провадження, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, застосовується у разі, коли сторона вибуває з процесу внаслідок смерті під час розгляду справи, і має на меті забезпечити можливість залучення до участі у справі її правонаступника для продовження розгляду справи. Саме тому законодавець пов`язав строк такого зупинення із вчиненням процесуальної дії - залученням правонаступника.

Натомість, у даній справі стягувач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. ОСОБА_3 не була учасником провадження за цією заявою, а її смерть не є обставиною, що виникла під час розгляду та перешкоджає йому, а навпаки, є підставою для звернення до суду правонаступника з відповідною заявою та для вирішення судом питання наявності підстав для правонаступництва у заявника.

Тобто смерть стягувача є безсумнівним вибуттям сторони виконавчого провадження, становить саму підставу заяви за ст. 442 ЦПК України, яка підлягає оцінці судом при вирішенні заяви по суті. Саме особа, яка вважає себе правонаступником стягувача, є заявником у цьому провадженні.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у суду першої інстанції не було підстав для застосування пункту 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тобто закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України, не є моментом виникнення спадкового правонаступництва, а незакінчення цього строку саме по собі не перешкоджає суду розглянути по суті заяву про заміну сторони виконавчого провадження та оцінити подані заявником докази на підтвердження його правонаступництва.

Тобто питання про те, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та на якій правовій підставі, зокрема, з урахуванням ч. 3 ст. 1230 ЦК України, яке коло осіб є правонаступниками ОСОБА_3 , чи довела заявниця, що вона є правонаступником стягувача, а також чи не закінчене виконавче провадження № 78919022 на час розгляду заяви, - ці питання підлягають вирішенню судом першої інстанції при розгляді заяви по суті з урахуванням наявних у справі доказів. Недоведеність правонаступництва на час розгляду заяви, можлива передчасність ініціювання такого питання в зв`язку з неминуванням строку для прийняття спадщини – ці обставини є підставою для відповідного висновку суду за результатами її розгляду, але не для зупинення провадження в зв`язку зі смертю стягувача.

Апеляційний суд також зауважує, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до розгляду цього питання по суті. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 523/2357/20, та у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 916/2437/17. Таким чином, інтереси правонаступників вибулої сторони захищаються механізмом зупинення виконавчих дій, передбаченим спеціальним законом, тоді як безпідставне зупинення судового провадження за заявою фактично зупиняє на невизначений період примусове виконання вироку, що не узгоджується із завданням забезпечення виконання судових рішень та обов`язком розглянути заяву у строк, визначений ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги про те, що суд зупинив провадження до невизначеного моменту отримання заявницею свідоцтва про право на спадщину, не відповідають змісту оскарженої ухвали, в якій строк зупинення пов`язано із закінченням шестимісячного строку для прийняття спадщини. Водночас ця обставина не спростовує висновку про безпідставність зупинення провадження даної категорії справ на підставі п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, апеляційну скаргу потрібно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 7, 141, 251, 253, 367, 368, 369, 374, 379, 381-384, 442 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Андрійчук Людмили Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12.08.2026 про зупинення провадження за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 295/12642/22 - скасувати, а справу направити до Богунського районного суду м. Житомира для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, встановлених статтею 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24.09.2026.

Судді

П.В. Миколайчук О.М. Галацевич В.А. Панкеєва