Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №276/1051/25
Суддя: Галацевич О. М.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №276/1051/25 Головуючий у 1-й інст. СЕМЕНЮК А. С.
Номер провадження №33/4805/383/26
Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Грішина Євгена Олексійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Грішина Євгена Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП
Згідно з постановою суду, 31.05.2025 близько 19:00 в селі Давидівка по вулиці Миру, 3Б, Житомирського району, Житомирської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 210984, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на залізний паркан. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Грішин Є.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки ухвалена без повного та всебічного з`ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди. Посилається на порушення права на захист, оскільки розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, незважаючи на подане клопотання про відкладення розгляду справи, що, на думку апелянта, позбавило сторону захисту можливості надати пояснення та докази. Крім того, захисник вказує, що причиною наїзду на паркан стали неправомірні дії іншого учасника дорожнього руху - водія автомобіля Volkswagen LT-35 ОСОБА_2 , який, за твердженням захисника, під час руху здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 , унаслідок чого останній втратив керованість транспортним засобом. Зазначає, що контакт між транспортними засобами (передня права частина автомобіля Volkswagen з задньою лівою частиною автомобіля ВАЗ) відбувся під час руху, що призвело до заносу автомобіля ВАЗ та подальшого наїзду на паркан. Також посилається на наявність конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який, за його твердженням, супроводжувався переслідуванням автомобіля ОСОБА_1 та вчиненням щодо нього фізичного насильства, у зв`язку з чим відомості внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України. На підтвердження викладеного захисник посилається на показання свідків та відеозаписи з камер зовнішнього спостереження. Крім того, вказує на порушення при оформленні матеріалів працівниками поліції, зокрема, нездійснення фіксації пошкоджень та слідів контакту на автомобілі Volkswagen LT-35, а також невідібрання пояснень у встановленому порядку від обох учасників події. На думку сторони захисту, ОСОБА_1 , рухаючись із дозволеною швидкістю, об`єктивно не мав можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди, оскільки втрата керування транспортним засобом відбулася внаслідок небезпечних та непередбачуваних дій іншого водія, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимоги закону судом першої інстанції дотримано, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим та підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам події.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП.
Згідно п.12.1 . Правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347766 від 01.06.2025, ОСОБА_1 , 31.05.2025 близько 19:00 в селі Давидівка по вулиці Миру, 3Б, Житомирського району, Житомирської області, керуючи транспортним засобом ВАЗ 210984, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на залізний паркан. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження.
Водію ОСОБА_1 інкриміновано порушення ним пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі-Інструкція).
ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу, що підтверджується його підписом, при цьому у протоколі зазначив, що пояснення надасть в суді.
На схемі місця ДТП до протоколу від 31.05.2025 відображено всі обставини, що стосуються дорожньо-транспортної пригоди, а також місце розташування транспортних засобів після її настання. Згідно зі схемою, пошкодження зафіксовані у транспортного засобу ВАЗ 210984 (заднє ліве крило, передні фари, ліве переднє крило, ліві передні двері, передній бампер, розбите лобове скло, розбите ліве дзеркало заднього виду, лакофарбове покриття), відомості про наявність пошкоджень автомобіля Volkswagen відсутні. Документ підписаний учасниками події без зауважень (а.с.2).
Зі змісту рапорту помічника чергового ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області Мосієнко М.А. від 02.06.2025 вбачається, що 31.05.2025 о 19 год 26 хв надійшло повідомлення зі служби 102 (зареєстровано в ЄО за №4199 від 31.05.2025) про те, що 31.05.2025 за адресою: Житомирський район, с.Давидівка, вул.Миру, буд.3, сталось ДТП за участю двох автомобілів: Фольсваген Бус, номерний знак НОМЕР_2 та Лада Самара, номерний знак НОМЕР_1 , які під час зіткнення пошкодили паркан. Заявник: ОСОБА_3 (а.с.4).
З наявних у матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів пояснював, що його наздоганяв білий мікроавтобус, який здійснив удар у ліве заднє крило його автомобіля, внаслідок чого він втратив керування та допустив наїзд на паркан.
Разом із тим, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, наведена версія про наявність контакту між транспортними засобами та спричинення дорожньо-транспортної пригоди неправомірними діями іншого водія не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
Зокрема, з відеозапису із камер зовнішнього спостереження встановлено, що автомобіль ВАЗ з`являється у кадрі вже у стані некерованого заносу, після чого здійснює наїзд на перешкоду, тоді як автомобіль Volkswagen LT35 з`являється у полі зору камери лише через певний проміжок часу після настання дорожньо-транспортної пригоди.
Наведене узгоджується зі схемою місця ДТП та відсутністю зафіксованих пошкоджень іншого транспортного засобу - Volkswagen LT 35.
Аналогічні обставини були предметом дослідження у постанові Хорошівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2025 року у справі №276/1053/25, яка набрала законної сили, якою провадження щодо водія транспортного засобу Volkswagen LT 35 ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, під час розгляду справи судом досліджувалися, зокрема, відеозаписи, схема місця ДТП, пояснення учасників події та показання працівника поліції.
Під час розгляду зазначеної справи судом досліджувалися обставини цієї ж дорожньо-транспортної пригоди, зокрема відеозаписи, схема місця ДТП, пояснення її учасників та показання працівника поліції. При цьому допитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_4 , який безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди оглядав автомобіль Volkswagen LT 35, пояснив, що будь-яких слідів зіткнення, зокрема потертостей, подряпин чи вм`ятин, на цьому транспортному засобі не виявив.
Посилання сторони захисту на повідомлення на лінію «102», відповідно до якого дорожньо-транспортна пригода сталася за участю двох транспортних засобів, не підтверджує механізму дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такі відомості мають первинний характер та підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами.
Доводи апеляційної скарги щодо підтвердження версії ОСОБА_1 поясненнями ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки зі змісту таких пояснень вбачається, що останній не був безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, а лише почув звук удару та після цього прибув на місце події. Вказані пояснення не містять відомостей про механізм виникнення ДТП, зокрема щодо можливого контакту транспортних засобів, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями іншого водія та настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Під час апеляційного розгляду стороною захисту на підтвердження доводів про те, що втрата ОСОБА_1 керування транспортним засобом була спричинена діями водія автомобіля Volkswagen LT 35 ОСОБА_2 , надано відеозаписи допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проведених під час судового розгляду кримінального провадження №276/1810/25, які були досліджені судом апеляційної інстанції.
Із показань зазначених свідків вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед дорожньо-транспортною пригодою виник конфлікт, після якого ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen LT 35, рухався за автомобілем ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 .
Зокрема, свідок ОСОБА_6 пояснював, що автомобіль Volkswagen рухався позаду автомобіля ОСОБА_1 на близькій відстані. Свідок ОСОБА_7 зазначав, що автомобіль ВАЗ рухався попереду, тоді як автомобіль Volkswagen, який рухався за ним, змінював траєкторію руху та намагався «підрізати» автомобіль ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_8 пояснював, що автомобіль Volkswagen «зачепив» автомобіль ОСОБА_1 , після чого останній почав втрачати керованість та здійснив наїзд на паркан. ОСОБА_9 також повідомляла про агресивний характер руху автомобіля Volkswagen та переслідування ним автомобіля ВАЗ.
Разом із тим наведені показання щодо безпосереднього механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди не є повністю узгодженими між собою та підлягають оцінці у сукупності з іншими дослідженими у справі доказами. На відеозаписі з камер зовнішнього спостереження безпосереднього контакту між транспортними засобами не зафіксовано: автомобіль ВАЗ з`являється у полі зору камери вже у стані некерованого заносу, після чого здійснює наїзд на перешкоду, тоді як автомобіль Volkswagen LT 35 з`являється у полі зору камери через певний проміжок часу.
Суд апеляційної інстанції враховує також показання ОСОБА_3 про те, що після дорожньо-транспортної пригоди він бачив на передній частині автомобіля Volkswagen LT 35 подряпини лакофарбового покриття, які пов`язував із контактом транспортних засобів, а також показання ОСОБА_5 про наявність пошкоджень цього автомобіля. Водночас зазначені показання не узгоджуються зі схемою місця ДТП, в якій будь-яких пошкоджень автомобіля Volkswagen LT 35 не зафіксовано та яка підписана учасниками події без зауважень, а також із наведеними вище відомостями, встановленими під час розгляду справи №276/1053/25, відповідно до яких працівник поліції ОСОБА_4 , який безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди оглядав цей автомобіль, будь-яких слідів зіткнення, зокрема потертостей, подряпин чи вм`ятин, на ньому не виявив.
За таких обставин надані стороною захисту відеозаписи допитів свідків підтверджують обставини конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також рух автомобіля Volkswagen LT 35 за автомобілем ВАЗ перед дорожньо-транспортною пригодою. Водночас за результатами оцінки всієї сукупності досліджених у справі доказів судом апеляційної інстанції не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_2 та втратою ОСОБА_1 керування транспортним засобом і настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо посилань сторони захисту на наявність кримінального провадження за ознаками ст.125 КК України суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце конфлікт, після якого ОСОБА_2 рухався автомобілем Volkswagen LT 35 за автомобілем ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 . Разом із тим дорожньо-транспортна пригода в обвинувальному акті описана як подія, внаслідок якої автомобіль ВАЗ втратив керованість та здійснив наїзд на паркан.
Наявність конфлікту між учасниками події, подальший рух автомобіля Volkswagen за автомобілем ВАЗ, а також наявність кримінального провадження за фактом заподіяння тілесних ушкоджень не є достатніми для встановлення того, що саме дії ОСОБА_2 перебували у причинно-наслідковому зв`язку з втратою ОСОБА_1 керування автомобілем та настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій водія автомобіля Volkswagen LT 35, перевірені судом апеляційної інстанції, у тому числі з урахуванням додатково наданих стороною захисту доказів, однак достатнього підтвердження не знайшли.
Досліджені у справі докази, оцінені в їх сукупності, є достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції також не вбачає порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи за його відсутності та відсутності захисника.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 реалізував своє право на захист, уклавши договір з адвокатом Лісіцьким А.В., який разом із підзахисним брав участь у судових засіданнях. Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями захисника, у тому числі для підготовки клопотання про призначення автотехнічної експертизи, яке до суду так і не було подано.
Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника вони були позбавлені можливості заявити клопотання про допит свідків та дослідження доказів, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 та його захисник брали участь у судових засіданнях та мали можливість реалізувати відповідні процесуальні права. Крім того, 09 вересня та 14 жовтня 2025 року захисник подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з навчанням, однак доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надав.
За таких обставин, ураховуючи, що розгляд справи неодноразово відкладався, а поважність причин неявки захисника у судове засідання належними доказами підтверджена не була, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Грішина Євгена Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року, без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua