Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №761/31660/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31660/26

Провадження № 2/761/14831/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Матвєєва Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», звернулось Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 року, у зв`язку зі зміною законодавства, він є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Зауважує, що відповідно до вимог чинного законодавства, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачу згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання. Позивачем КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі типових договорів, підготовлено та опубліковано/оприлюднено договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, позивач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлові комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги (публічний договір приєднання), що вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Позивачем на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyvivteploen/ оприлюднено типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Наголошує, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, а відтак квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідач є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачем послуг з ТЕ/ПГВ.

Також, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Разом з тим, зазначає, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також і плату за абонентське обслуговування.

Позивач вказує, що відповідач користується послугами, але свої зобов`язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 28.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 59 334, 03 грн, яка складається з:

заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 28 675,14 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 2 427,41 грн, 3% річних у розмірі 1 229,38 грн, пеня у розмірі 1 495,75 грн.

заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої вводи за період з 01.11.2021 у розмірі 17 441,05 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 3 873,61 грн, 3% річних у розмірі 758,68 грн, пеня у розмірі 923,06 грн.

заборгованості за з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 436, 39 грн.

заборгованості з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1 073,56 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.08.2026 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.05.2026 через підсистему Електронний суд від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. У обґрунтування своєї позиції зауважила, що не є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, просила суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, а відтак квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання.

Як убачається з витягу територіальної громади м. Києва, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Разом із тим, сам по собі факт реєстрації особи у житловому приміщенні не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема належність саме відповідача до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов`язок зі сплати заявленої до стягнення заборгованості, а також розмір такої заборгованості за відповідний період.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі 342/180/17-ц, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У відповідності до ст. 322 ЦК України - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим, відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, закон пов`язує виникнення відповідальності за оплату житлово-комунальних послуг не виключно з наявністю права власності на житло, а також передбачає відповідальність інших осіб за наявності визначених законом підстав.

Водночас із матеріалів справи не вбачається, що позивач заявляв вимоги до відповідача як до власника квартири або що саме право власності є підставою заявлених позовних вимог. Позивач посилався на реєстрацію ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 .

При цьому судом встановлено, що у зазначеній квартирі зареєстровано не лише відповідач, а й ще двоє осіб. Позивачем не надано доказів фактичного користування відповідачем житлово-комунальними послугами за адресою: АДРЕСА_1 , укладення нею договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг, здійснення нею оплати таких послуг, звернення із заявами щодо отримання послуг або іншої поведінки, яка б свідчила про набуття нею статусу споживача за відповідними правовідносинами.

Сам факт реєстрації відповідача за вказаною адресою, за відсутності інших належних і допустимих доказів, суд не вважає достатнім для безумовного висновку про те, що саме ОСОБА_1 є особою, яка повинна відповідати за заявленою позовною вимогою щодо стягнення заборгованості, зокрема за весь період, за який її нараховано.

При цьому позивач не скористався своїм процесуальним правом заявити клопотання про витребування доказів, які, на його думку, підтверджували б статус відповідача як особи, відповідальної за оплату відповідних послуг, та не надав суду інших належних і допустимих доказів на підтвердження цієї обставини.

Суд, відповідно до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України, не наділений повноваженнями самостійно збирати докази замість сторони, яка не виконала свого обов`язку щодо доказування.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у цій справі та що на неї покладається обов`язок зі сплати саме заявленої до стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

За таких обставин суд доходить висновку, що позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є недоведеним, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас застосування позовної давності можливе лише за наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес порушені не були або позивачем не доведено наявності підстав для задоволення позову, суд відмовляє у позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, однак позовна давність за відповідною вимогою спливла, про що заявлено іншою стороною у спорі, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності, за відсутності встановлених судом поважних причин її пропуску.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, питання щодо (не)спливу строків позовної давності судом не вирішувалося.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О. Матвєєва

24 вересня 2026 року