Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №760/14699/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14699/24

Провадження №1-кп/760/1810/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1

за участі сторін та інших учасників провадження

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №22024011000000160 від 13.06.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макарове, Луганської обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, було незаконно створено т.зв. «Народный совет луганской народной республики», головою якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в подальшому було встановлено, що до складу, серед інших осіб входить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від «Коммунистической партии российской федерации».

Водночас, в ході здійснення досудового розслідування встановлено незаконну діяльність на тимчасово окупованій території Луганської області - політичної партії «Коммунистическая партия российской федерации» (ОГРН 1027739165640), що підтверджується «Выпиской из Единого государственного реестра юридических лиц» від 29.03.2024 № ЮЭ9965-24-35919101 про реєстрацію з зазначенням відповідними записами «регистрационный номер 5013», «наименование регистрирующего органа - Министерство юстиции российской федерации», «ГРН и дата внесения в ЕГРЮЛ записи, содержащей указанные сведения - 2137799065699 от 19.04.2013») та причиною внесення запису в російський реєстр «Единый государственный реестр юридических лиц» - «Внесение в Единый государственный реестр юридических лиц сведений о юридическом лице, зарегистрированном до 1 июля 2002года».

Окрім того, в Виписцы з «Единого государственного реестра юридических лиц» від 29.03.2024 № ЮЭ9965-24-35919101 зазначені записи щодо реєстрації вказаного незаконного органу влади в інших органах окупаційної адміністрації держави-агресора («Управление Федеральной налоговой службы по г. Москве», «Отделение Фонда пенсионного и социального страхования российской федерации») та зазначено адресу місцезнаходження - «127051, м. Москва, пров. Малий сухаревский , буд. 3.».

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

18.09.2023 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незважаючи на зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки, колабораційної діяльності, у добровільному обранні громадянином України до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Так, 18.09.2023 громадянин України ОСОБА_5 був добровільно обраним депутатом від «коммунистической партии российской федерации» в незаконно створеному органі влади на тимчасово окупованій території Луганської області т. зв. «Народного совета луганской народной республики».

Водночас, незаконним актом, а саме т. зв законом «о Народном Совете луганской народной республики» від 07.12.2023 затверджено організаційно-правові основи організації і діяльності в т. зв. «Народном Совете луганской народной республики.

При цьому, громадянин України ОСОБА_5 продовжує добровільно обіймати та виконувати функції на незаконній посаді, виконуючи функції та завдання незаконно органу влади «Народного совета луганской народной республики», створеного на тимчасово окупованій території Луганської області, здійснює пропагандистські акції на підтримку окупаційної адміністрації РФ, зокрема через мережу Інтернет щодо формування думки серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності незаконно створеного «Народного совета луганской народной республики».

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, враховує необхідність забезпечення особливого значення охорони прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура, в контексті приписів ст. 2 КПК України, з дотриманням усіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Суд також враховує, що наведені особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Статтею 297-5 глави 24-1 КПК України встановлений порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування.

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

На підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000111 від 21.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), останній показань суду не надавав, клопотань на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ухвали суду від 26.11.2025 постановлено здійснювати розгляд у вказаному кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Аналіз наявних в матеріалах справи документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, мав можливість отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, а також бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самостійно захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно для нього. Зазначене узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.

Вказані висновки також ґрунтуються на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про його наміри ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, це кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Північного міжрегіонального центру з надання безполатної правничої допомоги.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , в ході судових засідань неодноразово зазначав на відсутність прямих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, захисник додав, що вина ОСОБА_5 , як і факт вчинення кримінального правопорушення не доведена, а тому, захисник просив виправдати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у здійсненні колаборацйній діяльності, а саме: в добровільному обранні громадянином України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово-окупованій території, доведена такими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом:

- даними повідомлення начальника ГУ СБУ у м. Кєві та Київській області бригадного генерала ОСОБА_7 від 13.02.2024 за вх. №1685, про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого у ході виконання контррозвідувальних заходів отримано інформацію про вчинення кримінального правопорушення за фактом колабораційної діяльності громадянином України ОСОБА_5 ;

- даними протоколу огляду Інтернет сторінки від 29.03.2024, в ході якого встановлено, що громадянина України ОСОБА_5 було обрано депутатом «Народного совета ЛНР» (мовою оригіналу);

- даними протоколу огляду Інтернет сторінки від 29.03.2024, в ході якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 є діючим депутатом «Народного совета ЛНР» (мовою оригіналу) та у відповідності до рейтингу медійної активності, знаходиться на 335 місці у списку;

- даними протоколу огляду Інтернет сторінки від 29.03.2024, в ході якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 здійснює активну роботу на посаді депутата «Народного совета ЛНР» (мовою оригіналу);

- даними протоколу огляду Інтернет сторінки від 10.04.2024, в ході якого встановлено, структуру, склад народного совета ЛНР, діяльність так звних депутатів (в тому числі ОСОБА_5 ) даного незаконного органу. Також у ході огляду сайту, було оглянуто звіт депутата «Народного совета ЛНР» (мовою оригіналу) ОСОБА_5 за 2023 рік;

- даними протоколу огляду Інтернет сторінки від 29.03.2024 з додатком у вигляді диску, в ході якого оглянуто документи під назвою «Предоставление свелений из егрюл/ергип в электронном виде» (мовою оригіналу);

- даними протоколу огляду від 06.03.2024 з додатком у вигляді диску, в ході якого встановлені відомості щодо Народної ради ЛНР, її структурних підрозділів, повноважень, керівників;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 за фотознімком №1 впізнав ОСОБА_5 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 за фотознімком №6 впізнав ОСОБА_5 ;

- даними висновку судової портретної експертизи від 30.04.2024 №СЕ-19/111-24/21040-ФП, відповідно до якого встановлено, що у наданому на дослідження фотознімку та у зображенні особи, наданому у якості порівняльного зразку - особовій картці Державної міграційної служби України, зображена одна й сама особа, ОСОБА_5 .

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у здійсненні колаборацйній діяльності, а саме: в добровільному обранні громадянином України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово-окупованій території.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребують доказуванню в межах даного провадження та викладені у обвинуваченні, факти про те, внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями російської федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей та АР Крим.

При призначенні покарання суд, згідно із вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, тривалий період часу вчиняє умисний, закінчений, тяжкий злочин, його ставлення до вчиненого, який свідомо розірвавши всі правові стосунки з державою, громадянином якої він є, здійснив добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративних функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованих територіях, у тому числі в окупаційній адміністрації держави агресора.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, позицій державного обвинувачення та захисту, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна та з позбавленням права обіймати посади, в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи з надання публічних послуг.

Зазначене узгоджується з позицією викладеною в постанові Об`єднаної палати ККС ВС в справі №404/2081/22 від 04.09.2023 року у справі, а саме згідно з положеннями ст. 55 Кримінального кодексу у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Згідно положеннь ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється, зокрема, за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Також, суд вважає за необхідне, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 розмір витрат на залучення експерта для проведення судово-портретної експертизи, висновок №СЕ-19/111-24/21040-ФП від 30.04.2024 складають 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп..

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2024 відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 59, 65, ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи з надання публічних послуг строком 10 (десять) років та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2024 відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_5 , на користь держави документально підтверджені витрати, в сумі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп. за проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_10