Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №199/6746/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6746/26

(1-кп/199/898/26)

ВИРОК

іменем України

23.09.2026 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження № 12026042220000060 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2026, відносно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Возжаївка, Амурської області, Білогірського району рф, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні неповнолітніх, непрацездатних осіб не маючого, працюючого водієм ТОВ «Дніпробас», проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.4 ст.185 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4

обвинувачений - ОСОБА_3

захисник - ОСОБА_5

потерпіла- ОСОБА_6

представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 в кінці серпня 2025 проходячи стажування на посаді водія у ФОП « ОСОБА_6 » отримав у користування заправну картку № НОМЕР_1 АЗС «WOG», яка давала можливість заправки дизельним пальним у вказаній мережі АЗС, що належить ФОП « ОСОБА_6 », та у останнього виник злочинний умисел на таємне викрадення вищевказаного дизельного пального.

Далі, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, не маючи наміру повертатись до стажування у ФОП « ОСОБА_6 », в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, взяв та став утримувати при собі заправну картку № НОМЕР_1 АЗС «WOG» з метою подальшого викрадення дизельного пального, шляхом його заправки до власного автомобіля та перепродажу.

Далі, ОСОБА_3 , утримуючи при собі вищевказану заправну картку, яка давала можливість заправки дизельним пальним у АЗС «WOG» загальним об`ємом 359 літрів, які останній визначив предметом свого кримінально протиправного посягання, 29.11.2025 в період часу з 14:25 год по 14:43 год., достовірно знаючи, що на всій території з 24.02.2022 у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України було не однократно продовжено до теперішнього часу, перебуваючи на заправці мережі АЗС «WOG», яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Передова буд. № 263, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що його дії є непомітними для потерпілої ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, розрахувався карткою мережі АЗС «WOG» № НОМЕР_1 за 322 літри дизельного пального, здійснивши заправку автомобіля, а також додаткової тари (каністри), тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Далі, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 04.12.2025 приблизно о 07:39 год. прибув до АЗС «WOG» за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. №263, де продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, розрахувався карткою мережі АЗС «WOG» за 37 літрів дизельного пального, здійснивши заправку власного автомобіля, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, умисними діями ОСОБА_3 ОСОБА_6 спричинено матеріальний збиток, який відповідно до висновків експерта №СЕ-19/105-26/5294-ТВ становить 2147 грн. 85 коп. та №СЕ-19/105-26/655-ТВ - становить 18060 грн. 98 коп., а всього на загальну суму 20208 грн. 83 коп. .

Умисні дії ОСОБА_3 які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинене в умовах воєнного стану кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 у суді.

Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених вище, він не визнає, вважає що потерпіла ОСОБА_6 його оговорює, хоча жодних суперечок і конфліктів з нею, як із керівником підприємства він не мав. До ФОП « ОСОБА_8 » який займається перевозкою будівельних матеріалів, він влаштувався працювати водієм за пропозицією в.о.директора ОСОБА_9 , який запропонував роботу з випробовувальним терміном 10 днів, він їздив у відрядження, після чого звільнився 27.08.2025 залишивши автомобіль з документами, ключами та грошима. Під час роботи у ФОП « ОСОБА_8 » він керував транспортними засобами МАН та Спрінтер, в останньому була паливна картка мережі «ВОГ» із паролем 3885, які він не виносив з підприємства, де були камери та охорона, та після звільнення повернувся на підприємство в листопаді 2025 року, щоб отримати роботу, але вакансій не було. ОСОБА_3 пояснив, що приблизно через 2-3 місяці в нього виникли сімейні труднощі, і йому терміново потрібні були гроші, а маючи талони на пальне, він зателефонував раніше знайомому ОСОБА_10 , який мав автомобіль Спринтер та запропонував йому 120 літрів соляри (6 талонів по 20 літрів за 45 гривень), на що останній погодився, та вони зустрілись на АЗС ВОГ по вулиці Широкій у місті Дніпрі. Так, ОСОБА_10 заплатив йому 4500 гривень, хоча повинен був заплатити 5400, однак цієї суми в нього не було, а через брак грошових коштів він погодився і на меншу суму, ніж було заявлено. Як вказав обвинувачений, він допоміг ОСОБА_10 заправити бензин по каністрам та їх переніс, а також заправив за власні кошти на 500 грн. автомобіль Спринтер жовтого кольору, який належить його дружині ОСОБА_11 на 40 літрів розплатившись готівкою. Зазначив, що відео, наявне в матеріалах провадження відповідає дійсності, однак пальне належне потерпілій він не викрадав.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_3 прийшов влаштуватись до неї на роботу у ФОП, вона прийняла його з випробувальним терміном здійснювати доставку товарів на транспортному засобі Мерседес-Бенц. Через деякий час він повідомив, що знайшов інше місце роботи та пішов з підприємства. Згодом, ОСОБА_12 виявила нестачу картки WOG зелено-жовтого кольору за якою придбавалось паливо, нею було здійснено запит на заправку WOG, їй надали роздруківку про списання пального в листопаді 2025 року більше ніж на 300 літрів та відеозапис. Стало відомо, що це зробив ОСОБА_3 , який вже після звільнення приходив на підприємство та знав де в автомобілі лежить паливна картка, можливо тоді він і забрав картку, пін-код якої він знав. Таких карток на підприємстві 6-8 штук, за принципом роботи: перед відрядженням водіїв вона особисто робить поповнення паливної картки готівкою та цією карткою водії розраховуються за паливо.

Паливні картки працюють за передоплатою, картками розпоряджались водії, та дозволу заправляти власні автомобілі вона не надавала, номер картки, якою користувався ОСОБА_3 надавала поліції. Обвинувачений нічого не відшкодував, з цього приводу особисто вона з ним не спілкувалась. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, де під моральною шкодою просить відшкодувати витрачений час.

ОСОБА_3 працював за домовленістю, оскільки вона ФОП, то отримував він заробітну плату, яку сплачувала вона, він виконував перевезення товару, за автомобілем була закріплена одна картка, коли вона була передана ОСОБА_3 їй не відомо, картки зберігаються в машині, доступ до машин мали інші водії, після звільнення ОСОБА_3 теж було зняття коштів. Точної дати звільнення ОСОБА_3 вона не пам`ятає, проте на момент його звільнення паливна картка була в автомобілі. До поліції вона звернулась після виявлення відсутності паливної картки та списання коштів. На початку листопада були зняття через відрядження іншого водія,потім ОСОБА_3 взяв картку, суму збитків визначали з факту скільки було списань, що підтвердилось відеозаписом заправки WOG. Територія де знаходиться її ФОП охороняється, стороння особа може прийти до автомобіля, вони зачиняються, їй невідомо, хто керував тим транспортним засобом після ОСОБА_3 до моменту викраденням останнім пального з картки.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомила що вона працює у ФОП « ОСОБА_8 », та відповідає за паливні картки, перевіряє їх наявність, слідкує за поповненнями. Востаннє бачила паливну картку WOG та рух по ній в жовтні 2025 року, 04.12.2025 під час перевірки було встановлено її відсутність, про що було повідомлено ОСОБА_6 яка здійснила запити на заправку WOG з метою встановлення інформації, було виявлено зняття коштів та надано відеозаписи з датами списання з картки. За внутрішньою звітністю об`єм списаного пального - 359 літрів. Обвинувачений ОСОБА_3 працював із стажуванням на ФОП « ОСОБА_8 » в 2025 році, на авто Мерседес номерний знак НОМЕР_2 розвозив товари і виконував завдання ОСОБА_6 , та звільнився в кінці серпня 2025 року. На відеозаписі, наданому АЗС ВОГ було виявлено 2 автомобілі, ОСОБА_3 і ОСОБА_10 , якому було залито 200 літрів палива, в іншу машину залито 120 літрів палива, також вони заправляли в каністри. Та 04.12.2025 залишок в 37 літрів пального теж було знято. ОСОБА_3 не пройшов стажування. Від інших працівників їй відомо, що ОСОБА_3 після звільнення, приблизно в листопаді, приходив на підприємство. Свідок зазначила, що користуватись картками в особистих цілях не дозволялось, картки закріплені саме за автомобілями, актів передачі карток не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що наприкінці 2025 року ОСОБА_3 перебуваючи за заправці, підійшов до нього і запропонував придбати у нього дизельне пальне по 40 гривень, що значно дешевше аніж по вартості заправки, в кількості 200-250 літрів на АЗС ВОГ на вул.Широкій у місті Дніпрі. Він під`їхав на вказану АЗС на авто Спринтер,та заливав пальне в бак та каністри. Як оплачував пальне ОСОБА_3 на АЗС йому не відомо, він у свою чергу розраховувався із ним готівкою в сумі 8000 гривень, які передав обвинуваченому одразу на заправці. Це було одноразово, між водіями є практика перепродажу талонів на пальне за меншою ціною.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.01.2026 надійшла усна заява від ОСОБА_14 в якій вона просила органи поліції вжити заходів до гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який таємно шляхом вільного доступу заволодів дизельним пальним із топливної карти в розмірі 359л., які належать ТОВ ФОП « ОСОБА_6 » 04.12.2025 на АЗС «ВОГ» у м.Дніпро, вул.Передова, 263. Сума збитку 22 260 гривень.

Відповідно до протоколу огляду від 18.01.2026 у присутності ОСОБА_14 було оглянуто належний їй мобільний телефон «IPhone 13 pro» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , сірого кольору в чохлі рожевого кольору.

У додатку «@UKR.NET» виявлено вхідний лист від володільця електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_5 (телефон з робочої пошти). Зміст листа: Тема «Добрий день!» Дата: «2025-12-16 16:33» Від: ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_4) кому «ІНФОРМАЦІЯ_5» «Добрий день» карта номер НОМЕР_1 заправна 29.11 в 14:25 на 200 л., та 26.11 в 14:43 122 л. за адресою м.Дніпро, Амур-Нижньодніпровський р-н вул.Передова 263» Також зазначено у листі 2 посилання відображені у фототаблиці.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-26/5294-ТВ від 19.05.2026 ринкова вартість дизельного палива у кількості 37 л на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 04.12.2025, становила 2147,85 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 85 копійок).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-26/655-ТВ від 26.01.2026 ринкова вартість дизельного палива у кількості 322 л на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 29.11.2025, становила 18060,98 грн (вісімнадцять тисяч шістдесят гривень 98 копійок).

Відповідно до постанови про визнання потерпілим та представником потерпілого від 23.04.2026 визнано потерпілим по даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано представником потерпілого по даному кримінальному провадженню адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1829, видане на підставі рішення №4 Дніпропетровської обласної КДКА від 08.04.2008).

Відповідно до постанови про визнання документа речовим доказом від 23.03.2026 роздруківку дати та часу використання заправної картки № НОМЕР_1 визнано речовим доказом. Як слідує з вказаної інформації, із використанням заправної картки № НОМЕР_1 29.11.2025 в період часу з 14:25 год по 14:43 год., а у подальшому 04.12.2025 о 07:39 год. на АЗС «WOG» за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. №263, було здійснено розрахування за заправку дизельним пальним об`ємом 322 літрів, та 37 літрів відповідно.

Відповідно до протоколу про зняття показань технічних засобів, що мають функцію відеозапису від 23.03.2026 ОСОБА_7 за допомогою комп?ютерної техніки, яка належить представнику потерпілого, здійснила зняття показань технічних засобів, що мають функції відеозапису, а саме відеозапису з закладу АЗС «WOG» шляхом самостійного копіювання таких показань на носій інформації.

Після здійснення вказаного копіювання, при відкритті інформації на флеш носії, на моніторі комп?ютера відображаються відео файли у кількості 2 шт.

Вказані відео файли містять фактичні дані про обставини кримінального правопорушення у провадженні, яке розслідується, за 29.11.2025 та 04.12.2025

Відповідно до постанови про визнання документа речовим доказом від 23.03.2026 диск з відеозаписами АЗС ВОГ, що розташована за адресою: м.Дніпро, вул.Передова, буд №263 визнано речовим доказом.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.03.2026 свідок ОСОБА_10 в присутності понятих, на фото під №1, на якому Зображено ОСОБА_3 , як чоловіка який у кінці листопада та на початку грудня 2025 року продав йому дизельне паливо.

Відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 26.03.2026 за участі свідка ОСОБА_10 встановлено, що відеозапис ведеться на камеру АЗС WOG за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263.

На відеозаписі від 29.11.2025 свідок впізнав свій автомобіль Мерседес спринтер білого кольору на якому він приїхав до ОСОБА_3 , а жовтий мікроавтобус останнього припаркований позаду його автомобіля вздовж дороги. На наступному відео свідок побачив як вони з ОСОБА_3 заправляли до каністр паливо, та ОСОБА_3 допомагає грузити йому каністри до його машини.

На наступному кадрі свідок побачив як ОСОБА_3 несе каністру до його автомобіля.

Відповідно до відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Контракт» №0303/3/72/26 від 02.04.2026 копію записів із камер відеоспостереження по АЗС «WOG» за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 263, за 29.11.2025 та 04.12.2025, надати не має можливості, оскільки архів відеозаписів системи відео нагляду, яка розташована та використовується на даній АЗС, зберігає інформацію по відео зафіксованих матеріалах в обмежених параметрах, зазвичай до одного-двох тижнів фіксації, в залежності від інтенсивності руху на об?єкті. В силу незалежних причин, на момент отримання запиту та його розгляду, у їх сторони відсутній архів відеозаписів із камер відеоспостереження за вказаний період. Паливна картка є розпорядчим документом, визначеної форми, на підставі якої здійснюється відпуск пального через точки обслуговування (АЗС/АЗК).ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» є суб?єктом господарювання, який здійснює роздрібний продаж нафтопродуктів через сітку АЗС (точки обслуговування), які розташовані по різних регіонах країни.Товариство здійснює лише отоварку (відпуск) нафтопродуктів за пред`явленими паливними картками (як розпорядчого документу для отримання пального через АЗС), при цьому по АЗС здійснюється сумарний облік відпущеного пального за кожну добу.ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» не здійснює продаж нафтопродуктів оптовими партіями з використанням паливних карток чи карток на пальне (талонів). За таких обставин, Товариство не має доступу до інформації клієнтської бази, зокрема щодо осіб які придбають пальне із використанням паливних карток та сумарного руху пального по кожній окремо визначеній паливній картці.Таким чином, Товариство не має доступу до усіх транзакцій по конкретно визначеній паливній картці (№ НОМЕР_1).

За результатами аналізу зазначено, що по АЗС за адресою: Дніпропетровська обл., Амур-Нижньодніпровський район, м. Дніпро, вул. Передова, буд. 263, зафіксовано наступний відпуск пального за пред?явленою паливною карткою НОМЕР_1: 29.11.2025 14:25:42, чек продажу НП (пакет даних КСЕФ) № 68352; 29.11.2025 14:43:36, чек продажу НП (пакет даних КСЕФ) № 68369; 04.12.2025 07:39:14, чек продажу НП (пакет даних КСЕФ) № 71644.

(примітка: чек продажу НП (пакет даних КСЕФ) № 68352, № 68369, №71644 додаються).

Зазначена вище паливна картка за № НОМЕР_1 не прив`язувалася до мобільного застосунку ПРАЙД, тому інформація із програми лояльності ПРАЙД не надається.

Відповідно до постанови про визнання документа речовим доказом від 08.04.2026 три копії фіскальних чеків ТОВ «Петрол Контракт» по заправці за заправною карткою НОМЕР_1 на 1 арк. визнано речовим доказом.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

Доводи захисника ОСОБА_18 та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо недоведеності винуватості обвинуваченого суд відхиляє та оцінює, як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «д» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Доводи захисника ОСОБА_18 про те, що прокурором не доведено незаконність заволодіння паливною карткою, прямий умисел, спосіб викрадення та відсутність права користування, суд відхиляє як неспроможні, з наступних підстав.

Як зазначила потерпіла ОСОБА_6 , що і підтвердив обвинувачений ОСОБА_3 , останній проходив стажування у ФОП « ОСОБА_6 » на посаді водія та отримав у користування паливну картку НОМЕР_1. Ця паливна картка надавалась ОСОБА_3 не для власного, на свій розсуд розпорядження, а для виконання безпосередніх обов`язків на посаді водія ФОП « ОСОБА_6 », а саме для заправляння дизельним пальним автомобілю належного потерпілій та яким керував ОСОБА_3 виконуючи роботу доручену потерпілою.

Як слідує з дослідженого судом відеозапису подій 29.11.2025 та 04.12.2025 на АЗС «WOG» за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. №263, ОСОБА_3 здійснював заправку дизельним пальним як для свідка ОСОБА_10 так і для себе.

При цьому, інформація відображена на вказаному відеозаписі підтверджується і роздруківкою дати та часу використання належної потерпілій ОСОБА_6 заправної картки № НОМЕР_1 , зі змісту якої слідує, що 29.11.2025 в період часу з 14:25 год по 14:43 год., а у подальшому 04.12.2025 о 07:39 год. на АЗС «WOG» за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. №263, було здійснено розрахування за заправку дизельним пальним об`ємом 322 літрів, та 37 літрів відповідно.

Наведене і дало суду підставу дійти висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.4 ст. 185 КК України

Версія ж обвинуваченого ОСОБА_3 , на переконання суду є неспроможною та не логічною, суперечить показам свідка ОСОБА_10 який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо не правдивих показів повідомив, що ОСОБА_3 запропонував йому придбати у нього дизельне пальне по 40 гривень, в кількості 200-250 літрів на АЗС ВОГ на вул. Широкій у місті Дніпрі. Він під`їхав на вказану АЗС на авто Спринтер,та заливав пальне в бак та каністри. Він з ОСОБА_3 розрахувався готівкою в сумі 8000 гривень.

Між тим, обвинувачений ОСОБА_3 суду, повідомив, що він зателефонував ОСОБА_10 , та запропонував йому 120 літрів соляри (6 талонів по 20 літрів за 45 гривень), на що останній погодився… ОСОБА_10 заплатив йому 4500 гривень, хоча повинен був заплатити 5400, однак цієї суми в нього не було, а через брак грошових коштів він погодився і на меншу суму, ніж було заявлено. Як вказав обвинувачений, він допоміг ОСОБА_10 заправити бензин по каністрам та їх переніс, а також заправив за власні кошти на 500 грн. автомобіль Спринтер жовтого кольору, який належить його дружині ОСОБА_11 на 40 літрів розплатившись готівкою. Зазначив, що відео, наявне в матеріалах провадження відповідає дійсності, пальне належне потерпілій він не викрадав.

Тобто, за версією обвинуваченого, він малознайомому ОСОБА_10 безкоштовно віддав пальне на суму 900.00 гривень, що на переконання суду є нелогічним, оскільки, ОСОБА_3 мав можливість пальне на цю суму не дарувати безкоштовно свідкові, а якби версія обвинуваченого відповідала дійсності, останній мав можливість не заливати пальне до каністр свідка безкоштовно, а обмежитись кількістю пального, за яке ОСОБА_10 розрахувався.

Крім вказаного, версія обвинуваченого ОСОБА_3 спростовується й наявними в матеріалах провадження чеками продажу зі змісту яких слідує, що 29.11.2025 о 14.25 відбулась реалізація дизельного пального 200 літрів на суму 11398.00 та того ж дня 122 літра на суму 6952.78, 04.12.2025 о 07.39 на суму 2293.63 гривень 37 літрів.

Те, що ОСОБА_3 оплатив саме 200 літрів дизельного пального підтвердив і свідок ОСОБА_10 .

Тобто, саме у час реалізації вказаного пального з картки потерпілої НОМЕР_1, ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_10 перебували на АЗС «WOG» за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. №263, що підтверджується дослідженим судом відеозаписом, та спростовує версію обвинуваченого про непричетність до вчинення злочину.

Суд відхиляє як неспроможне клопотання захисника ОСОБА_18 про визнання недопустимим доказом відеозаписів з камер відеоспостереження АЗС «WOG» які відповідно до постанови слідчого були визнані речовим доказом, з підстав того, що в матеріалах провадження наявна відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Контракт» про відсутність відеозаписів за відповідний період.

Так, дійсно матеріали провадження містять відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Контракт» №0303/3/72/26 від 02.04.2026 про те, що копію записів із камер відеоспостереження по АЗС «WOG» за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 263, за 29.11.2025 та 04.12.2025, надати не має можливості, оскільки архів відеозаписів системи відео нагляду, яка розташована та використовується на даній АЗС, зберігає інформацію по відео зафіксованих матеріалах в обмежених параметрах, зазвичай до одного-двох тижнів фіксації, в залежності від інтенсивності руху на об?єкті.

Разом з тим, суд зауважує, що загальний перелік прав потерпілого визначено ч. 1 ст. 56 КПК України. Так, поряд з іншими правами, потеплілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду. Разом з цим, під час досудового розслідування потерпілий має право, в тому числі, подавати докази на підтвердження своєї заяви. У свою чергу, ч. 1 ст. 93 КПК України визначає, право потерпілого збирати докази у порядку, передбаченому цим Кодексом.

ч. 3 ст. 93 КПК України, встановлює, що потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Крім того, аналізуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що потерпілий може реалізувати своє право на збирання речей і документів, також шляхом витребування та отримання інформації у порядку визначеному законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», а також у випадку залучення адвоката як свого представника - у порядку встановленому законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Водночас, зі змісту ч.ч. 1,2 ст. 100 КПК України вбачається, що речові докази можуть бути надані стороні кримінального провадження добровільно. Тобто потерпілий реалізовує власне волевиявлення щодо передання стороні обвинувачення певних речей або документів (матеріальних об`єктів, які встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин), що, на його думку, мають значення для даного кримінального провадження.

Тобто, потерпіла ОСОБА_6 реалізувала свої права визначені статтями 56 та 93 КПК України, звернулась із запитом на заправку WOG, їй надали роздруківку про списання пального в листопаді 2025 року більше ніж на 300 літрів та відеозапис, які представник потерпілої, адвокат ОСОБА_7 долучила до матеріалів провадження, які у подальшому були визнані слідчим речовими доказами на підставі відповідної постанови.

Тому той факт, що відеозапис не був вилучений слідчим, з об`єктивних причин, а добровільно наданий представником потерпілої, адвокатом ОСОБА_7 , не свідчить про недопустимість такого доказу.

Судом не встановлено порушень права на захист ОСОБА_3 під час досудового розслідування, оскільки, як свідчать матеріли провадження всі клопотання захисника: про зміну правової кваліфікації, про проведення перевірки обставин використання праці без належного оформлення та про проведення слідчих дій - слідчим були розглянуті та у їх задоволенні було відмовлено.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту в частині не надання певних доказів винуватості ОСОБА_3 , оскільки сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності. (наведені висновки суду узгоджуються із постановою ВС від 07.09.2023 справа № 357/14369/17 провадження № 51-3302км21)

Сама по собі незгода сторони захисту із поданими прокурором доказами доведення винуватості ОСОБА_3 є суб`єктивною та не є підставою для ухвалення відносно останнього виправдувального вироку.

Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

У такому випадку, якщо на думку сторони захисту відбулось, порушення трудових прав ОСОБА_3 , то захисник повинен діяти у спосіб визначений статтею 214 КПК України.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинене в умовах воєнного стану.

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. ст. 66,67 КК України, судом не встановлені.

5.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав, офіційно працевлаштований, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, в силу статті 89 КК України не судимий.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, потерпілої та її представника, які просили призначити покарання на розсуд суду, позицію обвинуваченого та захисника, які просили виправдати ОСОБА_3 , також суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із наведеним, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання та прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, враховуючи обставини саме даного кримінального провадження та особу обвинуваченого, призначення покарання без застосування положень ст.ст. 75,76 КК України, буде досить суворим, та становити надмірний тягар для ОСОБА_3 .

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Так, у межах даного кримінального провадження представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подано позовну заяву до ОСОБА_3 , про відшкодування обвинуваченим на користь ОСОБА_6 понесеної моральної шкоди у розмірі 5 000 гривень, матеріальної шкоди у розмірі 31 387, 37 гривень та понесені витрати по справі пов`язані із отриманням правничої допомоги. В обґрунтування позовних вимог, представник потерпілої зазначила, що спричинена потерпілій матеріальна шкода полягає у тому, що викрадене пальне належало ОСОБА_6 на праві власності, а його незаконне вилучення призвело до прямої матеріальної шкоди. За спричинену їй моральну шкоду, вона просить компенсувати 5 000 грн., оскільки вказане кримінальне правопорушення спричинило їй душевні розлади та страждання з огляду на необхідність витрачання власного часу, нервів та сил на встановлення осіб, які здійснили крадіжку, витрачання часу на встановлення обставин події, на придбання нової картки замість викраденої, та звернення до адвоката за отриманням правничої допомоги.

Обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_6 не визнав у повному обсязі.

Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням … завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого …, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом ст.ст. 1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зважаючи на викладене, цивільний позов представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди належить задовольнити частково в межах документально підтверджених висновками експертиз витрат на пальне в сумі 20 208.83 гривень, моральної шкоди в сумі 5 000 грн., та витрат на правничу допомогу в сумі 14 000.00 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою №12 від 14.05.2026 та є співмірною проведеній активній роботі представником потерпілої адвокатом ОСОБА_19 .

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням судових експертиз.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на відшкодування понесеної матеріальної шкоди в сумі 20 208.83 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000.00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 14 000.00 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Речовий доказ:

-Роздруківку дати та часу використання заправної картки НОМЕР_1, диск з відеозаписами АЗС ВОГ, що розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Передова, буд №263, три копії фіскальних чеків ТОВ «Петрол Контракт» по заправці за заправною карткою НОМЕР_1 на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпра ОСОБА_1