Суд: Підгаєцький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №605/245/26
Суддя: Кравчук В. М.
Справа № 605/245/26
Провадження №2/605/222/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
24 вересня 2026 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Кравчук В.М.,
за участі секретаря судового засідання Костенюк М.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Суть справи
25.06.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області через канцелярію суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті його тітки ОСОБА_2 відкрилася спадщина і заявник звернувся до Підгаєцької державної нотаріальної контори з проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що він пропустив строк для прийняття спадщини, який становить шість місяців з дня смерті спадкодавця і рекомендував продовжити строк для прийняття спадщини в судовому порядку.
Процесуальний рух справи
Ухвалою від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче судове засідання призначене на 28 липня 2026 року на 12 год. 00 хв.
У судове засідання 28.07.2026 учасники справи не з`явилися. З огляду на першу неявку сторін, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, підготовче судове засідання відкладено на 19 серпня 2026 року на 15 год. 00 хв.
19.08.2026 у судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 .
Представник відповідача Підгаєцької міської ради не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в системі «Електронний суд», який був доставлений до електронного кабінету 28.07.2026 о 19:03.
Позивач не заперечив щодо можливості проводити підготовче судове засідання за такого складу учасників.
Клопотань та заяв до суду не надходило.
Ухвалою від 17.08.2026 підготовче провадження закрите та призначено судовий розгляд справи по суті на 23 вересня 2026 року на 15 год. 00 хв.
У судове засідання 23.09.2026 з`явився позивач ОСОБА_1 .
Представник відповідача Підгаєцької міської ради не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в системі «Електронний суд», який був доставлений до електронного кабінету 19.08.2026 о 21:30.
За ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши думку позивача, суд ухвалив продовжити розгляд справи у відсутності представника відповідача, який не з`явився, але був належним чином повідомлений про дату час, та місце розгляду справи.
Після з`ясування обставин по справі та перевірки їх доказами суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та визначив час його проголошення 24.09.2026 о 16.00 год.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим повторно Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції від 24.10.2012, актовий запис №2333, копія міститься в матеріалах справи (арк.спр.8).
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №205996 від 15 червня 2009 року, який було видано на прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_3 , останній належить земельна ділянка, яка розміщена на території Лисецької сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, площею 0,99 га, кадастровий номер 6124883400010010123, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (арк.спр.11).
Згідно з відповіддю завідувача Підгаєцької нотаріальної контори Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за підписом Володимира Нискоклона від 16.04.2026 за №208/01-16 до Підгаєцької державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і на момент смерті проживала в АДРЕСА_1 . Відповідно до звернення спадкове майно складається із земельної ділянки площею 0,99 га, кадастровий номер 6124883400010010123. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини, а також звернув увагу на розбіжність написання по батькові у документах, які належали померлій (арк.спр.7).
Відповідно до довідки №52 від 15.04.2026, виданої старостою Носівського старостинського округу Панашій І.Є. , ОСОБА_2 на момент смерті проживала в АДРЕСА_1 . Крім померлої за вказаною адресою ніхто з її родичів не проживав (арк.спр.10).
За твердженням позивача померла ОСОБА_2 є його тіткою, оскільки є сестрою його батька, який помер раніше, у 90-х роках. Інших родичів, крім нього, у неї не залишилося.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 досі не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84899677 від 16.04.2026 (арк.спр.9).
Також позивач надав суду довідку №317/05 від 29.03.2017, видану йому управлінням соціального захисту населення Підгаєцької районної державної адміністрації про те, що він з 07.10.2014 по 23.02.2017 перебував на обліку в управлінні як одержувач компенсаційних виплат по догляду за перестарілим, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка приходиться йому матір`ю (арк. спр.24). У зв`язку із здійсненням догляду за матір`ю, позивач не мав можливості раніше вирішувати питання щодо спадщини його тітки.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Дослідивши та перевіривши письмові докази у справі, суд дійшов таких висновків.
Суть справи полягає у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 після смерті його тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк для її прийняття.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
За змістом ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, відповідно до черговості.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При цьому суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Ухвалення рішення про задоволення позову є забезпеченням права на справедливий суд відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини пред`являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини лише за відсутності інших спадкоємців, які б прийняли спадщину. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, про що є підтвердження в матеріалах справи (арк.спр.9).
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості одержання своєї частки спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, також і після спливу значного строку.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Так, позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, в позові посилався на те, що після смерті ОСОБА_2 він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, оскільки не знав про існування спадкового майна (арк.спр.2).
Водночас, окрім необізнаності про існування спадщини, на яку позивач посилався у позові, у судовому засіданні він навів низку інших причин пропуску строку встановленого законом для прийняття спадщини, які об`єктивно ускладнювали своєчасне звернення до нотаріуса, а саме: здійснення догляду за мамою, що підтверджується довідкою, виданою Підгаєцькою РДА УСЗН за вих.№317 від 29.03.2017, обставини, пов`язані з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, а також проходження ним військової служби та участь у бойових діях у період з 2023 по 2026 рік.
Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У постановах від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18 (провадження № 61-10481 св 19), від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19 (провадження № 61-15100св21), від 29 січня 2024 року у справі № 552/4825/22 (провадження № 61-16505 св 23), від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18 (провадження № 61-14756св23), від 21 лютого 2024 року у справі № 760/4267/21 (провадження № 61-14640 св 23) Верховний Суд вказував, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а також те, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зауважила, що таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з незнанням спадкоємця про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
У контексті цієї справи суд зазначає, що позивач не є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка є його тіткою. За життя спадкодавиця заповіту не склала. Спочатку позивач не був обізнаний про існування спадкового майна, а після того як дізнався про його наявність, своєчасному зверненню до нотаріуса перешкоджали інші зазначені вище обставини, на які він посилається як на причини пропуску строку для прийняття спадщини.Після звернення позивача до нотаріуса Підгаєцької державної нотаріальної контори, останній відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причин пропуску шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. Відтак йому довелося звернутися до суду.
З огляду на наведене, звернення до суду є єдиним способом захисту порушеного права позивача. Іншого способу захистити своє право позивач не має.
Суд зауважує, що в ході судового розгляду не здобуто даних щодо наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину, чи претендували на майно,оскільки до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини більше ніхто не звертався, станом на 16.04.2026 за даними спадкового реєстру спадкова справа не заведена, право позивача на прийняття спадщини ніким не оспорюється, в тому числі відповідачем, яким є Підгаєцька міська рада, яка зайняла пасивну позицію у справі, заперечень щодо позовних вимог не подала, тому відмова у позові фактично порушила б законне право позивача на отримання спадкового майна, яке залишилось після смерті спадкодавиці, що б порушило принцип справедливості при вирішенні даної справи.
Згідно з положеннями пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, суд вважає, що заява про прийняття спадщини не була подана позивачем з поважних причин і дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, тому підлягають до задоволення, тож слід встановити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за законом у 3 (три) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Розподіл судових витрат
Позовну вимогу про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору позивач не пред`являв.
Крім того, розподіляючи судові витрати у вигляді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок поведінки позивача, що полягала у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд залишає судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн за позивачем.
На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1222-1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 49, 81, 89, 141, 142, 247, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дати набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 .
Відповідач: Підгаєцька міська рада, код ЄДРПОУ 04058462, адреса: вул. Шевченка, буд. 39, м. Підгайці, Тернопільський район, Тернопільська область, 48000; електронна адреса: pidgmiskrada@ukr.net
Повний текст рішення суду складено 24 вересня 2026 року.
Суддя: Валентина КРАВЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua