Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №442/7618/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7618/25

Провадження № 2/456/403/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию в порядку загального позовного провадження справу №442/7618/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд визнати за нею право власності на транспортний засіб транспортний засіб марки MAZDA-6, 2007р. випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та скасувати арешт накладений на транспортний засіб марки MAZDA-6, 2007р. випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який накладений у межах виконавчого провадження №58568565, згідно постанови державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костишином Н.О. від 13.09.2027. Здійснити розподіл судових витрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , є власницею транспортного засобу марки MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Право власності на даний автомобіль набуте нею на підставі договору купівлі-продажу №3329 від 02.06.2023, що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Згідно розрахунку вартості автомобіля за VIN-номером з сайту АUТО.RIA середня ціна MAZDA-6 2007 року випуску становить 4794 доларів США. Станом на 23.09.2025 згідно курсу НБУ офіційний курс гривні щодо долару США становить 41,3811.

Таким чином, середня ринкова вартість транспортного засобу марки MAZDA-6 2007 року випуску становить 198 380,99 грн. (4 794 доларів США 41,3811 грн.).

При зверненні до сервісного центру МВС України з метою перереєстрації даного транспортного засобу, працівники сервісного центру повідомили, що на належний їй транспортний засіб накладено арешт та він знаходиться у розшуку за постановою державного виконавця. На прохання повідомити в рамках яких виконавчих проваджень накладено арешт та винесено постанову про розшук майна боржника, працівники сервісного центру повідомили, що виконавче провадження відкрите стосовно попереднього власника автомобіля, у якому боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте інформації щодо обтяжень не надали.

Згідно інформації, яка міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, виконавче провадження №58568565, де боржником є ОСОБА_2 , перебуває на виконанні у Дрогобицькому ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМРУ МЮ, стан ВП: примусове виконання. При цьому, просила суд звернути увагу на те, що за позивачкою не рахуються будь-які невиконані зобов`язання.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та наявність накладених на автомобіль позивачки обтяжень, наявний факт обмеження та порушення прав останньої на володіння та розпорядження приватною власністю, а права позивачки підлягають захисту у судовому порядку.

Так, пунктом 2.2 Договору купівлі-продажу від 02.06.2023 № 3329 передбачено, що право власності на Транспортний засіб переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. Таким чином, 02.06.2023 в установленому законом порядку Позивачка набула право власності на транспортний засіб марки MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Оскільки позивач придбала автомобіль 02.06.2023 року, і обтяження на автомобіль яке накладено на транспортний засіб добросовісним набувачем якого вона є, відтак її порушені права підлягають захисту, а вимоги про зняття арешту на автомобіль марки підлягають задоволенню. Позивач вважає, що зазначеною постановою державного виконавця про арешт майна боржника порушено її права, оскільки вищевказаний автомобіль є її особистою приватною власністю, а накладене на нього обтяження перешкоджає у праві володіння та розпорядженні цим майном.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, своїм правом на подання відзиву не скористався.

Представник третьої особи Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано пояснення третьої особи, які мотивує наступним. На примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №58568565 з примусового виконання виконавчого листа №525/714/15-ц виданого 01.10.2015 Великобагачанським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 2013р.н., в розмірі частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаю з 10.06.2015 до повноліття. Згідно відповіді на запит до МВС України за боржником зареєстрований транспортний засіб марки: MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Керуючись ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» 29.07.2021 транспортний засіб марки: MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 оголошено розшук. Станом на 02.02.2026 заборгованість ОСОБА_2 , зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №525/714/15-ц виданого 01.10.2015 Великобагачанським районним судом Полтавської області становить 72986,63. Зважаючи на наведене, просив відмовити в задоволені позовної заяви. Розглдя справи проводити за відсутності представника.

У судове засідання з`явився позивач, яка поданий позов підтримала, просила задоволити з мотивів викладених у заяві.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату і час слухання, про причини неявки суд не повідомили.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , (Покупець) 02.06.2023 уклала договір купівлі-продажу транспортного засобу №3329 на MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 з ТОВ «ЗАХІД АВТО ГРУП» (Продавець).

Згідно пункту 1.2. даного договору відчужуваний автомобіль належить Продавцю на правах комісіонера і на момент укладення договору нікому не проданий, не подарований, не знаходяться в оренді, лізингу, не перебуває під заставою, не відчужений іншим способом, стосовно нього відсутній судовий спір та претензії третіх осіб.

Відповідно до розділу 2. договору п. 2.1. передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, та оформляється Актом приймання-передачі.

Відповідно до розділу 2. договору п. 2.2. право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання Сторонами акту приймання – передачі, який є невідємною частиною цього договору

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , від 02.06.2023.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_2 , був власником транспортного засобу MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_6 , від 05.09.2020.

З відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, за №31/28/16/3061-аз/05-2025-3112-2025 від 05.09.2025, згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль MAZDA-6 2007 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , був зареєстрований ТСЦ 4645 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях за гр. ОСОБА_1 , та видано свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 .

Згідно даних ЄДР ТЗ станом на 05.09.2025 в АСВП наявна інформація, критерії пошуку – ІПН переднього власника гр. ОСОБА_2 , про відкриття 12.03.2049 ВП на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костишин Н.Р., перебуває виконавче провадження ВП №58568565 з примусового виконання виконавчого листа №525/714/15-ц, який видав 01.10.2015 року Великобагачанський районний суд Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 , аліментів на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_6 , 2013р.н., в розмірі частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаю з 10.06.2015 до повноліття.

29.07.2011 державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костишин Н.Р., було прийнято постанову про розшук майна боржника ОСОБА_2 , а саме автомобіля MAZDA, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_6 .

Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнято рішення.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ч.2 ст.328 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Нормою ч.1 ст.37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів.

Пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших, прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року, визначено, що документом, який підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, є, зокрема, оформлений в установленому порядку договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Аналізуючи цюнорму права, Верховний Суд в постанові від 16 грудня 2020 року у справі №278/3640/18 зазначив, що правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.

Слід зазначити, що за наслідками нового розгляду справи № 278/3640/18, після її перегляду в касаційному порядку, позов про визнання права власності та скасування арешту майна було задоволено в повному обсязі, і рішення набрало законної сили.

У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) вказано, що:

«положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 761/22937/18.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей. (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 квітня 2023 року у справі 569/20334/21 (провадження № 61-474св23).

У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) вказано, що:

«положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Як встановлено умовами договору зокрема п. 2.1. передача транспортного засобу у власність Покупця здійснюється сторонами. Факт передачі відчужуваного транспорту підтверджується актом огляду, який підписується сторонами.

Отже, позивач є власником цього транспортного засобу з 02.06.2023, відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу транспортного засобу.

На виконанні в державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костишин Н.Р., перебуває виконавче провадження ВП №58568565 з примусового виконання виконавчого листа №525/714/15-ц, який видав 01.10.2015 року Великобагачанський районний суд Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 , аліментів на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_6 , 2013р.н., в розмірі частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаю з 10.06.2015 до повноліття.

13.09.2019 року виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

29.07.2021 року виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме вищевказаного транспортного засобу.

Разом з тим, зняття арешту в цьому випадку можливе лише в судовому порядку, що вбачається з норми ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Оскільки ОСОБА_1 , придбала автомобіль 02.06.2023 року та проведено перереєстрацію транспортного засобу в ТСЦ 4645, обтяження на автомобіль накладено - 29.07.2021, про яке позивачу під час купівлі-продажу транспортного засобу не було відомо, відтак її порушені права підлягають захисту.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника. Разом з тим, позивач не є боржником у виконавчому провадженні ВП №58568565, а тому на її майно не може бути накладено арешт в рамках цього виконавчого провадження.

Позивач не має жодних грошових зобов`язань перед відповідачем. Накладення арешту на транспортний засіб позивача за виконавчим документом, виданим відносно іншої особи (відповідача- ОСОБА_2 ) порушує право власності позивача на транспортний засіб, адже перешкоджає користуванню ним та здійсненню перереєстрації транспортного засобу, а отже, перешкоджає позивачу експлуатувати придбаний нею транспортний засіб. Порушене право підлягає захисту у спосіб, визначений ст.392 ЦК України і ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, право власності на транспортний засіб підлягає визнанню за позивачем, а арешт, накладений на цей транспортний засіб, підлягає зняттю.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388встановлена єдина на всій території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів,, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадку переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Відповідно до ч. 1ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як наслідок, накладення арешту позбавляє позивача можливості переоформити придбаний автомобіль та порушує його права як власника.

Згідност. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідност. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За роз`ясненнями п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Також, згідно з ч.4,5ст.59 Закону України «Про виконавче провадження`підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах,наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ч. 1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідност. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно із ч. 2ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що на час звернення із позовною заявою до суду порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, порушене право підлягає судовому захисту у заявлений спосіб.

Згідно ст.59 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Крім того, відповідачами суду не надано відзиву на позовну заяву, жодні докази, які б спростовували викладені у позові обставини та доводи суду не надані.

Слід зазначити, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей. (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 квітня 2023 року у справі 569/20334/21 (провадження № 61-474св23).

У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) вказано, що:

«положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Тобто правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір договір купівлі продажу транспортного засобу (факт передачі відчужуваного транспорту підтверджується актом огляду, який підписується сторонами), натоміст видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.

За таких підстав, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 3800,00 грн. судового збору.

Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на транспортний засіб марки MAZDA-6, 2007р. випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Скасувати арешт накладений на транспортний засіб марки MAZDA-6, 2007р. випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який накладений у межах виконавчого провадження №58568565, згідно постанови державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костишином Н.О. від 13.09.2027.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 61 коп..

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 15.08.2026.

Суддя Р. Т. Шрамко