Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №464/6312/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6312/26

пр.№ 2-а/464/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про скасування постанови,-

встановив:

Старча Андрій Васильович діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7758719 від 22.08.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В обґрунтування позову покликається на те, що 22.08.2026 приблизно о 02 год. 00 хв. позивач керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Васильківська в м. Києві. Під час руху транспортний засіб був зупинений працівником поліції. Підставою для зупинки, зазначеною працівником поліції, було порушення правил дорожнього руху п.2.1 «ґ». Після зупинки позивач надав працівнику поліції необхідні документи, зокрема посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Після цього працівник поліції почав вимагати пред`явити страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За результатами перевірки працівником поліції винесено постанову серії ЕНА №7758719 від 22.08.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Однак, працівниками поліції не складались постанови про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_3 за порушення правил дорожнього руху щодо керування автомобілем в темний період доби з несправною лівою фарою в режимі ближнього світла, тому зазначені обставини не можуть бути підставою для зупинки транспортного засобу поліцейським. Щодо інших обставин позивач вважає постанову незаконною з огляду на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. Жодних доказів у їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справи поліцейським фактично не досліджувалося. Фактично в постанові наведено лише висновок поліцейського про нібито вчинення позивачем адміністративного правопорушення, однак не зазначено, які саме докази були досліджені під час розгляду справи та яким чином вони підтверджують кожну з обставин, необхідних для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відсутність належного дослідження доказів свідчить про те, що поліцейським не виконано обов`язку щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Особливо важливим є те, що позивач під час розгляду справи заперечував факт вчинення адміністративного правопорушення та не погоджувався з наміром поліцейського притягнути його до адміністративної відповідальності. За таких обставин поліцейський був зобов`язаний надати позивачу реальну можливість викласти свою позицію, заявити клопотання, надати докази та скористатися правовою допомогою адвоката, а також належним чином перевірити всі доводи та докази, що мають значення для вирішення справи. Натомість постанова була винесена без належного процесуального забезпечення права Позивача на захист. Відтак, просить суд скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 01 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву у якому він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що доводи позивача не відповідають дійсності та об`єктивним обставинам справи і жодними доказами не підтверджені. Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем зафіксовано на нагрудних відеореєстраторах працівників поліції. Посилання позивача на незаконність зупинки через нібито перевірку страхового полісу є безпідставними, оскільки зупинка здійснювалася за конкретну технічну несправність, а перевірка дотримання інших вимог законодавства відбувалася в межах повноважень поліцейських після зупинки. Адміністративні правопорушення можуть фіксуватися в одному процесуальному документі, якщо вони виявлені одночасно під час однієї події правопорушення. Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення. Винесення постанови за частиною 1 статті 126 КУпАП (відсутність поліса обов`язкового страхування) під час зупинки т/з за технічну несправність повністю відповідає нормам чинного законодавства. Інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП та ст.63 Конституції України при розгляді справи, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського № 474021. Постанова є обґрунтованою, винесена на підставі та в порядку передбаченому законодавством. Просить відмовити в задоволенні позову.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленнями (викликом) сторін не надходило.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оглянувши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Постановою серії ЕНА №7758719 від 22.08.2026, винесеною інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Барановським Владиславом Миколайовичем, позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 22.08.2026 о 02:00 год у м. Києві по вул. Васильківській, 100, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , з несправною лівою фарою в режимі ближнього світла в темний час доби, а також під час перевірки документів встановлено, що водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги пункту 2.1ґ) ПДР України.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності пункту 31.4.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Згідно вимог п.2.1ґ) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідачем надано суду відеозаписи обставин, що зафіксовані у постанові.

Так з відеозапису зафіксованого нагрудний відеореєстратор працівника поліції вбачається, що після зупинки автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , коли до нього підійшли працівники поліції, за кермом знаходився позивач. Працівники поліції представились, назвали причину зупинки, а саме у автомобілі не горіла ліва фара в режимі ближнього світла в темний час доби. Після чого працівники поліції попросили позивача надати посвідчення водія та страховий поліс. Під час спілкування ОСОБА_1 не заперечив, що керував таким транспортним засобом. В подальшому працівник поліції повторно попросив пред`явити страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак, водій, яким був позивач так і не пред`явив його.

Окрім того, з даного відеозапису вбачається, що позивач особисто перевірив несправність транспортного засобу, а саме те, що у нього не горіла ліва фара в режимі ближнього світла (час на відео 02:08:45-02:09:30), та підтвердив, що він переконався у такій несправності.

Під час розгляду справи інспектор поліції пояснив ОСОБА_1 , що оскільки ним вчинено два правопорушення, він виносить постанову та накладає стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, тобто за відсутність страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Окрім того, інспектором роз`яснено ОСОБА_1 права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, в тому числі право скористатись правом на захист, на що ОСОБА_1 відмовився (час на відео 02:14:40-02:16:00).

Також позивачу роз`яснено право оскаржити постанову, на що останній зазначив, що не буде оскаржувати.

Таким чином, суд відхиляє доводи представника позивача викладені у позовній заяві з приводу того, що інспектором поліції порушено процедуру розгляду справи та порушено права позивача на захист.

Згідно п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, діюче законодавство передбачає, що у разі вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Частина 1 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби). Санкція статті передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Санкція статті передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, за наявності вчинення позивачем двох правопорушень, а саме передбачених ч.1 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, інспектор поліції розглядаючи справу, правомірно наклав стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах ч.1 ст.126 КУпАП.

Окремо слід зазначити, що стороною позивача так і не надано суду доказів про наявність діючого на момент зупинки транспортного засобу поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким був забезпечений транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 .

Окрім того, суд відхиляє доводи сторони позивача, про те, що останній заперечував факт вчинення адміністративного правопорушення та не погоджувався з наміром поліцейського притягнути його до адміністративної відповідальності, оскільки такі доводи повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом зафіксованим на нагрудний відеореєстратор працівника поліції.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч.2 ст.258 КУпАП. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Тому справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відтак інспектор поліції мав право здійснювати провадження у справі про адміністративне правопорушення, діяв у відповідності до Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, розглянув справу у присутності позивача, тому суд приходить до висновку, що його дії є правомірними.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, та враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а відтак позов слід залишити без задоволення.

Інші доводи позивача щодо допущених інспектором порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення висновків суду не спростовують та не змінюють.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 121, 139, 134, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Барановського Владислава Миколайовича про скасування постанови залишити без задоволення, постанову інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві лейтенанта поліції Барановського Владислава Миколайовича серії ЕНА №7758719 від 22.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 425 гривень залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса роботи: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено та проголошено 24 вересня 2026 року.

Головуючий Микола БОРАЧОК