Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №450/2293/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №450/2293/26

Суддя: Мусієвський В. Є.

Справа № 450/2293/26 Провадження № 3-в/450/19/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

04.09.2026 року до Пустомитівського районного суду Львівської області через систему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26, у зв`язку із скасуванням рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.08.2026 року у справі № 450/2383/26 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7115489 від 30.04.2026 року. При прийнятті заяви до розгляду просив застосувати процесуальну аналогію закону, зокрема положення ст.ст. 459-467 КПК України, якими врегульовано порядок перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами в межах кримінального провадження, постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26, залишену без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.07.2026 року, переглянути виключно в межах оцінки правових наслідків скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7115489 від 30.04.2026 року та самостійного доказового значення інших матеріалів справи. У випадку, якщо суд визнає перегляд процесуально можливим і дійде висновку, що після скасування згаданої вище постанови, наявні матеріали не є достатніми для підтвердження події та складу адміністративного правопорушення, просив скасувати постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року, закривши провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Мотивував заяву тим, що при прийнятті постанови 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26 Пустомитівським районним судом Львівської області включено до тексту переліку доказів такої копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7115489 від 30.04.2026 року, яка скасована рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.08.2026 року у справі № 450/2383/26.

Ухвалою від 09.09.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09 год. 50 хв. 24.09.2026 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним письмово, вимоги заяви підтримав та просив такі задовольнити.

Представник ГУ НП у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду заяви або про розгляд такої у його відсутності не подав.

Заслухавши пояснення та думку заявника, розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 459 КПК України передбачено, що нововиявленими обставинами визнаються обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним. Нововиявлені обставини – це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, юридичні факти, що перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні і спростовують, через їх невідомість й істотність, висновки, які містяться у вироку чи ухвалі, що набрали законної сили, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 року у справі № 203/1981/19.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Ознаками обставин, які можуть бути визнані нововиявленими, є те, що: 1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

За змістом наведеного вище, роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.07.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Вирішено питання стягнення судового збору.

Звертаючись із поданою заявою, ОСОБА_1 просив переглянути за нововиявленими обставинами постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26, у зв`язку із скасуванням рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.08.2026 року у справі № 450/2383/26 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7115489 від 30.04.2026 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.08.2026 року у справі № 450/2383/26 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7115489 від 30.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, скасовано. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП закрито.

Саме по собі подальше скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7115489 від 30.04.2026 року, не свідчить про те, що постанова суду, яка переглядається, була незаконною або необґрунтованою на момент її ухвалення.

У постанові Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26, залишеної без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.07.2026 року, міститься покликання на копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7115489 від 30.04.2026 року, однак така не є вирішальним доказом при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З цього приводу слід вказати, що у постанові Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26 судом надано відповіді на заперечення сторони захисту про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З вказаними твердженнями погодився Львівський апеляційний суд у постанові від 17.07.2026 року.

Слід звернути увагу на те, що за основу доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 30.04.2026 року о 18 год. 20 хв. на 437 км автодороги «Мукачево – Івано-Франківськ – Рогатин – Львів» автомобілем марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 , Пустомитівським районним судом Львівської області взято до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653883 від 30.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 надав особисті пояснення, якими підтвердив факт керування транспортним засобом, здійснення його зупинки працівниками поліції та проходження медичного огляду, що в сукупності з оціненими судом доказами, дало можливість суду дійти «поза розумним сумнівом» висновку провинуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 у порушенні ним вимог пункту 2.9 «А» ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд також враховує, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, скасування постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП само по собі не спростовує фактичних обставин, установлених судом у справі № 450/2293/26, та не встановлює юридичного факту, який би безпосередньо виключав можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закриття провадження у даній справі.

Оскільки здобуті ОСОБА_1 інформація і докази суд не вважає такими, що мають значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягали доказуванню або доказів, покладених в основу судового рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та оскільки вони не мають істотне значення, ні самі по собі, ні разом із раніше виявленими обставинами, з огляду на те, що не доводять неправильність постанови, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 459-467 КПК України, ст.ст. 1, 2, 251, 252, 283, 285, 287 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року у справі № 450/2293/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлений 24.09.2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Суддя Мусієвський В.Є.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua