Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №450/1397/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1397/25

Провадження № 2/450/156/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

за участю секретаря судових засідань Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району, Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить суд визнати за позивачем як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належав її матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за час свого життя набула право власності на житловий будинок загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . До дня смерті ОСОБА_2 своїми майновими правами розпорядилась, склавши заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і належало їй до дня смерті, і на що за законом мала право заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно довідки виданої Семенівським старостинським округом Пустомитівської ради № 67 від 10.02.2025 року, на момент смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею на день смерті проживала та була зареєстрована позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак на даний час визнання права на спадкове майно в позасудовому порядку неможливе у зв?язку із втратою оригіналів державних актів на ділянки за життя спадкодавця, а виготовлення дублікатів таких документів за відсутності власника чи повноважень від нього не являється можливим, що в свою чергу змушує позивача на звернення в суд задля визнання свого права на спадкове майно. На підставі вищенаведеного, просить позовні вимоги задоволити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак подала в суд заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав в суд заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо заявлених вимог покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.02.2022 року Пустомитівський відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 31.

Відповідно з виписки з по господарської книги №67 від 19.02.2025 підтверджується те, що до дня смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Довідкою № 66 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб підтверджується що, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки №36 від 04.03.2025 виданої ОКП ЛОР`БТІ та ЕО» підтверджується що, станом на 29.12.2012 року інформація щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 – відсутня.

За життя ОСОБА_2 своїм майном на випадок смерті розпорядилася, склавши 07.05.2019 року заповіт, посвідчений секретарем Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Віщур І.Р., та зареєстрований в реєстрі за № 6.

Згідно змісту вказаного заповіту, спадкодавиця ОСОБА_2 на випадок своєї смерті, зробила таке заповідальне розпорядження, а саме, все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті заповіла дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто позивачу у справі.

Із Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80961384 від 28.04.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Із Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що заповіт за №65316511, в реєстрі нотаріальних дій № 6 чинний.

Разом з тим, до матеріалів справи копію технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, інвентаризаційна справа № 46141, по АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , виготовлений ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 04.03.2025 року, згідно схеми розташування якого, такий складається із: житлового будинку (А-1), веранди (а-1), сараї (Б.Г), вбиральня (В), колодязь (К), ворота (№1), огорожа (№2), хвіртка (№3, №4), згідно експлікації приміщень будинку садибного типу за вказаною адресою: коридор – загальною площею – 9,7 кв.м. та 5,9 кв.м, кладова – 7,5 кв. м. та 4,3 кв.м, житлових кімнат площею – 12,0 кв.м. та 17,8 кв. м., гардеробна – 6,2 кв.м, кухня – 7,4 кв.м., всього площа будинку становить 70,8 кв.м., в тому числі 29,8 кв.м.- житлова, 41,0 кв. м. – допоміжна.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до ч. 2 статті 1236 Цивільного кодексу України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як стверджує позивач у позовній заяві, вона до дня смерті ОСОБА_2 постійно проживала разом з нею, що знаходить своє підтвердження у долученій до матеріалів справи довідці № 66 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, а саме, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач прийняв спадщину.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, Конституції України, Цивільного кодексу України, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивач позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку, у зв`язку із тим, що оригінали правовстановлюючих документів були втрачені, до дня смерті спадкодавиці, остання постійно проживала разом з нею, опікувалась нею, доглядала її та вела з нею спільне господарство, не заявила про відмову від спадщини, у встановлений законодавством строк, а тому прийняла її після смерті ОСОБА_2 , яка склала заповіт на корись позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 , є підставними та підлягають до задоволення.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 64, 76-83, 247, 258, 315 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1233, 1235, 1236, 1270, 1273 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 70,8 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.05.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук