Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №450/5530/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5530/25 Провадження № 2/450/698/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 566125 від 16.01.2023року у розмірі 64615,19 грн.,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): 16.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 566125, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 7600 грн. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до положень кредитного договору – укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Згідно п. 2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки. На підтвердження виконання товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано лист про перерахування коштів кредиту.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною та зниженою процентною ставкою, яка застосовується у разі виконання споживачем умов п. 1.5.2 кредитного договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором (п.4.4 договору). Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 64615,19 грн., а саме: · заборгованість за тілом кредиту – 7599,99 грн.; · заборгованість за процентами – 57015,2 грн.

01.02.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №01022024 від 01.02.2024 року. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №566125 від 16.01.2023 року. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 566125, в електронній формі шляхом накладення відповідачем електронного підпису Н606, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 7600 грн. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.1.4 строк кредиту –280днів, періодичність платежів зі сплати процентів – 20днів. Згідно п.1.5.1.-1.5.2 договору стандартна процентна ставка: 2,20% в день; знижена процентна ставка 0,01% в день.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Також 16.01.2023р. відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, як інформація, яка надється споживачу доукладення договору про споживчий кредит.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, згідно зі ст. 639ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до вищенаведеного, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про свідомий вибір щодо укладення договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» 16.01.2023 року було перераховано на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 7600, 00 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 20.10.2025.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав належним чином, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, ТОВ «Селфі Кредит» станом на 01.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 64615,19 грн., а саме: · заборгованість за тілом кредиту – 7599,99 грн.; · заборгованість за процентами – 57015,2 грн.

01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №01022024 . Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором № 566125 від 16.01.2023 року. Сума заборгованості відповідача становить 64615,19 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №01022024 від 01.02.2024, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 7599,99 грн.; · заборгованість за процентами – 57015,2 грн.

Відповідност.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.516 ЦК України- заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Вищевказані правові висновки щодо кваліфікуючих ознак договору факторингу зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, від 11.10.2019 у справі № 910/13731/17 та від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц.

Таким чином, ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» наділено правом вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 566125.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Згідно ст. 1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Статті 527,530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1статті 612Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, ст.615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Позивачем доведено, що між кредитною установою (первісними кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, у якому було узгоджено істотні умови договору однак, відповідач свої зобов`язання не виконала та не повернула отримані кошти в обумовлений сторонами у договорі строк. З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне :

відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипо зикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.

Згідно з ч. 1ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2ст. 1050 ЦК України.

Згідно умов кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем строк кредиту –280днів. Таким чином, правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після 22.10.2023 року відсутні, тому з відповідача окрім тіла кредиту підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками у розмірі 43472,00 грн.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч.1,3ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025р., ордер, детальний опис наданих послуг до акту № Д/9554 від 12.11.2025 за договором від 01.07.2025р., акт наданих послуг №Д/9554 від 12.11.2025р.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе усну консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції з клієнтом, складання та подання позовної заяви, в сумі 8000 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.

А відтак, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

За змістом ч. 1, п. ч.2ст. 141ЦПК України судовийзбір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1924,6 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2383,50грн., що відповідає пропорційно задоволеній частині позовних вимог. Керуючись ст. ст.141,142,178,259,263-265,268,280-284 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КредитКапітал», - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КредитКапітал», ЄДРПОУ 35234236 заборгованість за кредитним договором № 566125 від 16.01.2023 року у розмірі 51341,99( п`ятдесят одна тисяча триста сорок одна гривня 99 коп) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КредитКапітал», ЄДРПОУ 35234236 судовий збір у розмірі 1924,6 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2383,50грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КредитКапітал», ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 2, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 23.02.2026 року.

СуддяН. Б. Добош