Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №450/1412/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1412/26

Провадження № 2/450/1739/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", в інтересах якого діє представник Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивача звернулася до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 49634639 від 01.11.2021 року у розмірі 14910 грн.; судовий збір у розмірі 2662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.11.2021 року між ТзОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 49634639, за умовами якого кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4200 грн. строком на 90 днів зі сплатою 2,5 % за кожен день користування такими протягом перших 30-ти днів та 3 % на день протягом наступного строку кредитування. Відповідач не виконала свого обов`язку щодо повернення грошових коштів, у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначила, що на підставі договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року, укладеного між ТзОВ «ФК «Ірбіс» і ТзОВ «ФК «Позика», а також згідно з реєстром божників до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 49634639 від 01.11.2021 року. Враховуючи вищенаведене, просить позовні вимоги задоволити повністю.

Ухвалою від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідачем 26.03.2026 року подано заяву про застосування строку позовної давності, яку мотивує тим, що 01.11.2021 року злочинцями було укладено договір від його імені із використання його персональних даних, у зв`язку з чим, було відкрите кримінальне провадження №12021141430000342 від 30.12.2021 року де його за постановою слідчого С.Савчина визнано потерпілим із усіма процесуальними наслідками, окрім того ним була подана позовна заява про визнання недійсними та скасування кредитних договорів, де позивач був відповідачем у справі №450/3332/23 і винесено рішення 19.07.2023 року суддею Мусієвським В.Є, де відповідач не заявляв зустрічного позову. Вивчивши позовні вимоги, приходить до висновку, що дані позовні вимоги не можуть буди задоволенні, оскільки до даного спору слід застосувати позовну давність. Посилається на ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволенні позову. Беручи до уваги вимоги ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

30.03.2026 року представником позивача подано через підсистему «Електронний суд» заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, яке мотивує тим, що строк позовної давності не пропущено, оскільки сторонами відповідно до пункту 10.6 кредитного договору погоджено його збільшення до 10 років, а також з огляду на продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану. Крім того, представник позивача зазначає, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.03.2024 у справі № 450/3332/23 у задоволенні позову відповідача про визнання кредитних договорів недійсними відмовлено, а тому договір про надання фінансового кредиту № 49634639 від 01.11.2021 недійсним не визнавався.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 г ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов до наступного висновку:

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 01.11.2021 року ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «ФК «Ірбіс» договір № 49634639 про надання споживчого кредиту, шляхом підписання такого та додатку № 1 до нього електронним підписом одноразовим ідентифікатором 541222, внаслідок чого отримав кредит у розмірі 4200,00 грн. строком на 90 днів зі сплатою 2,5 % за кожен день користування такими протягом перших 30-ти днів та 3 % на день протягом наступного строку кредитування.

Із листа ТзОВ «УПР» № 3152_251024112951 від 24.10.2025 року вбачається, що 01.11.2021 року ТзОВ «ФК «Ірбіс» надано відповідачу грошові кошти в розмірі 4200,00 грн.

01.09.2025 року між ТзОВ «ФК «Ірбіс» та ТзОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «ФК «Позика» свої права вимоги за кредитними договорами, останнє з яких сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

Згідно витягу із додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року вбачається, що ТзОВ «ФК «Ірбіс» відступило на користь ТзОВ «ФК «Позика» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 49634639 від 01.11.2021 року, заборгованість за яким становить 14910,00 грн., яка складається з 4200,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 710,00 грн. заборгованості за відсотками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до умов договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість по кредиту, проценти за його використання, однак свої зобов`язання не виконав, у встановлений строк кредит не повернув та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 14910,00 грн., яка складається з 4200,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 710,00 грн. заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості від 01.09.2025 року.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На підтвердження своїх доводів відповідачем долучено рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.03.2024 року у справі № 450/3332/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсальний банк», Фінансової компанії «Кіф», Фінансової компанії «Кредит Капітал», Фінансової компанії «Манівео», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування». Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» про визнання недійсними та скасування кредитних договорів, вирішено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області С. Савчин від 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12021141430000342 від 30 грудня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Водночас зазначене рішення не підтверджує тверджень відповідача про неукладення ним спірного кредитного договору, оскільки договір № 49634639 від 01.11.2021 року недійсним не визнавався та не був скасований. Сам факт звернення відповідача із заявою про кримінальне правопорушення та визнання його потерпілим у кримінальному провадженні не свідчить про встановлення факту неправомірного використання його персональних даних чи укладення кредитного договору іншою особою. При цьому належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин відповідачем суду не надано.

Щодо заяви про застосування позовної давності, то посилання відповідача на її сплив є необґрунтованим, оскільки перебіг позовної давності підлягав урахуванню з огляду на передбачене законодавством продовження відповідних строків у період дії карантину та воєнного стану; пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був виключений лише Законом № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 року. Отже, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі не встановлено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивувала позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 49634639 від 01.11.2021 року в розмірі 14910,00 грн., яка складається з 4200,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 710,00 грн. заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 5500,00 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що договір № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, додаткова угода № 49634639 від 16.02.2026 до Договору №39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, підписані представником позивача ТОВ «ФК «Позика» Міньковською А. В. та ФОП Лівак І. М., в той час як скерована до суду позовна заява підписана не останньою, а представником ТОВ «ФК «Позика» Міньковською А. В., який представляє інтереси позивача, а не адвокатом Лівак І. М., тому надання останньою правничої професійної допомоги позивачу у цій справі є не доведеним належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 2662,40 судового збору.

Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", в інтересах якого діє представник Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 39493634, IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за за Кредитним договором № 49634639 від 01.11.2021 року в розмірі 14 910,00 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот десять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 39493634, IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

В решті позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.05.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук