Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №450/4289/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4289/25

Провадження № 2/450/396/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», в інтересах якого діє представник Гурський Герман Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

представник позивача звернулася до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3341202444-397559 від 14.07.2021 в розмірі 23 143,25 грн ., що складається з: заборгованість за сумою кредиту: 6 500,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 16 643,25 грн.; стягнути з позивача на користь відповідача 2422.40 грн. відшкодування зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ «Кошельок» та уклала 14.07.2021 року кредитний договір № 3341202444-397559, отримавши грошові кошти на споживчі потреби. Зауважив, що вказаний договір складений в електронному варіанті та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора 7741. Вказав, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку із чим утворилася згадана заборгованість. Враховуючи наведене, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 10000 грн. на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача.

Ухвалою від 23.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву. Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин. У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Щодо подано клопотання про витребування доказів, слід вказати, що таке задоволенню не підлягає, оскільки представником позивача на надано доказів на підтвердження звернення до АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" із клопотанням про надання запитуваних доказів та неможливістю їх самостійного надання суду, що у відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України є передумовою звернення до суду із клопотанням про витребування доказів.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно мотивів позовної заяви та долучених письмових доказів, представником позивача стверджується, що 14.07.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Кошельок» кредитний договір № 3341202444-397559, шляхом підписання такого, паспорту споживчого кредиту та графіку розрахунків електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, в якому вказано ліміт кредиту у розмірі 6500 грн., строк кредитування 27 днів, процентна ставка в день 2%.

Представник позивача у позовній заяві покликається на те, що ОСОБА_1 на особистий номер телефону відправлено одноразовий ідентифікатор 7741, який введено останнім для підписання кредитного договору.

Водночас, як вбачається зі змісту кредитного договору № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року, паспорту споживчого кредиту та графіку платежів, у таких відсутній електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2, 9.5 кредитного договору № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року вбачається, що цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов`язків за цим договором. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил ЗУ «Про електронну комерцію».

Аналізуючи положення наведених вище пунктів кредитного договору слід дійти висновку, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Водночас, як вбачається з кредитного договору № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року, паспорту споживчого кредиту та графіку платежів, такі не містять електронного підпису відповідача ОСОБА_1 у виді одноразового ідентифікатора.

Довідки про ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 в інформаційно-комунікаційній системі ТзОВ «Кошельок» та скерування йому одноразового ідентифікатора суду не надано.

З огляду на вказане, твердження представника позивача про укладення між ТзОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 кредитного договору № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року не доведена належними та допустимими доказами, у зв`язку з тим, що в наданих письмових доказах відсутній електронний підпис одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 , оскільки такий не відповідає положенням п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» та не містить даних у вигляді алфавітно-цифрової послідовності.

За відсутності електронного підпису відповідача у кредитному договорі № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року, паспорті споживчого кредиту та графіку платежів, суд позбавлений можливості встановити той факт, що сторони погодили істотні умови договору та дійшли згоди про укладення такого.

Окрім наведеного, долучена роздруківка фотографії не може вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження укладення 14.07.2021 року між сторонами кредитного договору № 3341202444-397559.

Доказів на підтвердження належності відповідачу ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 суду не надано, у зв`язку із чим відсутня можливість дійти висновку про одержання останньою грошових коштів, які зазначені в кредитному договорі № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі № 161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Крім цього, у випадку підтвердження згаданої вище інформації, позивачем обрано неналежний спосіб захисту в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки між сторонами не виникло кредитних правовідносин з огляду на те, що кредитний договір № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року є неукладеним і не створює жодних юридичних наслідків.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові щодо кредитного договору № 3341202444-397559 від 14.07.2021 року, матеріали справи не містять, а тому такі задоволенню не підлягають.

За ст. 141 ЦПК України судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 509, 512-514, 517, 526, 527, 530, 599, 610-612, 614, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», в інтересах якого діє представник Гурський Герман Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.03.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук