Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №450/2068/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2068/26

Провадження № 2/450/2070/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє представник Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 19 900,00 грн., з яких сума кредиту 2500 грн., сума процентів за користування кредитом 12050 грн., нараховані позивачем проценти за 107 календарних днів 5 350,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулась до ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і уклала 24.09.2023 року, шляхом підписання електронним підписом у виді одноразових ідентифікаторів P061, договір № 4004944 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додатків № 1 та № 2 до нього і паспорт споживчого кредиту, внаслідок чого отримала 2500,00 грн. строком на 350 днів зі сплатою 1,40 % на день від суми кредиту за зниженою процентною ставкою та 2,00 % на день від суми кредиту за стандартною процентною ставкою. Вказав, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконала в повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася згадана заборгованість. Зазначив, що 24.05.2024 року між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4004944. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем складає: 2500,00 грн. - тіло кредиту та 12050,00 грн. нараховані проценти, 5 350,00 грн.нараховані позивачем проценти за 107 календарних днів, всього 19 900,00 грн. На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити.

Ухвалою від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено строку для подачі відзиву.

Ухвалою від 27.04.2026 року постановлено витребувати у АТ «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 24.09.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 2500 грн., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».

08.05.2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому вказує, що нарахована заборгованість є неспівмірною із розміром отриманого кредиту, оскільки тіло кредиту становить 2 500 грн, тоді як заявлена до стягнення сума становить близько 32 000 грн. Посилається на встановлені законом обмеження щодо розміру неустойки та звільнення споживача від відповідальності за прострочення зобов`язань у період дії воєнного стану. Також зазначає про скрутне матеріальне становище та відсутність стабільного офіційного доходу. Просить відмовити у стягненні штрафних санкцій та інших нарахувань, здійснених понад встановлені законом обмеження, зменшити загальний розмір заборгованості до суми фактично отриманого кредиту та законних нарахувань, а справу розглянути за її відсутності.

14.05.2026 року представником позивача подано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній зазначає, що між сторонами належним чином укладено електронний кредитний договір № 4004944 від 24.09.2023 року на суму 2 500 грн, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти перераховано на зазначену відповідачем банківську картку, що, на думку представника позивача, підтверджується відповідними платіжними документами. Зазначає, що за умовами договору проценти нараховувалися за користування кредитом у межах строку кредитування, а розмір заборгованості визначено відповідно до умов договору та розрахунку первісного кредитора. Також посилається на договір факторингу від 24.05.2024 року та зазначає, що новим кредитором у межах строку кредитування додатково нараховано проценти за 107 календарних днів у сумі 5 350 грн, у зв`язку з чим загальна сума процентів становить 17 400 грн. Наголошує, що зазначені проценти є платою за правомірне користування кредитними коштами, а не штрафними санкціями, та посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування процентів за користування кредитом і процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов`язання з повернення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу вимог ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 24.09.2023 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір № 4004944 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом підписання такого, додатків № 1 та № 2 до нього і паспорту споживчого кредиту електронним підписом одноразовими ідентифікаторами P061, внаслідок чого отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 2500,00 грн. строком на 350 днів зі сплатою 1,40 % на день від суми кредиту за зниженою процентною ставкою та 2,00 % на день від суми кредиту за стандартною процентною ставкою.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 4004944 від 24.09.2023 року, що підтверджується листом ТзОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20240531-1256 від 31.05.2024 року.

24.05.2024 року між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. У вказаному договорі сторони погодили визначення термінів, зокрема право вимоги це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.

Згідно витягу з реєстру боржників від 24.05.2024 року вбачається, що ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4004944 від 24.09.2023 року у сумі 14550 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2500 грн., заборгованості за процентами – 12050 грн.

На підтвердження позовних вимог представником позивача подано розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 4004944 від 24.09.2023 року, складений первісним кредитором ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.05.2024 року становить 14550 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2500 грн., заборгованості за процентами – 12050 грн.

Крім цього, представником позивача долучено розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 4004944 від 24.09.2023 року, який складено ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал», відповідно до якого ОСОБА_1 за 107 календарних днів (з 24.09.2023 року по 24.05.2024 року) нараховано заборгованість у розмірі 5 350,00 грн. по відсоткам.

При цьому, слід зауважити, що вказані нарахування в частині відсотків є більшими ніж заборгованість відповідача перед первісним кредитором ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

Із витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року, ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4004944 від 24.09.2023 року в межах суми заборгованості 14550 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2500 грн., заборгованості за процентами – 12050 грн.

Відтак, подальше нарахування ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» процентів за користування кредитом за договором позики № 4004944 від 24.09.2023 року є безпідставним, оскільки до матеріалів позову не надано доказів на підтвердження права даної юридичної особи на здійснення такої діяльності, а також відповідності вказаних нарахувань умовам договору позики № 4004944 від 24.09.2023 року. Крім цього, первісний кредитор ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 24.05.2024 року припинив нарахування відсотків за кредитним договором, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 350,00 грн. заборгованості по відсоткам, які нараховані ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 107 календарних днів, задоволенню не підлягатимуть.

Розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 550,00 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч.1,3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт ( наданих послуг) №8119 від 12.05.2025., заявка №18415 на виконання доручення, рахунок на оплату.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе підготовку та направлення адвокатського запиту, клопотання про витребування доказів та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 10 000,00 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.

А відтак, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.

Окрім цього, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково у розмірі 14 550,00 грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 945,17 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 460,30 грн., пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141,86,178,259,263-265,268,279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє представник Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) суму заборгованості за Договором № 4004944 від 24.09.2023 року в розмірі 14 550,00 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 945,17 грн (одна тисяча дев`ятсот сорок п`ять гривень 17 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 460,30 грн (одна тисяча чотириста шістдесят гривень 30 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.06.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук