Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №450/1696/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1696/26

Провадження № 2/450/1860/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Паладич Аліна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

представниця позивача звернулася до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №8356829 від 05.10.2024 року у розмірі 44265,00 грн.; заборгованість за Договором №8356829 від 06.10.2024 року у розмірі 6738,67 грн.; стягнути судові витрати із відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ «Авентус Україна» і уклала 05.10.2024 року кредитний договір № 8356829, отримавши грошові кошти для власних потреб, вказаний договір складений в електронному варіанті та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначила, що 26.06.2025 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-15/25, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8356829 від 05.10.2024 року. 06.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5021345 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. У зв`язку із вищенаведеним, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Ухвалою від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзиву на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин. У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 г ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 05.10.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Авентус Україна» кредитний договір № 8356829 шляхом підписання такого, додатку № 1 до нього та паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразових ідентифікаторів C2303, NB1888 внаслідок чого отримала кредит у розмірі 19500,00 грн строком на 360 днів зі сплатою 1% на день за стандартною процентною ставкою.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 8356829 від 05.10.2024 року, що підтверджується листом ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 7/12410 від 27.06.2025 року.

У відповідності до розрахунку, складеного первісним кредитором ТзОВ «Авентус Україна», заборгованість відповідача за кредитним договором № 8356829 від 05.10.2024 року станом на 25.06.2025 року становить 44 265,00 грн, яка складається з 19 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 29 250,00 грн заборгованості за відсотками та 9750,00 грн заборгованості за штрафом.

26.06.2025 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-15/25, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Авентус Україна» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Свеа Фінанс» свої права вимоги за кредитними договорами, натомість фактор сплачує первісному кредитору грошові кошти за відступлення права вимоги.

Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 01.02-15/25 від 26.06.2025 року, ТзОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТзОВ «Свеа Фінанс» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8356829 від 05.10.2024 року у розмірі 44265,00 грн, що складається з 19 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 29 250,00 грн заборгованості за відсотками та 9 750,00 грн заборгованості за неустойкою.

Водночас, суд не може в повній мірі погодитись із наведеною позивачем сумою заборгованості відповідача за кредитним договором № 8356829 від 05.10.2024 року в повному обсязі з огляду на наступне.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4095,00 грн заборгованості за неустойкою.

У відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, заявлена представником позивача неустойка за кредитним договором № 8356829 від 05.10.2024 року у розмірі 4095,00 грн не підлягатиме стягненню з відповідача на користь ТзОВ «Свеа Фінанс».

Судовим розглядом встановлено, що 06.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5021345, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 1 800,00 грн, строком на 360 днів, розмір стандартної процентної ставки 1,00 % в день.

На підтвердження існування вищевказаних договірних відносин між сторонами позивачем надано копію Паспорту споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника.

Таким чином, договір та додаткові угоди були укладені в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. З цього моменту електронний договір вважається укладеним, в силу положень ч. 2 ст. 640 та ст. 1046 ЦК України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 1 800,00 грн. підтверджується розрахунком заборгованості станом на 26.06.2025 рік, а також інформацією ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 20250627-592 від 27.06.2025.

ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, а ОСОБА_1 взяті на себе договором зобов`язання перед ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором №5021345 від 06.10.2024 загальна заборгованість останньої становить 6738,67 грн, з яких: 14999,96 грн заборгованість за тілом кредиту, 61149,89 грн заборгованість за процентами.

28.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір Факторингу №01.02-77/23, відповідно умов якого ТОВ «ЛінеураУкраїна» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Лінеура Україна», визначеними в Реєстрі Боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-77/23 від 28.11.2023 сума заборгованості відповідача становить 6738,67 грн, з яких: 1799,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 4173,68 грн заборгованість за процентами, пеня, штраф - 765,00 грн.

26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-14/25 від 26.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5021345 складає: 6738,67 грн.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 765,00 грн заборгованості за неустойкою.

У відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, заявлена представником позивача неустойка за кредитним договором № 5021345 від 06.10.2024 року у розмірі 765,00 грн не підлягатиме стягненню з відповідача на користь ТзОВ «Свеа Фінанс».

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Зі змісту частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором позики визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивувала позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8356829 від 05.10.2024 року у розмірі 40 170,00 грн, що складається з 19 500 грн заборгованості за тілом кредиту, 20 670,00 грн заборгованості за відсотками та заборгованість за кредитним договором № 5021345 від 06.10.2024 року у розмірі 5 973,67 грн, що складається з 1799,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 4173,68 грн заборгованості за відсотками

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач порушила умови кредитних договорів, у добровільному порядку ухилялася від сплати заборгованості за такими, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в загальному розмірі 46 143,67 грн. відповідно, підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно у розмірі 2 408,74 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4,12,76,77,78,80,81,141,247,258,259,264,265,354,355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Паладич Аліна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за Договором №8356829 від 05.10.2024 року у розмірі 40 170,00 грн. (сорок тисяч сто сімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за Договором №5021345 від 06.10.2024 року у розмірі 5 973,67 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні 67 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37616221) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 408,74 грн (дві тисячі чотириста вісім гривень 74 копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.05.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук