Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №463/7182/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/7182/26

Провадження №3/463/1418/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 25 липня 2026 року о 20 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо свого батька ОСОБА_2 , а саме: шарпав, душив, лайливо ображав, виганяв з дому, нецензурно виражався, чим завдав психологічної шкоди, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Матеріали даної справи надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 30 липня 2026 року та були призначені до розгляду в судових засіданнях.

Зокрема, в судові засідання, призначені на 31 липня 2026 року та 24 вересня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом скерування судової повістки в судове засідання 24 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням за місцем проживання, вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення, дане поштове відправлення не було вручено у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що є належним повідомленням особи про місце і час розгляду справи, оскільки відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6..

При цьому з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції, що розгляд адміністративної справи за такими відбудеться у Личаківському районному суду м. Львова.

Відповідно до ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Окрім того Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.

Оскільки ОСОБА_1 знав, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, був повідомлений працівниками поліції, що розгляд такого здійснюватиметься Личаківським районним судом м. Львова, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у жодне судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував, вину та факт вчинення правопорушення не заперечив, а тому, з урахуванням того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП може проводитися у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду такої у відсутності останнього.

Оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому відповідно до п. 14 такої психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 17 такої фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пунктів 12, 13 Розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» №1376 від 6 листопада 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому.

Згідно з п. 15 такого до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Так факт вчинення ОСОБА_1 психологічного та фізичного домашнього насильства щодо батька ОСОБА_2 ,а відтак вина у вчиненні правопорушення вказаного правопорушення стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №320115 від 25 липня 2026 року та складеним в доповнення до нього рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській обл. ДПП капрала поліції Гейвич Р. від 29 липня 2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25 липня 2026 року (середній ризик), терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ №112731 від 25 липня 2026 року та складеним в доповнення до нього рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській обл. ДПП капрала поліції Гейвич Р. від 29 липня 2026 року, заявою та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 25 липня 2026 року.

Вважаю, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, обставини правопорушення, те, що до адміністративної відповідальності притягується вперше, приходжу до висновку про можливість застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, водночас, враховуючи тяжкість скоєного, з визначенням такого в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті.

Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя: Стрепко Н.Л.