Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №463/3816/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/3816/26

Провадження № 2/463/1798/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді: Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Цебрик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 03909-07/2023 від 03.07.2023 в розмірі 35 000,00 грн, 2 662,40 грн судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн з підстав та мотивів викладених письмово у позові.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

29.04.2026 відповідач на адресу суду направила відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила з мотивів та підстав, викладених у ньому. Зазначила, що зазначений розмір відсотків є явно непропорційними до розміру тіла кредиту. А тому у випадку, якщо суд прийде до переконання про задоволення позовних вимог – задовольнити такі частково, застосувавши пряму норму Закону №891-ІХ та обмежити загальний розмір нарахувань подвійною сумою кредиту (8 000,00 гривень), з урахуванням вже сплачених 5 000,00 грн, що може становити не більше 3 000,00 гривень до стягнення, а також відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу як необґрунтовану зі складністю справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання відповідно до якого позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводи у відсутності представника позивача та у випадку повторної неявки відповідача в судове засідання відносно ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки суду не повідомив, на адресу суду неодноразово направляв клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №03909-07/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором.

Згідно п. 1.1. даного договору сума кредиту складає: 4000,00 гривень.

Згідно п. 1.2. кредитного договору строк кредиту 360 днів.

Відповідно до п. 1.4.1. договору процентна ставка 2,50% застосовується у межах строку кредитування.

Вказаний договір підписано ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд встановив, що 03.07.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали вказаний договір про надання коштів споживчого кредиту № 03909-07/2023.

03.07.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» надано ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 4000 грн, що підтверджується довідкою сервісу онлайн платежів ТОВ «Універсальні платіжні рішення», а також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За приписами ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

13.12.2023 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги №13122023, відповідно до якого ТОВ "Аванс Кредит" передало ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" належні права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №13122023 від 13.12.2023 року ТОВ "Аванс Кредит" передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло прав вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 03909-07/2023.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем.

Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконала, сплативши на виконання кредитного договору 5 000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за договором №03909-07/2023 від 03.07.2023 року вбачається, що борг ОСОБА_1 становить 35 000,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 гривень; заборгованість за відсотками – 31 000,00 гривень.

Суд, перевіряючи розрахунок заборгованості за договором №03909-07/2023 від 03.07.2023 року в частині процентів, не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.

Питання обмеження денної процентної ставки за споживчими кредитами регулюється статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин (дату нарахування відповідних процентів).

Так, відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній з 24.12.2023 року) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (п. 17 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 року набрав чинності 24.12.2023 року.

Відтак, розмір денної процентної ставки не може перевищувати: з 24.12.2023 по 22.04.2024 року - 2,5 %; з 23.04.2024 до 26.06.2024 року 1,5 %.

Згідно із п. 1.2 Договору строк кредиту 360 днів.

Відповідно до п. 1.4.1. договору процентна ставка 2,50% застосовується у межах строку кредитування.

Розрахунок, наданий позивачем здійснено саме з урахуванням такої відсоткової ставки, з якою суд погодитись не може.

Судом здійснено перерахунок заборгованості по відсотках, а відтак стягненню із відповідача підлягають відсотки у наступному розмірі:

- за період з 03.07.2023 року по 22.04.2024 року (295 днів *2,5% * 4000) 29 500,00 грн.

- за період з 23.04.2024 року по 26.06.2024 року (65 днів *1,5% * 4000) 3 900,00 грн.

Зокрема, суд вважає за необхідне врахувати, що відповідачем було сплачено 5 000,00 грн, а тому від вказаної суми заборгованості слід відняти 5 000,00 грн сплачених відсотків.

У стягнені з відповідача заборгованості за відсотками у більшому розмірі суд вважає за необхідне відмовити.

Таким чином, за уточненим розрахунком суду з відповідача на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №03909-07/2023 від 03.07.2023 року в загальному розмірі 32 400,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками 28 400,00 грн (29 500,00 грн + 3 900,00 грн – 5 000,00 грн).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд визнає, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.Інші аргументи сторін, не спростовують зазначених вище висновків суду, а тому не впливають на зміст та правові підстави ухваленого судом рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України»: «Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29)».

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Інші заперечення сторони відповідача не спростовують зазначені висновки суду.

При цьому, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст. 141 ЦПК України.

Як вбачається з квитанції від 10.04.2026 №22520, позивачем при пред`явленні позовної заяви через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджений судовий збір в розмірі 2 464,58 грн, що становить 92,57% задоволених позовних вимог.

Щодо оплати професійної правничої допомоги то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Таким чином, виходячи із вимог розумності та справедливості, враховуючи складність справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, витрати на професійну правничу допомогу слід зменшити з 8 000,00 грн до 4 000,00 грн. Таким чином, на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі (2 464,58 грн + 4 000,00 грн), що становить 6 464,58 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 141,142, 265, 273, 274 ЦПК України, суд –

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №03909-07/2023 від 03.07.2023, яка складається з:

- суми заборгованості за тілом кредиту – 4 000,00 грн;

- суми заборгованості за відсотками – 28 400,00 грн;

у загальному розмірі 32 400,00 (тридцять дві тисячі чотириста) грн,а також 6 464,58 грн (шість тисяч чотириста шістдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок) судових витрат.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.09.2026

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал", ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Мармаш В. Я.