Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №445/1846/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1846/26

провадження № 2/445/1757/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 вересня 2026 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши в судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТзОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.04.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений у електронній формі Договір № 2249545 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариством у безготівковій формі перераховано на поточний рахунок споживача грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. 28.11.2025 р. згідно умов Договору факторингу №28112025, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2249545 від 27.04.2025р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» , а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача. Згідно з Договором відступлення права вимоги сума боргу перед ТзОВ «Діджи Фінанс» становить 27075 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 12075 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 10000 грн. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу приписів ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.04.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2249545. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору № 2249545 від 27.04.2025 року.

Умовами договору сторонами погоджено, що сума кредиту становить 5 000,00 грн, строк кредиту становить 360 днів.

Відповідно Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно Договору стандартна процентна ставка становить 3 % в день, та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у цьому Договорі.

У відповідності до умов Договору сторонами також було погоджено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, використання реквізитів платіжної картки, вказаної споживачем.

Підписавши Договір про надання споживчого кредиту електронним підписом, одноразовим ідентифікатором T866 відповідач взяв на себе зобов`язання у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню та інші платежі, передбачені Договором.

Крім того, підписуючи згаданий договір, відповідач також підтвердив, що перед його укладенням йому було в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», вказана в ч. 1, 2 ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», повністю їх розуміє, погоджується з ними, зобов`язується неухильно дотримуватись.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи паспорта споживчого кредиту, такий було підписано відповідачем 27.04.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором T045, та вказаний паспорт споживчого кредиту містить повну інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, тип процентної ставки визначено фіксовану, реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь період користування кредиту 13 574,76%, а також порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання або не виконання зобов`язання.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 27075 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 12075 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 10000 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 2249545 від 27.04.2025 про надання споживчого кредиту.

Відповідачем факту отримання кредитних коштів у ТОВ «Авентус Україна» та представленого розрахунку заборгованості, яка виникла внаслідок не виконання умов Договору про споживчий кредит, не спростовано, власного розрахунку суду не представлено. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов договору відповідачем були порушені права позивача.

Щодо вирішення питання про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 1000,00 грн., суд покликається на наступне. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 10 000,00 грн. необхідно відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 5 000,00 грн. заборгованості за наданим кредитом та 12 075,00 грн. заборгованості за відсотками, загальна сума яких становить 17 075,00 грн.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на правничу правову допомогу судом дослідженні надані позивачем: копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, копію акта наданих послуг від 05.05.2026 року та копію детального опису наданих послуг до акту наданих послуг від 05.05.2026 року, копію свідоцтва адвоката.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, зокрема складність даної справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг позивачу, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд, вважає, що відшкодуванню на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 3 000,00 грн., оскільки зазначений стороною позивача розмір не відповідає загальним засадам цивільного законодавства справедливості та розумності.

Зазначений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та тривалості слухання справи у суді.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №367/6289/21.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1677,31 грн. що становить 63 % від суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 258, 280-289, ЦПК України, на підставі ст. 15, 16, 526, 530, 536, 610-615, 1048-1050, 1054, 1057 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов ТзОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором №2249545 від 27.04.2025р. у розмірі 17075 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1677,31 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Золочівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 24.09.2026.

Суддя М.В. Бакаїм