Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №756/11424/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11424/26

Провадження № 2/756/8862/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 120413, вчинений 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі оспорюваного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук В.В. 01.10.2021 відкрив виконавче провадження № 66990672 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості. На думку позивача, виконавчий напис вчинено з порушенням закону, оскільки нотаріусу не було подано документів, які підтверджують безспірність заборгованості, а вимоги про усунення порушення зобов`язання позивач від відповідача не отримував. Вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчувався, позивач вважає неможливим з огляду на визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, розділом щодо кредитних відносин.

Ухвалою суду від 03.07.2026 заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 09.06.2021 № 120413 у межах виконавчого провадження № 66990672 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає позов у частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та просив повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У відзиві відповідач також заявив клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до 1 000 грн, посилаючись на те, що справа не є складною, у мережі Інтернет наявна значна кількість судової практики та зразків позовних заяв в аналогічних спорах, а нормативне регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Крім того, відповідач просив розглядати справу за відсутності його представника.

Позивач та його представник - адвокат Підодвірний Тарас Іванович - у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві просив розглядати справу за його відсутності.

Треті особи в судове засідання не з`явилися. Приватний виконавець Сіщук В.В. звернувся до суду з листом від 11.09.2026 № 11/09/2026, в якому просив розглядати справу за його відсутності. Приватний нотаріус Остапенко Є.М. про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з копією кредитного договору від 04.05.2018 № 1-20180504-34464 кредитодавцем за ним зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Бізнес Капітал"», позичальником - ОСОБА_1 , сума кредиту становить 3 000 грн, строк кредитування - 30 днів. Договір складено в електронній формі та підписано електронним підписом, нотаріально він не посвідчувався.

09.06.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 120413, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 04.05.2018 № 1-20180504-34464, право вимоги за яким, як зазначено у виконавчому написі, перейшло до відповідача на підставі договорів факторингу. Загальна сума стягнення становить 11 805 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 055 грн - заборгованість за відсотками та комісією, 700 грн - заборгованість за штрафними санкціями, 50 грн - плата за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис вчинено на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Зазначене підтверджується копією виконавчого напису від 09.06.2021 № 120413.

01.10.2021 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук В.В. на підставі зазначеного виконавчого напису виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 66990672 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 11 805 грн, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2021.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік). Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, подаються оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», який передбачав можливість вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 у цій частині визнано незаконною та нечинною. Отже, з 22.02.2017 виконавчий напис про стягнення кредитної заборгованості може бути вчинено лише на нотаріально посвідченому договорі.

Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц та від 06.12.2023 у справі № 299/5183/21 дійшов висновку, що вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був посвідчений нотаріально, свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника і є підставою для визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач визнав позов у відзиві на позовну заяву, тобто в заяві по суті справи. Відзив підписано керівником відповідача Наваренком Володимиром Георгійовичем, повноваження якого діяти від імені товариства підтверджуються доданим до відзиву витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; відомостей про обмеження його повноважень витяг не містить. Визнаючи позов, відповідач послався на п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, що свідчить про його обізнаність із процесуальними наслідками цієї дії.

Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис вчинено 09.06.2021, тобто після того, як зміни до Переліку щодо кредитних договорів втратили чинність, на кредитному договорі від 04.05.2018 № 1-20180504-34464, укладеному в електронній формі, який нотаріально не посвідчувався. Такий договір не належить до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тому виконавчий напис вчинено з порушенням ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» і він не підлягає виконанню.

Отже, визнання відповідачем позову відповідає закону. Спір стосується виключно правовідносин між стягувачем і боржником за виконавчим написом, тому визнання позову не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

За таких обставин суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем підлягає прийняттю, а позовні вимоги - задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн, позивач навів у позовній заяві.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- договір про надання правової допомоги від 18.06.2026, укладений з його представником;

- акт виконаних робіт від 22.06.2026;

- платіжну інструкцію від 18.06.2026 на суму 8 000 грн;

- ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1519408 від 22.06.2026;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5570.

Згідно з актом виконаних робіт від 22.06.2026 адвокат надав позивачу такі послуги: усну консультацію тривалістю 1 година вартістю 1 000 грн; аналіз судової практики тривалістю 2 години вартістю 2 000 грн; підготовку позовної заяви тривалістю 5 годин вартістю 3 000 грн; підготовку заяви про забезпечення позову тривалістю 4 години вартістю 2 000 грн. Загальна вартість послуг становить 8 000 грн, які позивач сплатив у повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи доводи клопотання відповідача, суд враховує, що справа належить до категорії незначної складності, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, правове регулювання спірних правовідносин є усталеним, а відповідач визнав позов, у зв`язку з чим розгляд справи не потребував від адвоката підготовки інших заяв по суті справи, подання додаткових доказів чи участі в судових засіданнях.

Суд також враховує, що аналіз судової практики, вартість якого в акті виконаних робіт визначено окремо, охоплюється підготовкою позовної заяви, яку оцінено як самостійну послугу, а заявлений час на підготовку заяви про забезпечення позову (4 години) не відповідає її обсягу та типовому змісту.

Водночас суд не погоджується з доводами відповідача про те, що співмірним є розмір витрат не більше 1 000 грн, оскільки такий розмір не враховує фактично виконаного адвокатом обсягу робіт - надання консультації, підготовки позовної заяви та заяви про забезпечення позову, яку судом задоволено. Доказів співмірності саме такого розміру витрат відповідач не надав.

За таких обставин суд, керуючись ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 4 000 грн, що відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру та конкретним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, а при поданні заяви про забезпечення позову - 665,60 грн.

Оскільки відповідач визнав позов у відзиві, поданому 07.07.2026, тобто до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, що становить 665,60 грн.

Решта судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у розмірі 665,60 грн та судовий збір, сплачений при поданні заяви про забезпечення позову, у розмірі 665,60 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а всього - 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 09.06.2021, зареєстрований в реєстрі за № 120413, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 11 805 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви, у розмірі 665,60 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, Солом`янська площа, 2.

Третя особа 1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Третя особа 2: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, адреса: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 28/2, офіс 115.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО