Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №372/2836/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 372/2836/25

Провадження № 2/756/705/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

в с т а н о в и в:

I. Стислий виклад позиції позивача

До суду надійшов позов про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Позивач зазначає, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») є суб`єктом ринку газу з 1 листопада 2018 року та здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №880 від 4 липня 2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу, зокрема, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на території України.

Позивач як постачальник постачав природній газ ОСОБА_1 , як споживачеві та власникові будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а остання його фактично прийняла.

Відповідач є власницею зазначеного будинку, отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб і, з урахуванням пункту 9 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила) та довідки про стан розрахунків за період з жовтня 2022 року по березень 2025 року, фактично спожила природний газ відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (надалі - Типовий договір).

Свої зобов`язання підприємство відповідно до умов договору виконує у повному обсязі, надає послуги з постачання природного газу споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язання за договором у частині оплати послуг з газопостачання не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 47 247 грн 22 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

II. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 травня 2025 року матеріали справи передані за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

III. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання відповідачем зобов`язань за спожиті послуги з постачання природного газу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 4 липня 2017 року № 880.

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи (пункт 2.2 Типового договору).

Для забезпечення приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживача, підписану побутовим споживачем або уповноваженою особою.

Пунктами 4.1, 2.2, 2.4 Типового договору визначено, що споживач розраховується з Постачальником за природний газ за ціною, яка передбачена базовою річною пропозицією або комерційною пропозицією Постачальника, яку обрав Споживач у порядку, визначеному законодавством (у тому числі за фіксованою ціною на річний період (12 місяців), який продовжується після 1 травня 2021 року, - до закінчення зазначеного періоду).

Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи. Використання природного газу може здійснюватися Споживачем виключно на власні побутові потреби, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

З 1 травня 2021 року постачання природного газу за цим Договором здійснюється на умовах базової річної пропозиції відповідно до положень Правил постачання, крім Споживача, постачання якому здійснюється за фіксованою ціною на річний період (12 місяців), який продовжується після 1 травня 2021 року (постачання природного газу Споживачу здійснюється на умовах базової річної пропозиції з дати закінчення зазначеного періоду. Споживач може змінити базову річну пропозицію на іншу комерційну пропозицію Постачальника у порядку, визначеному Правилами постачання).

Ціна на газ, що діє в розрахунковому періоді, має зазначатися Постачальником у рахунках Постачальника, а також оприлюднюється у спосіб, визначений Типовим договором та Правилами постачання. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін на природний газ суми, вказані в рахунках, відображають кожну таку диференційовану ціну окремо. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, крім випадків зміни постачальника природного газу (пункти 4.2, 4.3 Типового договору).

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 7 квітня 2021 року №572 ціна на природний газ для побутових споживачів становила, з 1 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року - 7,95689 грн (наказ про встановлення ціни газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 30 квітня 2021 року №38), з 1 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року - 7,95689 грн (наказ про встановлення ціни газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 14 квітня 2022 року №95), з 1 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року - 7,95689 грн (наказ про встановлення ціни газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 28 квітня 2023 року №54), з 1 травня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно) - 7,95689 грн (наказ про встановлення ціни газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 22 квітня 2024 року №46).

Об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів, зокрема, за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) Постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата вартості послуг з газопостачання за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором протягом десяти днів після встановленого строку, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу Споживачу у порядку, визначеному Правилами постачання, крім випадку отримання ним на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи повідомлення про намір його споживача змінити постачальника.

У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

У разі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №3059 від 8 грудня 2017 року (а.с.17-24).

Суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 як власниця будинку є споживачем послуги з постачання природного газу, а тому зобов`язана своєчасно та в повному обсязі вносити плату за спожитий природний газ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання виконує належним чином, здійснюючи надання послуг з постачання природного газу.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про відмову/відключення від надання послуг з постачання природного газу у встановленому законом порядку.

Відповідач свої зобов`язання не виконує належним чином, оплату спожитого природного газу не здійснює, у зв`язку з чим, згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку (фінансовий стан), станом на березень 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 47 247 грн 22 коп., яка утворилася за 5 980,81 куб.м. - об`єм спожитого газу за даними оператора ГРМ, тариф - 7,95689 грн за м. куб., та з урахуванням сальдо - 341 грн 43 коп. (а.с.33).

Сума заборгованості на час розгляду справи не сплачена.

IV. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного і житлового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року № 329-VIII постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 13 вказаного Закону споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до приписів пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Положеннями частин першої та другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон №2189) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2189 індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

При цьому, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2189 споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

У силу вимог пункту 5 частини другої статті 7 Закону №2189 індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року (справа №211/3347/18) сформулював правовому позицію, за якою споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 901, частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач здійснював постачання природного газу до будинку відповідача.

Отже, відповідач фактично користувалася послугою з постачання природного газу, а тому зобов`язана оплатити її відповідно до Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, який є однаковим для всіх побутових споживачів природного газу. Відсутність укладеного в письмовій формі договору сама по собі не звільняє споживача від обов`язку оплатити спожиті послуги.

Відповідача є власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, в розумінні Закону № 2189-VIII є індивідуальним споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем.

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №463/6799/18 міститься висновок про те, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Доказів про те, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі (якості) надавав відповідачу послуги з постачання природного газу, суду не надано, як і не надано доказів відмови від отримання вказаних послуг, які надавалися позивачем.

Крім цього, матеріали справи не містять жодних доказів на спростування такої заборгованості або не споживання наданих послуг з постачання природного газу.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у заявленому розмірі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у порядку статей 141, 142 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за надані послуги в розмірі 47 247 (сорок сім тисяч двісті сорок сім) грн 22 коп. та 3 028 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ - 40121452, адреса місцезнаходження: 04116, Київ, вул. Шолуденка, 1)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 )

Рішення складено 23 вересня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА