Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №756/5566/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/5566/26

Номер провадження № 1-кп/756/1387/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 13.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105050000189, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастів Київської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

24.07.2023 вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців; ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2024 звільнений від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом;

06.11.2025 вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2023 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , не пізніше 11:41 год. 13.03.2025, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, незаконно придбав кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,159 г, яку зберігав у лівій накладній кишені куртки до моменту виявлення цього факту працівниками поліції.

13.03.2025 близько 11:41 год. ОСОБА_4 , під час перебування за адресою: м. Київ, пр-т С. Бандери, поблизу будинку № 26, був зупинений працівниками поліції та за результатами проведення особистого обшуку останнього, у лівій накладній кишені його куртки, було виявлено один зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,159 г.

Отже, ОСОБА_4 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального проступку, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 13.03.2025 в денний час доби, перебуваючи біля озера в районі мосту Північного, знайшов згорток із психотропною речовиною, який поклав собі до кишені куртки для власного вживання. Через деякий час його зупинили працівники поліції, він добровільно видав знайдений згорток. У вчиненому розкаюється.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що беззаперечно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, а відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 , правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що він себе обмовляє або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язані лише з бажанням отримати мінімальне покарання чи з наявністю беззаперечних доказів учинення кримінального правопорушення в справі, бо саме обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, яке зазначено і в обвинувальному акті. При цьому судом не встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії кримінальних проступків, його вид та суспільну небезпечність, вид і масу психотропної речовини, відсутність завданої кримінальним правопорушенням шкоди, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують. Також суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який винуватість визнав, розкаявся, є військовослужбовцем, неодружений, осіб на утриманні не має, раніше неодноразово судимий, у тому числі за аналогічне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особи обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому статтями 69, 69-1, 75 КК України, не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік. Обставин, передбачених ч. 3 ст. 61 КК України, які перешкоджають призначенню обвинуваченому такого виду покарання, не встановлено.

Суд призначає покарання на підставі внутрішнього переконання і оцінки особи обвинуваченого з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особи, запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. При цьому покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в інший, передбачений законом спосіб.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06.11.2025 ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. Кримінальний проступок за цим вироком ОСОБА_4 учинив 13.03.2025, тобто до постановлення зазначеного вироку, а отже, покарання слід призначити в порядку ч. 1, 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

За таких обставин остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, призначеним вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06.11.2025, - у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Таким чином, оскільки на час судового розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_4 фактично відбуває покарання за вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06.11.2025, відповідно до речення другого ч. 4 ст. 70 КК України слід зарахувати відбуте ним покарання за вказаним вироком як відбуте покарання за цим вироком з моменту його затримання - 17.10.2025 до дня набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не застосовувався, сторони провадження не заявили клопотання про його застосування, а обвинувачений відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06.11.2025. Указані обставини свідчать, що підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта від 17.03.2025 № СЕ-19/111-25/15739-НЗПРАП) у сумі 3 183,60 грн, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню зі ОСОБА_4 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,159 г, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, слід знищити.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців, призначеним вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06.11.2025, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 як відбуте покарання за цим вироком покарання, відбуте за вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06.11.2025, а саме з 17.10.2025 до дня набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи (висновок експерта від 17.03.2025 № СЕ-19/111-25/15739-НЗПРАП) у сумі 3 183,60 грн.

Речові докази: психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,159 г, що зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1