Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №756/16538/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/16538/25

Провадження № 2/756/1853/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення вартості матеріального збитку за пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортний засіб «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 382 610 грн 40 коп., франшизу у розмірі 3 200 грн, а всього 385 810 грн 40 коп. Також просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, що 20 лютого 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Братиславській, сталася ДТП за участі автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП не застрахована, тому позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - МТСБУ) із заявою про відшкодування вартості ремонту постраждалого авто. У подальшому МТСБУ виплатило вартість ремонту постраждалого автомобіля у сумі 41 261 грн 57 коп.

Того ж дня, через деякий час на зупинений унаслідок ДТП транспортний засіб «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив наїзд автомобіль «Skoda Kamiq», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

Вказана ДТП сталася з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП, застрахована у Пиватному акціонерному товаристві «СК «Євроінс Україна`за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - ОСЦПВВНТЗ) №221650190.

Оскільки під час другої ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, позивач з метою ремонту здійснив передоплату у розмірі 668 385 грн 90 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фаворит Авто». За підсумком фактично виконаних ремонтних робіт сума ремонту склала 540 220 грн 40 коп.

Страховик відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» погодив та виплатив страхове відшкодування у розмірі 154 410 грн.

Таким чином, у позивача виникла право на стягнення з відповідача різниці між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та сумою страхового відшкодування у розмірі 382 610 грн 40 коп., а також суми франшизи, передбаченої полісом страхування у розмірі 3 200 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

Треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору будь-яких пояснень або заяв до суду не подали.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спірних правовідносин зводиться до відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого застрахований у порядку, встановленому чинним законодавством - полісом ОСЦПВВНТЗ.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що наказом від 31 грудня 2024 року №653 про закріплення відповідальних за автотранспорт та дозвіл на керування, зокрема, транспортний засіб «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , закріплено за ОСОБА_3 , який обіймає посаду механіка з ремонту устаткування енерго-механічного відділу (водієм автотранспортних засобів І класу), та надано йому дозвіл на керування цим службовим автомобілем.

Службовий автомобіль «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 застраховано у Приватному акціонерному товаристві Страхова група «ТАС», відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР-222369875. Строк дії страхового полісу до 26 липня 2025 року.

20 лютого 2025 року об 18 год. 14 хв. за адресою: м. Київ, вул. Братиславській сталася ДТП за участі автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року у справі №754/3355/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), накладено штраф у розмірі 850 грн і стягнуто 605 грн 60 коп. судового збору.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП, не застрахована, тому позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - МТСБУ) із звернення про відшкодування ремонту пошкодженого авто. У подальшому, МТСБУ прийняло рішення та виплатило вартість ремонту пошкодженого автомобіля у сумі 41 261 грн 57 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №15284_00000/de5dd60126-449d-9962-3bdc24c35a32 від 16 травня 2025 року.

Того ж дня об 18 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Братиславській, на зупинений унаслідок попередньої ДТП транспортний засіб «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 здійснив наїзд автомобіль «Skoda Kamiq», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

Автомобіль «Skoda Kamiq», державний номерний знак НОМЕР_3 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС». Цивільно-правову відповідальність за цим транспортним засобом застраховано у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом ОСЦПВВНТЗ № 221650190 строком дії до 10 серпня 2025 року.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року у справі №754/3356/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, накладено штраф у розмірі 850 грн і стягнуто 605 грн 60 коп. судового збору. Зазначена постанова суду перебувала на виконанні в Оболонському відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

З метою відновлення пошкодженого авто ТОВ «НТК «ЗТМ» звернулися до ТОВ «ТД «Фаворит Авто» та здійснило передоплату у сумі 666 385 грн 90 коп., що підтверджується рахунком №СФА-К-ЯГ7749 від 19 березня 2025 року, платіжною інструкцією №1723 від 14 квітня 2025 року.

22 лютого 2025 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про ДТП за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою.

23 квітня 2025 року ТОВ «НТК «ЗТМ» подало заяву до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про страхове відшкодування.

16 липня 2025 року на адресу позивача надійшло повідомлення №265266/1 від ПрАТ «СК «Євроінс Україна», з якого вбачається, що страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 154 410 грн. При цьому розмір такого відшкодування зменшено на розмір франшизи 3 200 грн, що передбачено пунктом 5 полісу ОСЦПВВНТЗ.

Згідно з висновком експерта від 5 червня 2025 року №116/25 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , унаслідок пошкодження у ДТП, з урахуванням пошкоджень зазначених у протоколі огляду транспортного засобу від 4 квітня 2025 року, за середньою вартістю нормо-години за даними Хмельницького регіонального відділення СЕУ, без урахування пошкоджень лівої бокової частини колісного транспортного засобу становить 442 291 грн 40 коп. Ці дані також підтверджуються протоколом огляду транспортного засобу від 4 квітня 2025 року, актом огляду транспортного засобу №116-25 (дефектною відомістю) від 4 квітня 2025 року, ремонтною калькуляцією №116-25 від 5 червня 2025 року та фототаблицею колісного транспортного засобу.

Відповідно до акта виконаних робіт від 13 серпня 2026 року №ФА-К-ЯГ7749 вартість ремонтних робіт склала 540 220 грн 40 коп.

Таким чином, різниця між сумою страхового відшкодування та фактичною вартістю відновлювального ремонту становить 382 610 грн 40 коп.

Тобто загальна сума спірного відшкодування становить 382 610 грн 40 коп. та 3 200 грн франшизи.

IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, виходячи із вказаних вимог цивільного процесуального законодавства, суд вважає постанову суду у справі про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за фактом вчинення вказаного ДТП, обов`язковою при розгляді даної справи, зокрема у частині підтвердження факту події, осіб, які беруть участь у справі, наявності або відсутності вини учасників ДТП та інших істотних обставин.

Згідно з приписами частини першої статті 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IХ (далі - Закон № 3720-IХ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №3720-ХІ у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №3720-ІХ визначено, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані, з окрема, з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Частиною 2 статті 26 Закону №3720-ХІ передбачено, що розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону.

Частиною 1 статті 27 Закону №3720-ХІ передбачено, що страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Частина 3 статті 27 Закону №3726-ІХ вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Зі змісту статті 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 4 грудня 2019 року (справа № 359/2309/17) зазначив, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

У постанові Верховного Суду від 3 травня 2022 року (справа № 450/4163/18) сформульовано позицію, відповідно до якої за змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто в силу презумпції вини завдавача шкоди відсутність вини у завданні ним шкоди повинен доводити сам її завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Зазначені приписи містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17.

У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно з частиною 1 статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року №1909-IX (далі - Закон №1909-IX), інших законодавчих актів.

Відповідно до частини 1 статті 90 Закону №1909-IX сторонами договору страхування є страховик та страхувальник.

Договір страхування укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину, та оформляється у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», або в порядку, передбаченому законодавством про електронну комерцію (частина 1 статті 97 Закону №1909-IX).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази щодо характеру шкоди, завданої транспортному засобу позивача, вини відповідача, повного переліку відновлювальних робіт із заміною необхідних запчастин, та вартості відновлювального ремонту з урахуванням виплаченого страхового відшкодування.

Щодо різниці розміру матеріального збитку постраждалого колісного транспортного засобу та фактичної суми відновлювального ремонту, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

На підставі частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до висновку експерта №116/25 від 5 червня 2025 року за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, вартість матеріального збитку станом на 4 квітня 2025 року складає 442 291 грн 40 коп. Водночас фактична вартість відновлювального ремонту становить 540 220 грн 40 коп.

Суд зауважує, що фактичний ремонт автомобіля на дату складення висновку експертом вже фактично оплачений та виконаний, що підтверджується актом виконаних робіт №ФА-К-ЯГ7749 від 13 серпня 2025 року та платіжною інструкцією №1723 від 14 квітня 2025 року. Тому сума, яка підлягає врахуванню та стягненню з відповідача, визначається саме виходячи з вартості фактично виконаного ремонту.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми франшизи, передбаченої за полісом ОСЦПВВНТЗ №221650190, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 6 Закону №3720-ІХ договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Страховий поліс відповідача №221650190 укладений 27 липня 2024 року та діяв до 26 липня 2025 року. Оскільки, ДТП сталося 20 лютого 2025 року то на дату укладення такого полісу діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 1 липня 2004 року (надалі - Закон № 1961-IV), зкорема, у частині затвердження умов полісу щодо франшизи.

Зі змісту статті 12 Закону № 1961-IV вбачається, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, завданої життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Тобто страховик відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування діяв відповідно до законодавства та зменшив суму на розмір франшизи.

Тому позовна вимога позивача стягнути суму франшизи є правомірною та доведеною.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення понесених матеріальних збитків.

Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» в рахунок відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок ДТП грошові кошти у розмірі 382 610 (триста вісімдесят дві тисячі шістсот десять) грн 40 коп., 3 200 (три тисячі двісті) грн франшизи та 5 784 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 16 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» (код ЄДРПОУ - 23831376, адреса місцезнаходження: 32313, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 28)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 23 вересня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА