Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №756/13740/24 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/13740/24

Номер провадження № 1-кп/756/676/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

потерпілого ОСОБА_11 ,

представника потерпілого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

УСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_3, приблизно о 00 годині 25 хвилин, ОСОБА_10 , знаходився за місцем свого проживання, а саме на кухні квартири АДРЕСА_2 , де спільно із знайомим ОСОБА_13 вживали спиртні напої та між ними на грунті раптово виниклих неприязних відносинах відбувся конфлікт.

ОСОБА_10 , під час конфлікту, взяв у руку ніж, який знаходився на кухні даної квартири та наніс ОСОБА_14 удари лезом ножа по нижнім кінцівкам, а саме: один у область передньої поверхні лівого стегна, три у область передньої поверхні правого стегна в нижній третині, один в область передньої поверхні правого надколінка, чотири у область передньої поверхні лівого надколінка, спричинивши останньому тілесні ушкодження, а саме три колото-різаних поранення лівого стегна в нижній третині, п`ять різаних поранень в ділянці правого та лівого наколінників мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за критерієм тривалості розладу здоров`я (на строк понад 6 але менш ніж 21 добу).

Смерть ОСОБА_13 настала на місці події через короткий проміжок часу після спричинення колото-різаного поранення лівого стегна з ушкодженням магістральних судин та розвитком крововтрати та шоку, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті.

Отже, ОСОБА_10 учинив злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, а саме спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що достеменно встановлено, що інкриміновані ОСОБА_10 , дії є злочином, передбаченим ч. 2 ст. 121 КК України, правильно кваліфіковано органом досудового розслідування і доведено в судовому засіданні наданими суду доказами. Тому просить суд визнати ОСОБА_10 винуватим за пред`явленим обвинуваченням та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років. При цьому прокурор просив урахувати, що обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, а також урахувати, що обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_10 , відсутні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, визнав частково, не визнав позовні вимоги потерпілого ОСОБА_11 . Визнає лише те, що діяв в стані самооборони через неправомірні дії потерпілого, у чому визнає себе винуватим.

Захисник у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, та зазначив, що прокурором не доведено наявність у ОСОБА_10 умислу на спричинення ним умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, бо висунуте обвинувачення за своїм змістом є припущенням, оскільки наявність тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілого не свідчить про наявність умислу у обвинуваченого на їх спричинення, що вказано в постанові Верховного суду України у справі № 127/7792/16. А також послався на постанову Пленуму Верховного суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи». Вважав, що обвинуваений захищався від агресивних дій потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_11 у судовому засіданні просив призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду. Підтримав цивільний позов просив його задовольнити з підстав заподіяння йому обвинуваченим матеріальної шкоди, та моральної шкоди, яку ним отримано через дії обвинуваченого.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 пояснив, що на початку серпня 2024 року він зустрів малознайомого чоловіка, якого знав як ОСОБА_15 , і той пояснив, що йому немає де жити, оскільки його син вигнав з квартири. Попросився деякий час пожити у обвинуваченого, на що той не хотів, але погодився за умовою, шо до 13.08.2024 той знайде собі інше житло. 13.08.2024 ввечері вони разом повертались з роботи додому, ОСОБА_10 став нагадувати йому про необхіжнсть покинути його квартиру, але ОСОБА_15 приніс пляшку горілки, вони пригтовалли вечерю і, перебуваючи на кухні, стали вживати спиртне. Вже біля 00-00 год. обвинувачений зрозумів, що потерпілий не збирається уходити з квартири, через що між ними почалася сварка, під час якої ОСОБА_15 став показувати склданий ніж і тримаючи його в руці, пішов на обвинуваченого, останній його вибив з руки потерпілого, але той схопив ОСОБА_10 за шию, вони впали на підлогу, де обвинувачений кухоним ножем, який взяв зі столу, наніс йому 2 прямих удари в ліве стегно та 2 порізи біля колінного суглоба правої ноги також на нозі. Піднявшись з підлоги ОСОБА_10 побачив багато крові, яка йшла з ноги потерпілого і він викликав швидку допомогу, яку очікував в квартирі. Вважає, що захищався від дій потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим не знайомий, а потерпілий є його батьком, з яким вони рідко спілкувались, той зловживав спиртними напоями. Про те, що батьку не було де жити, не знав. Про смерть батька дізнався від працівників поліції, перебуваючи за межами м.Києва, повернувшись через декілька днів, він за власний кошт поховав батька, витрати просить стягнути з обвинуваченого. Крім того, після смерті батька, він перебував в депресійному стані, страждав,що сказувалось на його роботі. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_10 знайомий, вони сусіди по підїзду. ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 00-00 год. виходив курити на вулицю біля підїзда, де побачив незнайомого чоловіка в стані алкогольного спяніння. Свідок бачив його раніше як гостя обвинуваченого. Приблизно через 20-30 хв. свідок почув шум з третього поверху, чоловічі крики та звуки падіння чогось важкого, а через 5-10 хв. все затихло. Він цьому не надав уваги, бо в квартирі обвинуваченого часто збираються особи, які зловживають спиртими напоями, чинять там сварки, сам ОСОБА_10 в тверезому стані чемний, спокійний.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що особисто з обвинуваченим не знайома, він її сусід, який мешкає 3 поверсі, а вона на 2 поверсі в одному під`їзді. Точної дати не памятає, вона чула, що в квартирі обвинуваченого голосно розмовляють, нецензурно лаються, а опівночі вона почула стук, звук падіння на підлогу. Незадовго до цього її чоловік виходив на вулицю курити та бачив біля під`їзду чоловіка, який жив у обвинуваченого приблизно протягом місяця до подій.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що знайома з обвинуваченим, підтримує з ними нормальні сусідські стосунки. В його квартирі часто мешкали сторонні особи, але потерпілого вона не знала. Влітку 2024 року до неї прийшли працівники поліції та повідомили про події, що відбулись в картирі обвинуваченого. Але вона нічого в ту ніч не чула.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 він працював вночі в магазині, де працівники поліції запросили його бути понятим, разом вони піднялись до квартири багатоповерхового будинку, де в квартирі на кухні побачив труп, що лежав на підлозі, багато крові. Обвинувачений преребував там же, розповідав, що між ним та потерпілим відбулась сварка, під час якої останній хотів вдарити його ножом, але він його вихопив та наніс декулька ударів тим ножом йому в ногу. В присутності свідка вилучила декілька ножів, склали протокол, де він розписався.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що 13.08.2024 перебував на нічному патрулюванні міста, отримав виклик за адресою по АДРЕСА_3 , де двері квартири відчинив обвинувачений, на підлозі в середині квартири лежав чоловік без ознак життя, у якого були різані рани на ногах, скрізь багато крові. Обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, був збуджений, пояснив, що вони з потерпілим посварислись і він наніс йому ножом тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що 13.08.2024 перебував на чергуванні, отримав виклик про наявність у особи тілесних ушкоджень та приблизно о 00-40 год. приїхав за адресою АДРЕСА_1 , двері якої відчинив ОСОБА_10 , який був у стані алкогольного сп`яніння, повідомив, що між ним та потерпілим сталась сварка, під час якої останній схопився за ніж, він - також, та ножом наніс потерпілому тілесні ушкодження по ногам. Загальний порядок в квартирі порушений не був.

Надані матеріали досудового розслідування на підтвердження висунутого обвинувачення.

- витяг з ЄРДР від 14.08.2024 № 12024100050002672 (том 2 а.п.1 );

- протокол обшуку від 14.08.2024, з фотознімками та додатком - лазерний компакт диск білого кольору, згідно якого обшук проведено за адресою АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено речі та предмети, а також оглянутий труп чоловічої статі на підлозі кухні даної квартири, на тілі якого виявлено тілесні ушкодження (том 2 а.п.7 -22);

-постанова про визнання речовими доказами від 14.08.2024, згідно з яким вилучені ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проведення обшуку кв. АДРЕСА_2 : змиви речовини бурого кольору здійснені зі стіни в коридорі, підлоги на кухні; зрізи нігтьових пластин, предмет схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору на лезі (вилучений з підвіконня на кухні); предмет схожий на складний ніж (вилучений зі столу на кухні); предмет схожий на ніж з металевою ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля раковини); предмет схожий на ніж з чорною ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля плити); предмет схожий на ніж з ручкою білого кольору із синіми вставками (вилучений з тумбочки на кухні ближче до стіни ) біля плити; предмет схожий на ніж з довгим лезом з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні), предмет схожий на ніж з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні) - визнано речовими доказами (том 2 а.п.23-24);

- квитанції № 002626, № 002506 про отримання на зберігання речових доказів (том 2 а.п. 25,26);

- ухвала слідчого судді від 29.08.2024 про надання дозволу на проведення обшуку (т.2 а.п.28,29);

- ухвала від 16.09.2024 про арешт майна, відповідно до якого вилучене ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проведення обшуку кв. АДРЕСА_2 : предмет схожий на ніж зі слідами рідини бурого кольору на лезі вилучений з підвіконня на кухні); предмет схожий на складний ніж (вилучений зі столу на кухні); предмет схожий на ніж з металевою ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля раковини); предмет схожий на ніж з чорною ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля плити); предмет схожий на ніж з ручкою білого кольору із синіми вставками (вилучений з тумбочки на кухні ближче до стіни) біля плити; предмет схожий на ніж з довгим лезом з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні), предмет схожий на ніж з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні); мобільний телефон «Motorola E20» сірого кольору із сім картами за №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; спортивну кофту червоного кольору з чорними полосками зі слідами рідини бурого кольору; шкарпетки чорного кольору зі слідами рідини бурого кольору (том 2 а.п. 30-33);

- протокол від 17.08.2024 пред`явлення трупа для впізнання потерпілому ОСОБА_11 , відповідно до якого він впізнав труп батька- ОСОБА_13 (т.2 а.п.43,44);

- постанова про уточнення даних від 09.10.2024, відповідно до якого дата народження ОСОБА_13 є 23.03.1975 (т.2 а.п.45);

- поставнова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото -кінозйомки, відеозапису від 06.09.2024 , відповідно до якого зняті показання з технічних засобів, а саме з нагрудних бодікамер наряду Рубін 503, які здійснювали виїзд на виклик служби 102 від 14.08.2024 за адресою АДРЕСА_1 , шляхом копіювання інформації на DVD диск (т.2 а.п.47,48);

- протокол від 01.10.2024 огляду лазерного компакт диску, вилученого під час зняття показань з технічних приладів та засобів з нагрудної бодікамери №47280 інспектора УПП у м.Києві ОСОБА_20 від 14.08.2026, де зафіксовано спілкування з ОСОБА_10 під час виїзду патрульної поліції за місцем проживання обвинуваченого (т.2 а.п.51-60);

- постанова від 06.09.2024 про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, вдеозапису чи засобів фото -кінозйомки, відеозапису, відповідно до якої зняти показання з технічних приладів, а саме виклику служби «102» від 14.08.2024 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , шляхом копіюівання аудіофайлу на CD диск (т.2 а.п.61);

- пртокол огляду предмету від 01.10.2024 - лазерного компакт диску, під час якого зафіксований виклик ОСОБА_10 служби 102 14.08.2024 (т.2 а.п.64-65);

- постанова про визнання речовими доказами в кримінальному провадженні №12024100050002672 від 14.08.2024, відповідно до якого визнано речовими доказми лазерний компакт диск із записами з нагрудної бодікамери №47280 інспектора УПП у м.Києві ОСОБА_20 від 14.08.2026 та лазерного компакт диску, під час якого зафіксований виклик ОСОБА_10 служби 102 (т.2 а.п.65-68);

- постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 14.08.2024 у ОСОБА_10 (т.2 а.п.69-70);

- висновок судово-медичної експертизи №011-3137-2024, відповідно до висновків якої при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були виявлені наступні ушкодження:

А) Колото-різане поранення лівого стегна - одна колото-різана рана на передній поверхні лівого стегна (Рана №1), на висоті 71(см) від рівня підошви, по рівню серединної лінії (рана веретеноподібної форми, що орієнтована на і та 7 годин умовного циферблату, краї рани рівні, не осаднені, стінки гладкі, верхній кінець рани «П»-подібний, нижній - гострий, глибина рани значно перевищує її довжину). З раневим каналом в напрямку спереду назад, дещо зверху вниз, за ходом якого ушкоджені м`язи стегна на глиоину до 9(см). наскрізне ушколження стегнової артерії на висоті 67(см) від підошви та ушкодження стегнової вени.

Б) Колото-різані поранення лівого стегна - три колото-різані рани на передній поверхні правого стегна в нижній третині, на ділянці 7х7(см), на висоті 64(см) від рівня підошви (Рани №2; № 3; №4), орієнтовані горизонтально. Від ран у напрямку спереду-назад та горизонтально відходять ранові канали, за ходом яких ушкоджується широка фасція стегна, закінчуються в товщі м?язів на глибині до 4(см), від рани №2, рановий канал проходить через м`язи і відкривається раною (Рана №5) по зовнішній поверхні стегна; довжина цього ранового каналу 8(см), без ушкодження судин.

В) Різані поранення в ділянці наколінників - одна різана рана (рана з рівними, не осадненими краями з крововиливами, кінці рани гострі, довжина рани значно перевищує її глибину) на передній поверхні правого надколінка, в середній частині (Рана № 6), чотири різані рани на передній поверхні лівого надколіника (Рани № 7,8,9,10), рани в межах шкіри та підшкірної клітковини глибиною до фасції надколіника.

Три колото-різаних поранення лівого стегна в нижній третині, п?ять різаних поранень в ділянці правого та лівого наколінників мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за критерієм тривалості розладу здоров`я (на строк понад 6 але менш ніж 21 добу).

Наявні колото-різані поранення лівого стегна мають ознаки прижиттєвих, утворилась внаслідок дії гострого предмету, що має колюче-ріжучі властивості по типу клинка ножа, що має обух з вираженими ребрами з однієї сторони та гостру ріжучу кромку (лезо) з протилежної. Різані поранення в ділянці наколінників утворитись від дії гострої предмета та також могли утворитись

від леза цього ж ножа.

Г) Садно на правому крилі носа, синець на п`ятно-фаланговому суглобі 5-го пальця правої кисті по тильній поверхні. Ці ушкодження утворились за життя, незадовго до настання смерті, від дії тупого предмета. Ці ушкодження мають ознаки легкого тілесного ушкодження.

Д) Закрита травма живота з розривом брижі тонкої кишки - це ушкодження утворилось від дії тупого предмета, незадовго до настання смерті, це ушкодження не супроводжувалось загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості не оцінюється.

Смерть ОСОБА_13 настала від колото-різаного поранення лівого стегна з ушкодженням магістральних судин та розвитком крововтрати та шоку. Така причина смерті підтверджується наявністю колото-різаного поранення лівого стегна

- одна колото-різана рана на передньо-внутрішній поверхні правого стегна, з раневим каналом що від неї відходить, за своїм ходом ушкоджує мязи, стегнову артерію, глибоку вену стегна; малокровям внутрішніх органів, смугастими крововиливами під ендокардом лівого шлуночка серця (плями Мінакова); шунтуванням кровотоку в нирці, морфологічними ознаками порушення рологічних властивостей крові та мікроцикуляції в судинах внутрішніх органів, ішемічною нистрофію міокарду, набряком-набуханням головного мозку.

Колото-різане поранення лівого стегна з ушкодженням магістральних судин та розвитком крововтрати та шоку, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті.

Характер колото-різаного поранення лівого стегна з ушкодженням магістральних судин, з засивною зовнішньою кровотечею, масивним крововиливом у м`язи стегна, відсутність клітинної реакції в ділянці ушкодження стегна (за даними судово-гістологічного дослідження), може вказувати, що після спричинення ушкодження і до настання смерті пройшов короткий проміжок часу - біля 10 - 20 хвилин.

В результаті судово-токсикологічного дослідженні в крові від трупа ОСОБА_13 знайдено етиловий спирт в концентрації 3,00 проміле. Така концентрація етилового спирту в крові зажиття звичайно відповідає сильному алкогольному спянінню. (т.2 а.п.72-77);

- висновок експерта від 23.08.2-24 №082-716-2024, відповідно до висновків якого кров трупа невідомого чоловіка (Висновок експерта відділу судово-медичної експертизи трупів №011-3173-2024 від 14.08.2024) відноситьься до групи А з ізогемамаглютиніном анти -В (т.2, а.п.80);

- висновок експерта від 25.09.2024 №072-85-2024, відповідно до висновків якого ушкодження на клапті шкіри за своїми морфологічними властивостями є колото-різаною раною, які утворились внаслідок склдної дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості по типу клинка ножа, що має обух з вираженими ребрами з однієї сторони та гостру ріжучу кромку (лезо) з протилежної. Будь-яких сторонніх нашарувань та включень, а аткож металізації сполуками заліза в дялянці дослідженої рани не знайдено (т.2 а.п. 81-82);

- висновок експерта № 061-1407-2024 від 18.09.2024, відповідно до якого препаратах «М?які тканини з рани №1 з лівого стегна» та «Брижейка тонкої кишки» вогнищеві крововиливи без видимої клітинної реакції. Морфологічні ознаки порушення реологічних властивостей крові та мікроциркуляції в судинах внутрішніх органів.

Набряк-набухання головного мозку з поодинокими діапедезними крововиливами в субепендимній ділянці стовбурового відділу мозку. Ознаки старого субарахноїдального крововиливу в мякій мозковій оболоні. Паравазальний кардіосклероз з ішемічною дистрофією міокарду. Серозний альвеолярний набряк легень з вогнищевим інтраальвеолярним гемосидерозом; бронхоспазм. Реактивні зміни в селезінці. Вогнищевий гепатоз, ознаки гепатоцелюлярного холестазу в печінці. Вогнищевий гломерулосклероз в нирці. Стромогенний ліпоматоз підшлункової залози (т.2 а.п.83-84);

висновок експерта №042/1-260-2024 від 14.08.2024, відповідно до якого, при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлені ушкодження - садна - на лівому крилі носа, на лівій щоці.

Характер, морфологія виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від дій (за рахунок ковзання, тертя) тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, не були небезпечними для життя, за давністю можуть відповідати терміну, вказаному у постанові, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 та відносяться доо легких тілесних ушкоджень (т.2 а.п.87-89);

- висновок експерта №081-408-2024 від 25.09.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситьься до групи А з ізогемамаглютиніном анти -В. В бурих плямах на шкарпетках (об.1,3) наданих на дослідження, знайдена кров людини групи А з ізогемамаглютиніном анти -В. Ця кров могла походити від потерпілого ОСОБА_13 (т.2, а.п.92-95);

- висновок експерта №081-407-2024 від 25.09.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемамаглютиніном анти -В. На наданій на експертизу спортивній кофті, вилученої під час затримання ОСОБА_10 , виявлена кров людини. При визначені групової належності крові, виявлений антиген А, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_13 . На кофті об.9 кров не виявлена. (т.2 а.п.98-102);

-висновок експерта №101-112-2024 від 29.10.2024, відповідно до якого на спортивній кофті, по всіх досліджуваних локусах ДНК ідентичні ознакм крові ОСОБА_13 кров в даному обєкті вірогідно походить від ОСОБА_13 величина вірогідності випадкового збігу склладає величину 5,01/10-18 тобто в середньому 5 осбі з 10 000 000 000 000 000 000 мають встановлені генетичні ознаки (т.2 а.п. 105-107);

- висновок експерта №081-406-2024 від 25.09.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситьься до групи А з ізогемамаглютиніном анти -В. В наданому не експертизу змиві зі стіни в коридорі, вилученому в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , виявлена кров людини. При визначені групової належності крові, виявлений антиген А, що не виклбчає можливості її походження від ОСОБА_13 (т.2 а.п. 110-113);

- висновок експерта №081-403-2024 від 25.09.2024, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситьься до групи А з ізогемамаглютиніном анти -В. В змиві з правого стегна та гомілки ОСОБА_10 , виявлена кров людини. При визначені групової належності крові, виявлений антиген А, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_13 (т.2 а.п.116-119);

- висновок експерта №081-405-2024 від 25.09.2024 відповаідно до якого кров ОСОБА_13 відноситьься до групи А з ізогемамаглютиніном анти -В. В наданому на дослідженні змиві з підлоги кухні, вилученому в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , виявлена кров людини. При визначені групової належності крові, виявлений антиген А та ізогемамаглютиніном анти -В, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_22 (т.2, а.п.122-125);

- висновок експерта №081-404-2024 від 25.09.2024. відповідно до якого в анаданих на дослідження змивах з рук ОСОБА_23 кров не виявлена (т.2 а.п. 128-129):

-висновок експерта № 091-267-2024 від 22.10.2024, відповівдно до якого, згідно доослідження №082-716-2024 від 23.08.2024 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_13 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

При судово-цитологічному дослідженні піднігтового вмісту правої (об.1) та лівої (об.2) рук підозрюваного ОСОБА_10 виявлена кров людини, статева належність якої не визначена через відсутність ядер лейкоцитів. Клітини з ядрами в об.1,2 не знайдені. При серологічному дослідженні крові в об.1 виявлений антиген А, а в об.2 - антигени А і В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження антигену А в об.1,2 за рахунок крові потерпілого ОСОБА_13 , а антигену В у об,2 за рахунок особи, в крові якої вінміститься (.т.2 а.п. 132-136);

- висновок експерта № 091-266-2024 від 22.10.2024, відповівдно до якого, згідно доослідження №082-716-2024 від 23.08.2024 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_13 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

При судово-цитологічному дослідженні піднігтового вмісту правої (об.1) та лівої (об.2) рук ОСОБА_13 виявлена кров особи чоловічої статі. Клітини з ядрами в об.1,2 не знайдені. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості її походження за рахунок ОСОБА_13 (т.2 а.п.139-143);

- висновок експерта № 091-268-2024 від 16.10.2024, відповідно до якого, згідно «Висновку експертного дослідження» N?082-716-2024 від 23.08.2024, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

При судово-цитологічному дослідженні чотирьох предметів (об.1) на одному кінці, трьох предметів (об.2) на протилежному кінці, трьох предметів (об.3) та пазів і поглиблень (об.4) на верхньому краї рукоятки, пазів (об.5) по нижньому краю рукоятки, поверхні рукоятки (об.б) багатопредметного складаного ножа в об.1-6 виявлена кров людини. Статева належність крові не визначена через непридатність для аналізу (об.3,4,6) та відсутність (об.1,2,5) ядер лейкоцитів. В об.2,5 знайдені одиничні епітеліальні клітини людини, статева і групова належність яких не визначена через деструктивні зміни ядер і замалу кількість клітин. В об.1,3,4,6 клітини з ядрами не знайдені.

При серологічному дослідженні крові в об.2-5 виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження крові за рахунок потерпілого ОСОБА_13 . При серологічному дослідженні крові в об.1,6 виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження антигену А за рахунок крові потерпілого ОСОБА_13 , а антигену В - за рахунок особи, в крові якої він міститься (т.2 а.п. 146-151);

- висновок експерта №101-110-2024 від 28.10.2024, відповідно до якого генетичні ознаки крові, виявленої в об.1,6 на багатопредметному складаному ножі, по всіх досліджуваних локусах ДНК ідентичні генетичним ознакам крові ОСОБА_13 . Кров в даних об?єктах, ймовірно, походить від ОСОБА_13 . Величина вірогідності випадкового збігу складає величину 5,01/10-18, тобто в середньому 5 осбі з 10 000 000 000 000 000 000 мають встановлені генетичні ознаки

При дослідженні об.2-5 придатних для ідентифікації ДНК-профілей отримати не вдалося, що може бути повязано зі значним ступенем деградації ДНК під зливом зовнішніх факторів, з присутністю інгібіторів реакції ампліфікації, а також з недостатньою кількістю біологічного матеріалу (т.2 а.п.157-160);

- висновок експерта №091-270-2024 від 23.10.2024, відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні клинка, рукоятки кухонного ножа кров та клітини з ядрами не знайдені (т.2 а.п.163-165);

- висновок експерта №091-271-2024 від 23.10.2024 відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні клинка, рукоятки кухонного ножа «KARDINAL Superior Quality» кров та клітини з ядрами не знайдені (т.2 а.п.168-170);

- висновок експерта №091-269-2024 від 23.10.2024, відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні клинка, рукоятки кухонного ножа «EDECTAHL ROSTFREI» кров та клітини з ядрами не знайдені (т.2 а.п.173-175);

- висновок експерта №091-273-2024 від 23.10.2024, відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні клинка, рукоятки кухонного ножа «KARDINAL Superior Quality» кров та клітини з ядрами не знайдені (т.2 а.п.178-180);

- висновок експерта №091-272-2024 від 23.10.2024, відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні клинка, рукоятки кухонного ножа кров та клітини з ядрами не знайдені (т.2 а.п. 183-185);

- висновок експерта №091-274-2024 від 16.10.2024, відповідно до якого, згідно Висновку експертного дослідження» N?082-716-2024 від 23.08.2024 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

При судово-цитологічному дослідженні клинка (об.1) та рукоятки (об.2) ножа з тисненим написом «TRAMONTINO MADE IN BRAZIL» виявлена кров людини, статева належність якої не визначена через непридатність для аналізу ядер лейкоцитів. В об.1,2 виявлені мікрофрагменти мязової тканини особи чоловічої генетичної статі, кількість яких замала для визначення їх групової належності. При серологічному дослідженні крові в об.1,2 виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження антигені А за рахунок потерпілого ОСОБА_25 ,а антигену В - за рахунок особи, в крові якої він міститься (т.2, а.п. 188-192);

- висновок експерта №101-111-2024 від 29.10.2024 відповідно до якого генетичні ознаки крові, виявленої на клинку кухонного ножа в об.1, по всіх досліджуваних локусах ДНК ідентичні генетичним ознакам крові ОСОБА_13 . Кров в даних об?єктах, ймовірно, походить від ОСОБА_13 . Величина вірогідності випадкового збігу складає величину 5,01/10-18, тобто в середньому 5 осбі з 10 000 000 000 000 000 000 мають встановлені генетичні ознаки.

При дослідженні рукоятки кухонного ножа об.2, придатних для ідентифікації ДНК-профілей отримати не вдалося, що може бути пов`язано зі значним ступенем деградації ДНК під зливом зовнішніх факторів, з присутністю інгібіторів реакції ампліфікації, а також з недостатньою кількістю біологічного матеріалу (т.2 а.п. 195-198);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 14.08.2024 із протоколом особистого обшуку, згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 05:10 год. затримано ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні злочину, де під час обшуку були виявлено та вилучено спортивну кофту червоного кольору з чорними полосами на плечах та рукавах, шкарпетки чорного кольору, мобільний телефон «Motorola E20» сірого кольору із сім картами за №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з додатком лазерним компакт диском CD-R білого кольору (том 2 а.п.227-238);

- протокол огляду предмету від 15.08.2024, відповідного до якого було оглянуто мобільний телефон Motorola E20» сірого кольору, вилучений у ОСОБА_10 (т.2 а.п.240-242);

-протокол проведення слідчого експерименту від 13.09.2024 за участі ОСОБА_10 , відповідно до якого останній відтворив обставини подій, які мали місце 13.08.2024 з додатком лазерним компакт диском DVDR білого кольору (т.3 а.п.1-4);

- ухвала слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 16.08.2024, про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 (том 3 а.п.5-7);

- вимога щодо судимості на ОСОБА_10 (том 2 а.п.208-209);

- довідка від 14.10.2024, згідно з якою ОСОБА_10 перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.11.1999 з діагнозом розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності (том 2 а.п.206);

- довідка № 061/29/1-01/8215 від 30.09.2024, згідно із якою, ОСОБА_10 не звертався за амбулаторною психіатричною домомогою в ППА №3 (том 2 а.п.205);

- побутова характеристика на ОСОБА_10 , згідно з якою, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями, пртягувався за вчинення дрмашнього насильства щодо співмешканки (том 2 а.п.202) ;

- копія паспорта на імя ОСОБА_10 (т.2 а.п. 203);

- висновок №004242 від 14.08.2024 КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», відповідно до якої ОСОБА_10 перебуває у стані алкогольного спяніння (т.2 а.п.207).

Стороною захисту суду докази не надавались.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість, неможливість використання інших доказів.

Крім того, суд також вважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Інші документи, які надані стороною обвинувачення - документи (Витяг З Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100050002672 від 14.08.2024; постанова про призначенняч групи слівдчих у кримінальному провадженні № 12024100050002672 від 14.08.2024, Рапорт о/у ВКП Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_26 ; № 35906 від 14.08.2024; Рапорт о/у ВКП Оболонського УП ГУНП м Києві ОСОБА_27 ; постанова від 16.082024 про визнання потерпілим ОСОБА_11 ; постанови про призначення експертиз; постанова про признаення захисника, постанова про признаяення захисника на окрему процесуальнц дію; постанова про продовження строку досудового розслідування, ухвала слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу, повідомлення про зміну раніше раніше повідомленої підозри, протокол про надання ОСОБА_10 доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.10.2024; Протокол про надання захиснику ОСОБА_10 адвокату ОСОБА_9 доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.10.2024) не є доказами, а лише процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують. Тому суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України.

Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст.8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупностідостатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно з ч. 1ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини,ст.62 Конституції України і нормКПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_10 щодо не визнання своєї вини саме у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, його вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, а також показаннями потерпілого, свідків.

Доводи сторони захисту щодо вчинення ОСОБА_10 злочину, який кваліфікований органом досудового розслідування за ст. 2 ст. 121 КК України у стані необхідної оборони, є неспроможними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких об`єктивних даних щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_10 у стані необхідної оборони або перевищення меж необхідної оборони в розумінні ст. 36 КК України, тому відсутні підстави для кваліфікації його дій за ст. 124 КК України.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_10 в судовому засіданні про те, що він завдав два тілесних ушкодження ножем потерпілому ОСОБА_13 з метою самооборони, самозахисту, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, судом встановлено, що обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення мав на меті саме завдання тяжкого тілесного ушкодження потерпілому на грунті раптово виниклих неприязних відносин. При цьому він усвідомлював значення своїх дій, керував ними, бажав нанести потерпілому тілесні ушкодження, що ним визнано під час судового розгляду. Нанесення обвинуваченим 9 ножових поранень потерпілому, одне з яких - колото-різане поранення лівого стегна з ушкодженнями магістральних судин та розвитком крововтрати та шоку знаходиться у прямому причинному звязку із настанням смерті, коли вони разом вже перебували на підлозі і останній не мав в руках ножа, іншого предмета для нанесення тілесних ушкоджень, свідчать про наявність умислу саме на спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.

Аналіз показань ОСОБА_10 у суді, зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати покази обвинуваченого в частині заперечень наявності умислу на спричинення тяжкого тілесного ушкодження неправдивими.

Суд вважає правдивими, послідовними та такими, що узгоджуються із зібраними по справі доказами покази обвинуваченого, якими він підтверджував зазначений в обвинуваченні механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому та наявність вини у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому заперечення наявності умислу на заподіяння спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому суд вважає непереконливими, оскільки вони ґрунтуються лише на тому, що обвинувачений стверджує, що потерпілий намагався нанести удар ножем обвинуваченому, що не спростовує факту нанесення саме обвинуваченим саме тих поранень, від яких потерпілий згодом помер.

Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненні саме тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого частково узгоджується із його показаннями в межах судового розгляду, з яких вбачається, що він дійсно наносив ножем удари в ноги потерпілому, ніхто інший, крім нього не застосовував насильство до потерпілого, у квартирі нікого крім них двох не було, удари ножем були нанесені потерпілому обвинуваченим саме в той час, коли під час сварки він, діючи послідовно і умисно, сказав та показав під час допиту в суді, взяв на столі ніж та наніс потерпілому удари в область передньої поверхні правого стегна, а також колото-різані поранення лівого стегна, різні поранення в дялянках правого та лівого надколінників, тому суд оцінює такі покази обвинуваченого як такі, що узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи та іншими доказами, що у сукупності підтверджує наявність причинного зв`язку між діяннями обвинуваченого та наслідками у виді смерті потерпілого.

Отже, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, суд вважає, що обвинувачений, спричиняючи потерпілому тілесні ушкодження, реалізовував злочинний умисел щодо заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпілий згодом помер.

Суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду 24.01.2019 року № 444/1586/15-к, згідно якої застосування обвинуваченим ножа є неспіврозмірним діям потерпілого. Також судом враховується і правова позиція, викладена у постанові ККС Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 756/16785/18, відповідно до якої хоча потерпілий під час конфлікту двічі вдарив засудженого рукою в обличчя, проте ця його дія є неспівмірною із застосуванням предмету, схожого на ніж, яким засуджений умисно наніс йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

При цьому, при доведеності винуватості ОСОБА_10 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ураховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). у постанові від 12 червня 2018 року. Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445). Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.2 ст.121 КК України, оскільки обвинувачений заподіяв тяжке тілесне ушкодження потрепілому ОСОБА_13 що спричинило смерть останнього.

Вивченням обставин провадження, оцінкою особистості ОСОБА_10 , установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та відсутність обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього.

Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать показання ОСОБА_10 у судовому засіданні, останній сам не заперечував вживання алкогольних напоїв безпосередньо перед вчиненням ним кримінального правопорушення. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора, уважає наявність такої обставини, що обтяжує покарання. Крім того, даний факт підтверджується висновком КМНКЛ «Соцеотерапія» на ім`я ОСОБА_10 №004242 від 14.08.2024, згідно з якою останній ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував у стані алкогольного спяніння.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільну небезпечність. Зокрема, що в наслідок учинення злочину стала смерть людини. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який хоча раніше не засуджений, до адміністративної відповідальності не притягувався, але у вчиненому не розкаявся, завдано шкоду не відшкодував.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69, 75, КК України, не встановлено.

Тож, ураховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для призначення ОСОБА_10 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України - 7 років позбавлення волі.

Тож, призначення ОСОБА_10 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», є необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання. І саме таке покарання може створити процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої та правослухняної поведінки.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами

У рамках даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_11 подано цивільну позовну заяву до відповідача ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зокрема шляхом стягнення з останнього 19780 грн. та 200 000 грн. відповідно, яка судом прийнята до розгляду в кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до ОСОБА_10 позивач посилається на те, що відповідно до статей 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України йому було завдано діями обвинуваченого матеріальної шкоди, що виразилась у витратах на поховання батька та моральної шкоди, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, переживаннях, порущенні душевної рівноваги, необхідності прикладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінюючи наведене суд виходить з того, що вирішуючи цивільну позовну заяву в рамках кримінального провадження, суд надає оцінку висунутому обвинуваченню, а саме повинен встановити винуватість поза розумним сумнівом, а в частині вирішення цивільного позову, виходить з загальних принципів цивільного судочинства - змагальності сторін.

Згідно зі ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження такої шкоди потерпілим- цивільним позивачем та його представником надано фіскальний чек щодо сплати послуг на поховання на суму 19780 грн., яка, на думку суду, підлягає стягненню з ОСОБА_10 у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вбачається, що п.5 передбачено, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Виходячи з наведених висновків та розглядаючи заявлені потерпілим вимоги, ураховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а також майновий стан обвинуваченого, виходячи з принципу зваженості та справедливості, оцінки рівня втручання та вимушених змін, на думку суду сума в 10 000 грн буде цілком рівнозначною та достатньою, ураховуючи та співставляючи цю суму з прожитковим мінімумом для працездатної особи та мінімальною заробітною платою, тобто рівнем соціального захисту населення в Україні.

У рамках вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_10 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме з моменту затримання останнього ІНФОРМАЦІЯ_3, який у подальшому судом було продовжено і діє наразі. У зв`язку з чим, на думку суду, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, слід залишити під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 до набуття вироком законної сили.

Крім того, відповідно до ст. 72 КК України. зарахувати в якості відбутого ОСОБА_10 за цим вироком покарання, строк попереднього ув`язнення, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_3 і до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що 1 (одному) дню попереднього ув`язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.

Процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 127-129, 366-377, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім ) років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 до дня набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_10 , починаючи з 14.08.2024 до набуття вироком законної сили виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 в якості відшкодування матеріальної шкоди 19 (дев`ятнадцять тисяч) 780 грн.

Стягнути зі ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 в якості відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 16.09.2024 (справа № 756/10276/24), на речові докази - предмет схожий на ніж зі слідами рідини бурого кольору на лезі вилучений з підвіконня на кухні); предмет схожий на складний ніж (вилучений зі столу на кухні); предмет схожий на ніж з металевою ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля раковини); предмет схожий на ніж з чорною ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля плити); предмет схожий на ніж з ручкою білого кольору із синіми вставками (вилучений з тумбочки на кухні ближче до стіни) біля плити; предмет схожий на ніж з довгим лезом з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні), предмет схожий на ніж з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні); мобільний телефон «Motorola E20» сірого кольору із сім картами за №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; спортивну кофту червоного кольору з чорними полосками зі слідами рідини бурого кольору; шкарпетки чорного кольору зі слідами рідини бурого кольору, - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон «Motorola E20» сірого кольору із сім картами за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який зберігається у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУ НП у м. Києві - повернути ОСОБА_10 ;

- предмет схожий на ніж зі слідами рідини бурого кольору на лезі вилучений з підвіконня на кухні); предмет схожий на складний ніж (вилучений зі столу на кухні); предмет схожий на ніж з металевою ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля раковини); предмет схожий на ніж з чорною ручкою (вилучений з тумбочки на кухні біля плити); предмет схожий на ніж з ручкою білого кольору із синіми вставками (вилучений з тумбочки на кухні ближче до стіни) біля плити; предмет схожий на ніж з довгим лезом з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні), предмет схожий на ніж з ручкою чорного кольору (вилучений з червоної підставки на тумбочці кухні); спортивну кофту червоного кольору з чорними полосками зі слідами рідини бурого кольору; шкарпетки чорного кольору зі слідами рідини бурого кольору, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - спрямувати не пізніше наступного дня.

Суддя ОСОБА_1