Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №754/15757/26
Суддя: Скляренко У. В.
Номер провадження 3/754/2933/26
Справа №754/15757/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 вересня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності., про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
08.08.2026 о 21 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно зятя ОСОБА_2 , а саме: кидався в бійку, висловлювався брутальною лайкою в його бік, погрожував розправою, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння,чим завдав психологічної шкоди тим самим порушив п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини викладені в протоколі та свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначив, що всі конфліктні ситуації були спровоковані зятем.
У судовому засіданні було допитано потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що ОСОБА_1 регулярно вживає алкогольні напої, після чого поводиться неадекватно. Також потерпілий зазначив, що, на його думку, дії ОСОБА_1 спрямовані на те, щоб змусити його залишити квартиру, в якій вони проживають разом.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи, дослідивши по справі докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 884347 від 08.08.2026, у якому зафіксовано дату, час, місце, обставини та спосіб вчинення правопорушення. Письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 підтверджено обставини події. Обставини, викладені у протоколі, потерпілий підтвердив і під час судового розгляду.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку, доповнюють один одного, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними і допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП та у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.
Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а його дії кваліфіковано правильно, як вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеня його вини суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Отже, направлення на проходження такої програми є правом, а не обов`язком суду.
Проте, враховуючи зміст доданих до протоколів пояснень потерпілого, обставини вчинення адміністративного правопорушення, його характеру та наслідків, суд дійшов висновку про відсутність необхідності примусового направлення ОСОБА_1 на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 39-1, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.
Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя У.В. Скляренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua