Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №754/13157/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12489/26

Справа №754/13157/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді Панченко О.М.

з секретарем судового засідання - Черниш К.О.

розглянувши у відсутність сторін в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

Установив:

21.07.2026 року до суду подано позивачем цей позов, у якому позивач просить розірвати їх з відповідачем шлюб через відсутність любові, поваги та взаєморозуміння. Так позивач зазначає, що починаючи з 2022 року відносини між ними поступово погіршувалися, з боку відповідача неодноразово проявлялася агресивна поведінка, що виражалася у психологічному тиску, словесних образах, погрозах та приниженні позивача. В результаті цього між ними повністю зникло взаєморозуміння, вони перестали спілкуватись, між ними відсутні почуття любові, не ведуть сумісного господарства. Вже тривалий час кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування з листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання призначене судом на 03.09.2026 року позивач та її представник не з`явилися, просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представником відповідача до суду було подано заяву про надання подружжю строку для примирення та клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з її відпусткою.

02.09.2026 року від представника позивачки до суду надійшли письмові заперечення проти надання подружжю строку для примирення та письмові заперечення проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про надання подружжю строку для примирення.

Судове засідання відкладено на 24.09.2026 року.

В судове засідання призначене судом на 24.09.2026 року позивач та її представник не з`явилися, просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представником відповідача у день судового засідання 24.09.2026 року до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язкку з поточною безпековою ситуацією у м. Києві, а саме триваючою повітряною тривогою.

При цьому представником відповідача не було подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; у разі неявки осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічним засобом.

З урахуванням позицій учасників розгляду справи та досліджених доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Шлюб між сторонами було укладено 30.11.2019 року та зареєстровано Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві, актовий запис №1709.

Від шлюбу мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доведено, що визначені ст.ст. 51, 55 СК України взаємні любов, повага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємодопомога, спільні життєві інтереси між сторонами відсутні, як зазначає позивач у позові з боку відповідача неодноразово проявлялася агресивна поведінка, що виражалася у психологічному тиску, словесних образах, погрозах та приниженні позивача. В результаті цього між ними повністю зникло взаєморозуміння, вони перестали спілкуватись, між ними відсутні почуття любові, не ведуть сумісного господарства. Вже тривалий час кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування з листопада 2023 року. Таким чином, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а тому суд встановив, що шлюб несе формальний характер та унеможливлює подальше спільне життя подружжя та збереження цього шлюбу суперечить інтересам сторін.

Спірні правовідносини регламентуються наступними нормами права.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

Оскільки між сторонами відсутні передбачені ст.ст. 51, 55 СК України взаємні любов, повага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємодопомога, спільні життєві інтереси, сторони у справі не проживають разом подружжям протягом останніх років, позивач скористалася своїм правом та звернулася до суду з цим позовом про розірвання шлюбу, наполягає на розірванні шлюбу, то суд визнає, що сім`я сторін розпалася остаточно, а тому їх шлюб необхідно розірвати, як такий, що суперечить інтересам сторін. Крім того, суд також враховує, що позивачка категорично заперечувала проти надання строку для примирення їй та відповідачу, оскільки вона остаточно прийняла рішення про розірвання шлюбу та має намір в найближчий час укласти шлюб з іншим чоловіком.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30.11.2019 року Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві, актовий запис №1709.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня ухвалення.

Суддя: О.М. Панченко