Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №752/11294/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11294/26

Провадження № 2/752/10761/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання матері дитини,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання почивачки, як матері дитини. Зокрема, у позові просить суд стягнути на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів доходів платника аліментів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття; стягнути аліменти на утримання позивача у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитини трирічного віку. Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

На обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що народила сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від відповідача ОСОБА_2 . Сторони проживають окремо, дитина проживає з позивачкою. Відповідач добровільно не виконує в повній мірі усні домовленості з приводу участі в утриманні дитини, як і не приймає участі в утриманні позивачки до досягнення дитиною трьох років. Син росте, розвивається, потребує значних витрат. Вказує, що позивачка не працює, так як дитина маленька та потребує догляду до досягнення нею трирічного віку. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач 31 липня 2026 року отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з примірником позовної заяви з додатками, правом подачі відзиву на позовну заяву скористався.

07 серпня 2026 року представником відповідача направлено до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання позивача у розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається на те, що відповідач на утримання сина щомісячно на рахунок позивача перераховує грошові кошти в середньомісячному розмірі 22 000 грн та буде й надалі продовжувати приймати участь в утриманні сина в такому розмірі.

Разом з тим, відповідач від першого шлюбу має на утриманні ще малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого відповідач пересилає матері дитини щомісяця 7 000,00 грн. Окрім цієї суми, відповідач приймає у додаткових витратах на сина від першого шлюбу, а тому загалом сума утримання старшого сина складає приблизно 12 000 грн.

Крім того, на утриманні відповідача також перебуває його хвора мати ОСОБА_5 , яка, крім відповідача, не має інших рідних поряд.

Повідомляє, що відповідач з 04 листопада 2024 року займає посаду провідного інженера з комп`ютерних систем в ТОВ «ТЕМАБІТ» та отримує заробітну плату на руки в середньомісячному розмірі 71 000 грн. Лише на дітей відповідач по справі несе витрати щомісяця в середньому 34 000 грн (22000+12000), що становить майже половину його офіційного заробітку. Тому, враховуючи сімейний та матеріальний стан відповідача, він не зможе сплачувати аліменти у заявлених в позовній заяві частках.

Не погоджуючись з доводами відповідача, представник позивача 13 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» надіслала відповідь на відзив, в якому повідомляла, що позивачка не заперечує факту здійснення відповідачем окремих грошових переказів на її рахунок. Водночас сам по собі факт здійснення добровільних платежів не свідчить про те, що відповідач належним чином та в повному обсязі виконує свій обов`язок щодо утримання дитини, а також не позбавляє позивачку права звернутися до суду за визначенням належного розміру аліментів.

Наявність у відповідача іншої дитини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на молодшого сина ОСОБА_3 . Відповідачем не надано належних та достовірних доказів фактичного здійснення зазначених ним платежів на утримання старшого сина. Після врахування витрат на утримання іншої дитини у відповідача, з огляду на повідомлений ним розмір отримуваного доходу, залишається достатній дохід для належного виконання обов`язку щодо утримання сина ОСОБА_3 .

Повідомляє, що згідно з наданими відповідачем доказів, його мати отримує пенсію та по теперішній час працює у ТОВ «Оптімал Солюшинс-Україна» на посаді прибиральника, що свідчить, що мати є працездатною та має можливість отримувати власний дохід.

Також представник позивача повідомляє, що у спільної дитини сторін, згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30 червня 2026 року, наявна затримка фізичного розвитку. Потреби малолітнього ОСОБА_3 не обмежуються звичайними витратами, пов`язаними з його харчуванням, одягом, засобами гігієни та повсякденним доглядом. Стан здоров`я дитини потребує додаткових витрат на медичне обстеження, консультації лікарів, лікувальну фізкультуру, масаж, реабілітаційні заходи та інші необхідні процедури.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що ним добровільно перераховується близько 22 000 грн щомісяця, не може свідчити про відсутність необхідності у визначенні аліментів у судовому порядку, оскільки потреби дитини є постійними та, з огляду на стан її здоров`я, включають додаткові витрати на лікування та реабілітацію.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2026 року задоволено частково клопотання сторони позивача та, у порядку витребування доказів, вирішено через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» отримати інформацію про доходи відповідача ОСОБА_2 за період з III кварталу 2025 року по ІІ квартал 2026 року.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19 вересня 2025 року, у батьків: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , про що Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у міст Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19 вересня 2025 року складено актовий запис за № 804.

Як зазначає позивач ОСОБА_1 , малолітня дитина проживає з матір`ю, яка не працює, оскільки доглядає дитину. Стверджує, що відповідач ОСОБА_2 у повній мірі не приймає участі в утриманні матері та дитини.

Встановлено, та не заперечується сторонами, що дитина сторін проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адерсою: АДРЕСА_1 , що підтверджується також витягом з Реєстру територіальної громад від 19 червня 2026 року та копією паспорту Серії НОМЕР_2 .

За матеріалами справи, відповідно до відповіді № 2695442 від 05 травня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_2 (а.с.20).

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст.ст. 81,89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, у своєму позові позивач просить стягнути з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), та на своє утримання як матері, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття. Посилається на те, що відповідач має дохід, який дозволяє брати участь в утриманні дружини та дитини у визначеному позивачем розмірі.

У відповіді на відзиві позивач додатково пояснює, що потреби дитини сторін не обмежуються звичайними витратами, в силу фізичного стану дитини. Стан здоров`я дитини потребує додаткових витрат на медичне обстеження, консультації лікарів, лікувальну фізкультуру, масаж, реабілітаційні заходи та інші необхідні процедури.

Зокрема, згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30 червня 2026 року, у ОСОБА_3 поставлений діагноз: затримка фізичного розвитку.

Також за результатами консультації невролога від 10 липня 2026 року, дитині встановлено основний діагноз R29.88 - інші та неуточнені симптоми та ознаки, що відносяться до нервової системи, а також супутній діагноз R94.0 - відхилення від норми, виявлені під час проведення функціональних досліджень центральної нервової системи

Відповідно до наданої відповідачем довідки про доходи від 03.07.2026 № 03/07, відповідач ОСОБА_2 займає посаду провідного інженера з комп`ютерних систем ТОВ «Темабіт», у квітні 2026 року йому було виплачено 71 306,84 грн доходу, у травні 2026 року - 71 116,68 грн, а всього - 142 423,52 грн.

Крім того, відповідно до отриманої судом інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновій стан ОСОБА_2 , відповідачу за період з січня 2026 року по липень 2026 року включно нараховано 585 049,96 грн доходу, з них 30 113,95 грн нараховано податку.

Також за матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05 травня 2015 року.

Як повідомляє відповідач, він щомісяця перераховує кошти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 7 000,00 грн на банківський рахунок матері дитини, а також перераховує безпосередньо на рахунок дитини додаткові кошти у середньому по 1 200,00 грн щомісяця.

Разом з тим, з наданих суду копій платіжних інструкцій АТ «ВСТ Банк» про перерахування коштів за період з квітня по липень 2026 року включно у сумі по 7 000,00 грн на рахунок ОСОБА_2 , не можливо достеменно встановити призначення коштів, що перераховуються.

Разом з тим, як вбачається з копій платіжних інструкційАТ КБ «Приватбанк», відповідач ОСОБА_2 перераховував на банківський рахунок позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання, зокрема: у лютому-березні 2026 року по 22 000,00 грн, у квітні-травні 2026 року по 20 050,00 грн, у червні 2026 року у сумі 25 075,13 грн та у липні 2026 року - 20 100,00 грн.

Відповідач, як на підставу зменшення розміру аліментів посилався на те, що він також забезпечує лікуванням своє матері - ОСОБА_5 , надаючи на підтвердження консультаційний висновок спеціаліста № 109713 від 09 липня 2026 року та консультативне заключення невропатолога від 16 червня 2026 року.

Разом з тим, доводи про перебування на утриманні відповідача його матері є недоведеними. Сам по собі факт реєстрації та проживання відповідача та його матері за однією адресою не свідчить про здійснення відповідачем витрат на утримання вказаної особи.

Крім того, з наданої відповідачем довідки ТОВ «Оптімал Солюшинс-Україна» від 05.08.2026 № 2 вбачається, що ОСОБА_5 працює на посаді прибиральника з 01.02.2026, за лютий - липень 2026 року включно отримала дохід у розмірі 19 569,87 грн.

Доказів того, що відповідач вимушений нести витрати на допомогу матері, у тому числі, через відсутність інших родичів, суду не надано.

Отже, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_2 може надавати позивачці матеріальну допомогу, оскільки здоровий, працездатний, офіційно працює і має стабільний дохід у вигляді заробітної плати.

Визначаючи розмір частки від доходу батька ОСОБА_2 , яка має стягуватись на утримання його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд також враховує фізичний стан дитини сторін, яка потребує особливих витрат, а також враховує, що відповідач має на утриманні ще одну дитину.

Суд також констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження: наявності на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав тощо.

Витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, стягувачем аліментів у відповідності до положень ст. 182 СК України суду не доводились.

Будь-які інші обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів судом не встановлено, тому враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи, що позов подано до суду 28 квітня 2026 року, тому саме з цієї дати позивачка має право на стягнення аліментів.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача утримання на її користь як матері, з якою проживає дитина, яка не досягла трирічного віку, то потрібно враховувати, що право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів.

Положеннями ч. 1 ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до частин 2 та 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно до статті 79 СК України, аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

За правилами ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 81 СК України, перелік видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 26 лютого 1993 року № 146).

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

У постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Як було встановлено судом, відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір`ю, позивачка забезпечує догляд за дитиною, а тому вона потребує матеріальної допомоги від відповідача.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку та має можливості надавати таку допомогу дружині.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд вважає за можливе задовольнити частково вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дружини, та стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позову - 28 квітня 2026 року і до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 331,20 грн на користь держави.

Відповідно до вимог ст.ст. 75, 80, 84, 85,180, 181, 182, 183 СК України, керуючись ст. ст. 19, 48,49, 81, 129, 130, 141, 258, 263-265, 268, 354 ЦПК, ЗУ «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на її утримання, як матері дитини, - задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як матері дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 28 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць, відповідно до вимог статті 430 частини 1 пункт 1 Цивільного процесуального Кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А.В. Слободянюк