Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №752/26477/21 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26477/21

Провадження № 2-др/752/179/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

24 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши заяву представника позивача - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на 43/100 частки квартири,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03.09.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 , за кожним. В задоволенні іншої частини вимог позову ОСОБА_1 - відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на 43/100 частки квартири - відмовлено.

16.09.2026 року представник позивача адвокат Аваєва Н.В. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн витрат на правову допомогу, пов`язану із захистом від позову ОСОБА_2 та вирішити питання про відшкодування ОСОБА_2 50 000,00 грн витрат за позовом ОСОБА_1 з урахуванням часткового задоволення вказаного позову, а всього стягнути 100 000,00 грн витрат на правову допомогу.

23.09.2026 року до суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких остання просить відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Аваєвої Н.В. про стягнення витрат на правову допомогу, а в разі можливості їх стягнення - зменшити розмір до 30 000,00 грн, виходячи з принципів розумності, співмірності та справедливості, посилаючись на те, що докази витрат на правову допомогу заявником подані після закінчення судових дебатів і не подавалось до суду заяв до закінчення судових дебатів про наявність відповідних витрат; заявлена сума витрат на правову допомогу є неспівмірною із складністю справи, наданими адвокатом послугами та витраченим часом на надання таких послуг, які також не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а їх стягнення в заявленому розмірі становитиме для неї надмірний тягар.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року в справі № 757/60277/18-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 - адвокатом Аваєвою Н.В. до закінчення судових дебатів заявлено про стягнення судових витрат на правову допомогу та зазначено, що документальні підтвердження будуть подані в поряду ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що також вбачається з її виступу в судових дебатах від 03.09.2026 року, викладеного письмово.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу заявником надано: Договір № 131 про надання правничої допомоги від 27.04.2021 року, укладений між адвокатом Аваєвою Н.В. та ОСОБА_1 ; акт приймання правничої допомоги до Договору № 131 про надання правничої допомоги від 27.04.2021 року, в якому вказано про надання правової допомоги в суді першої інстанції: ведення первісного позову про поділ спільного майна - 50 000,00 грн, захист від позову ОСОБА_2 щодо 43/100 часток квартири - 50 000,00 грн, загальна фіксована вартість прийнятої допомоги становить 100 000,00 грн; Додаткову угоду про фіксований гонорар до Договору № 131 про надання правничої допомоги від 27.04.2021 року, де сторони погодили фіксований гонорар в об`єднаній справі № 752/26477/21 у загальному розмірі 100 000,00 грн, що охоплює вивчення матеріалів справи й доказів, підготовку правової позиції та процесуальних документів, участь у судових засіданнях і представництво під час розгляду обох позовів; опис наданої правової допомоги, де вказана загальна вартість двох напрямів правничої допомоги - 100 000,00 грн, з яких: ведення первісного позову - 50 000,00 грн, захист від позову ОСОБА_2 - 50 000,00 грн.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом із тим, на думку суду, сума витрат на правничу допомогу, визначена стороною позивача в загальному розмірі 100 000,00 грн, є не співмірною із складністю справи, не відповідає критерію розумної, адже крім позовної заяви, заяви про забезпечення позову, витребування доказів, та виступу в судових дебатах, інших письмових заяв по суті справи, письмових пояснень адвокат Аваєва Н.В. не готувала та не подавала в межах вказаної об`єднаної справи.

Також судом з`ясовано, що адвокат Аваєва Н.В. приймала участь у судових засіданнях 14.02.2023 року тривалістю 1 год, 18.04.2023 року тривалістю 1 год, 04.07.2023 року тривалістю 10 хв, 05.10.2023 року тривалістю 5 хв, 28.03.2024 року тривалістю 30 хв, 09.04.2024 року тривалістю 1 год, 30.03.2026 року тривалістю 1 год, 30.04.2026 року тривалістю 1,5 год, та 10.06.2026 року тривалістю1 год, а всього 6 год 15 хв.

В зв`язку із чим, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї об`єднаної справи, тривалість її розгляду, кількість судових засідань у яких адвокат Аваєва Н.В. приймала участь і їх тривалість, обсяг підготовлених процесуальних документів необхідних для розгляду цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції на загальну суму 30 000,00 грн за рахунок ОСОБА_2.

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, та обсяг наданих адвокатських послуг.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Таким чином, враховуючи складність справи та фактично виконані роботи адвокатом Аваєвою Н.В., принципи співмірності та розумності судових витрат, а також тривалість розгляду, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача - адвоката Аваєвої Н.В. про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

заяву представника позивача - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на 43/100 частки квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко