Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №462/10286/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/10286/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Задорожної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, П`ята Львівська державна нотаріальна контора, про визнання шлюбу недійсним,

встановив:

ОСОБА_1 22.12.2025 року звернулася в Залізничний районний суд м.Львова з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 25.08.1990 року Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №428.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки – ОСОБА_7 , з яким вона мала зареєстрований шлюб від 28.07.1991 року, актовий запис №1923. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори для відкриття і прийняття спадщини після смерті чоловіка, однак їй повідомили, що між її чоловіком та її сестрою ОСОБА_2 є діючий шлюб, який зареєстрований 25.08.1990 року Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №428 та для оформлення спадщини їй необхідно визнати недійсним шлюб її чоловіка з ОСОБА_2 . Вважає, що такий шлюб є недійсним, оскільки у 1990 році її сестра домовилась на той час із її хлопцем ОСОБА_7 , з її відома, зареєструвати шлюб, без наміру створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя, для того щоб її після закінчення університету не скерували на роботу у Житомирську область, так як чоловік мав зареєстроване місце проживання у м.Львові. Після того, як про зареєстрований шлюб сестра подала інформацію в університет, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ходили у Франківський РАЦС і подали відповідні документи про анулювання шлюбу. Таким чином, чоловік ОСОБА_7 та відповідачка вважали шлюб анульованим та після цього 28.07.1991 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_7 , в якому у них народилося четверо дітей. Оскільки ОСОБА_2 ніколи з ОСОБА_7 спільно не проживали, не вели спільного побуту, не мали спільного бюджету та такий шлюб був необхідний сестрі на вчинення окремої дії, а саме подання документів в університет, щоб її не відправили працювати в іншу область, то просить позов задольнити та визнати шлюб ОСОБА_7 з її сестрою ОСОБА_2 від 25.08.1990 року недійсним.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 18.02.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Відповідачу встановлено п?ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

06.07.2026 року в порядку ст.200 ЦПК України судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце проведення такого була повідомлена належним чином. При цьому, позивач 06.07.2026 року подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, що суд вважає за можливе, оскільки, згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, яка належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, відзиву не подала. При цьому, 06.07.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову та розгляд справи у її відсутності.

Дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 25.08.1990 року, зареєстрований Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №428. Особами, які засвідчують укладення шлюбу були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 /а.с.110/.

Із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 28.07.1991 року уклали шлюб, та після укладення шлюбу було присвоєно ОСОБА_9 прізвище ОСОБА_1 /а.с.14/.

У шлюбі ОСОБА_7 та ОСОБА_1 народилося четверо дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 /а.с.17/, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 /а.с.18/, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 /а.с.20/ та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 /а.с.19/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №5918 /а.с.21/.

Згідно з рішенням Франківського районного суду м.Львова від 12.08.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Франківського відділу реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, третьої особи – ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним відмовлено, посилаючись на те, що Франківський відділ реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції є неналежним відповідачем у даній справі /а.с.21-24/.

З дослідженої судом копії спадкової справи №162/2024 /а.с.59-105/ вбачається, що така заводилась ІНФОРМАЦІЯ_9 після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У частині першій статті 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Сімейний союз жінки та чоловіка після реєстрації шлюбу породжує певні правовідносини між подружжям, породжує взаємні права і обов`язки. Виникають особисті немайнові та майнові відносини, наявність певних прав і обов`язків подружжя для забезпечення і реалізації прав членів сім`ї.

Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 СК України).

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).

У постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16-ц Верховний Суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру – бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена (стаття 42 СК України).

Розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним (частина перша статті 43 СК України).

Шлюб вважається фіктивним лише тоді, коли обидві сторони діяли свідомо

і кожна з них не мала наміру створити сім`ю.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2025 року у справі № 761/4050/22.

ОСОБА_1 в позовній заяві вказувала, що укладений між її сестрою ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_10 шлюб є фіктивним, без наміру створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя. Їй було відомо, що реєстрація цього шлюбу була необхідна ОСОБА_2 для того, щоб її після закінчення університету не скерували на роботу у Житомирську область, так як чоловік мав зареєстроване місце проживання у м.Львові, після реєстрації шлюбу вони не проживали разом як сім`я та не вели спільне господарство. Даний факт підтвердила відповідачка – ОСОБА_2 , яка подала заяву про визнання позову та просила задовольнити позов, визнавши шлюб недійсним.

Враховуючи викладене та те, що відповідач визнала позов в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Таким чином, оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, тому з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору (50 %).

Керуючись ст.3, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 25.08.1990 року Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №428, недійсним від дня його державної реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;

треті особи: – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 33286125, місцезнаходження: м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 29;

П`ята Львівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02899447, місцезнаходження: м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 69.

Суддя: (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю.Колодяжний