Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №320/14124/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Київ

справа №320/14124/23

адміністративне провадження № К/990/2024/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження адміністративну справу № 320/14124/23,

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024, ухвалену колегією суддів у складі: судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - відповідач-1, КДКП), Одеської обласної прокуратури (далі - відповідач-2) з вимогами:

- визнати протиправним і скасувати у частині рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 25.01.2023 № 18 дп-23 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1 у вигляді догани;

- визнати протиправним і скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 07.02.2023 № 196 к про застосування до прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

2. На обґрунтування позову позивач зазначав, що висновки оскаржуваних рішень, у частині, яка стосується вчинення ним дисциплінарного проступку, є необґрунтованими та безпідставними, адже в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення та не встановлено вину поза розумним сумнівом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 08.10.2019 по 15.03.2021 обіймав посаду прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, з 15.03.2021 по 31.08.2021 - прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області, з 01.09.2021 по 31.08.2022 - прокурора Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області, з 01.09.2022 обіймав посаду прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області.

4. 06.06.2022 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 30.05.2022 №14/1-22340-21 про вчинення дисциплінарного проступку прокурорами, зокрема ОСОБА_1 .

5. Рішенням члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 13.06.2022 №07/3/2-309дс-123дп-22 відкрито дисциплінарне провадження стосовно прокурорів, зокрема прокурора Нижньосірогоського відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 .

6. Під час здійснення дисциплінарного провадження, відповідним органом було встановлено, що прокурор Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, а з 01.09.2021 -Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_1 у 2020-2021 роках самоусунувся від виконання покладених повноважень старшого групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 12020230250000087 та №12020235250000154, а саме, будучи старшим групи прокурорів, не здійснював особисто процесуальне керівництво у таких кримінальних провадженнях, усупереч вимогам частини другої статті 36, частини першої статті 37 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), пункту 3 розділу IV, пункту 5 розділу V Порядку № 51, Положення про ЄРДР, ОСОБА_1 керівництво діями ОСОБА_2 при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення не здійснював, станом досудового розслідування не цікавився, відповідною інформацією, зокрема, щодо руху кримінальних проваджень, не володів.

7. За висновками дисциплінарного провадження, бездіяльність ОСОБА_1 як старшого групи прокурорів призвела до того, що прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_2 упродовж тривалого часу не направила до суду процесуальних документів у кримінальних провадженнях, такі факти ним своєчасно не виявлено, що є грубим порушенням вимог статті 2 КПК України.

8. Так, старший групи прокурорів ОСОБА_1 не забезпечив направлення до суду прокурором ОСОБА_2. упродовж двох років обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020230250000087 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні 6 кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 185, частиною третьою статті 185, частиною першою статті 263, частиною першою статті 309, частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

9. Згідно з даними ЄРДР, указане кримінальне провадження до Чаплинського районного суду Херсонської області спрямовано 30.03.2020, водночас кримінальне провадження, відповідно до акта звірки від 08.02.2022, до вказаного суду не надійшло.

10. За висновками дисциплінарного провадження, такі дії та бездіяльність прокурора створили умови неспрямування до суду кримінального провадження, і, як наслідок, створюють передумови для закриття згаданого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України та уникнення ОСОБА_3 кримінальної відповідальності. Аналогічний факт порушення прокурором ОСОБА_1 допущено під час процесуального керівництва у кримінальному проваджені № 12020235250000154.

11. Тож, оцінивши діяльність ОСОБА_1 на предмет відповідності наведеним вимогам у згаданих кримінальних провадженнях, КДКП дійшла висновку про наявність порушень прокурором вимог чинного законодавства, які полягали у невиконанні та неналежному виконанні ним службових обов`язків, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за правилами пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

12. Ураховуючи викладене, КДКП 25.01.2023 було ухвалено рішення №18дп-23, зокрема, в частині притягнення прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1 за діяння, вчинені на посаді прокурора Генічеської місцевої прокуратури та на посаді прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області, до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

13. Керівником Одеської обласної прокуратури на підставі рішення від 25.01.2023 №18 дп-23 прийнято наказ від 07.02.2023 №196к, яким за неналежне виконання службових обов`язків застосовано до прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

14. Не погоджуючись з рішенням органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та наказом Одеської обласної прокуратури про застосування дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

15. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у задоволенні позову відмовлено.

16. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновками органу, що здійснює дисциплінарне провадження, про неналежне виконання ОСОБА_1 як старшим групи прокурорів службових обов`язків. Як установив суд першої інстанції, ОСОБА_1 самоусунувся від організації роботи групи прокурорів у кримінальних провадженнях, не цікавився станом розслідування та рухом справ, що призвело до тривалого ненаправлення обвинувальних актів до суду та створило передумови для уникнення підозрюваними кримінальної відповідальності.

17. Водночас суд першої інстанції відхилив доводи позивача про закінчення річного строку накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, який обчислюється з дня вчинення проступку.

18. За висновками суду першої інстанції, виявлені під час дисциплінарного провадження проступки за характером є триваючими й припинилися лише з 30.08.2022 - у день звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури Херсонської області у зв`язку з переведенням до Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області.

19. За таких обставин суд першої інстанції вважав, що станом на день ухвалення рішення про застосування дисциплінарного стягнення - 25.01.2023, строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не закінчилися.

20. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 25.01.2023 №18 дп-23 у частині накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1 у вигляді догани;

- скасовано наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 07.02.2023 №196к про застосування до прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

21. Ухвалюючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за межами річного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, установленого у частині четвертій статті 48 Закону України «Про прокуратуру».

22. Як установив суд апеляційної інстанції, 31.08.2021 ОСОБА_1 був звільнений з посади прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області у зв`язку з переведенням та з 01.09.2021 призначений на посаду прокурора Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області.

23. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з 01.09.2021, після призначення на посаду в іншому органі прокуратури, позивач не міг очолювати групу прокурорів у відповідних кримінальних провадженнях. Водночас неприйняття керівництвом окремого процесуального рішення про його виключення зі складу групи не покладало на нього обов`язку виконувати ці повноваження надалі.

24. За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що строки притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з 01.09.2021, у зв`язку з чим станом на день ухвалення рішення про застосування дисциплінарного стягнення - 25.01.2023 - вони закінчилися.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

25. 15.01.2025 від відповідача-1 до Суду надійшла касаційна скарга, у якій він просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024.

26. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

27. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції було застосовано статтю 37 КПК України без урахування висновків щодо правильного застосування цієї норми, викладеного у рішенні Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №9901/533/19, у подібних правовідносинах.

28. За доводами відповідача, у вказаному рішенні Верховний Суд сформував висновок щодо застосування статті 37 КПК України, відповідно до якого прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури, якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати, зокрема, через його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні. Водночас переведення прокурора на посаду прокурора до іншого відділу не може вважатися поважною причиною, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, у якому він був визначений прокурором у встановленому КПК України порядку.

29. Посилаючись на вказані висновки, відповідач-1 зазначає, що в спірних правовідносинах позивача з 01.09.2021 було переведено на посаду до іншого відділу в межах органів прокуратури Херсонської області, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що з 01.09.2021 позивач не міг виконувати повноваження прокурора у кримінальних провадженнях № 12020230250000087 та №12020235250000154 ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

30. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.

V. Джерела права

31. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VIII (далі - Закон № 1697-VIII).

32. Відповідно до частини першої статті 43 Закону №1697-VIII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; {Пункт 4 частини першої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020} 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

33. Згідно зі статтею 44 Закону №1697-VIII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

34. Частиною першою статті 45 Закону №1697-VIII визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

35. Відповідно до частини першої статті 48 Закону №1697-VIII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

36. Згідно з частиною третьою статті 48 Закону №1697-VIII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

37. Частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VIII передбачено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

38. Відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1697-VIII рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.

39. Згідно зі статтею 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

40. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

41. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до позивача як прокурора дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за наслідками розгляду відповідним органом скарги керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 30.05.2022 №14/1-22340-21 щодо неналежного виконання позивачем повноважень старшого групи прокурорів у кримінальних провадженнях №12020230250000087 і №12020235250000154.

43. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що дисциплінарне стягнення на позивача було накладено за межами річного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

44. Такі висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що з 01.09.2021 позивача було призначено на посаду прокурора в іншому органі прокуратури - Нижньосірогозькому відділі Генічеської окружної прокуратури Херсонської області, у зв`язку з чим він більш не міг виконувати повноваження старшого групи прокурорів у кримінальних провадженнях №12020230250000087 №12020235250000154, процесуальне керівництво у яких закріплено за прокурорами Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області.

45. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважав, що днем вчинення дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання повноважень прокурора, з огляду на його триваючий характер, є останній день перебування позивача на посаді прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області - 31.08.2021.

46. Касаційне провадження відкрито з метою перевірки доводів відповідача, наведених у межах підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: щодо застосування судом апеляційної інстанції статті 37 КПК України без урахування висновків щодо правильного застосування цієї норми, викладених у рішенні Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №9901/533/19.

47. У касаційній скарзі відповідач доводив, що у вказаному рішенні Верховним Судом було сформовано висновок, відповідно до якого переведення прокурора до іншого відділу у межах області не належить до причин, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні.

48. Відповідаючи на доводи касаційної скарги, Суд зазначає таке.

49. Предметом справи №9901/533/19 було рішення КДКП, яким до прокурора Прокуратури Полтавської області було застосоване дисциплінарне стягнення за неналежне виконання службових обов`язків, що виразилося у нерозгляді клопотання особи, майно якої було вилучено у межах кримінального провадження, про скасування постанови слідчого.

50. Як на підставу позову позивач, серед іншого, посилався на те, що після призначення його на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення до його повноважень не входило здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких здійснюється слідчими слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

51. Рішенням Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №9901/533/19 у задоволенні позову було відмовлено.

52. Оцінюючи доводи прокурора, які стосувалися відсутності у нього повноважень процесуального керівництва у кримінальному провадженні, у межах якого надійшла заява про скасування постанови слідчого, Верховний Суд з`ясував, що позивача було призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Полтавської області, звільнивши його з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Полтавської області.

53. У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що частиною другою статті 37 КПК України встановлено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

54. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування (частина третя статті 37 КПК України).

55. Переведення на посаду прокурора до іншого відділу Прокуратури Полтавської області не може вважатися поважною причиною, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, у якому він був визначений прокурором у встановленому КПК України порядку.

56. Таким чином, у межах справи №9901/533/19 Верховний Суд дійшов висновку, що переміщення прокурора в межах органу прокуратури, у значенні статті 37 КПК України, не належить до підстав неможливості здійснення прокурором повноважень у відповідному кримінальному провадженні, що має наслідком покладення цих повноважень на іншу особу.

Оцінка Судом застосування судом апеляційної інстанції в справі, яка переглядається, статті 37 КПК України в аспекті наведених висновків Верховного Суду.

57. У справі, яка переглядається, позивач з 31.08.2021 був звільнений з посади прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області та з 01.09.2021 призначений на посаду прокурора Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області.

58. Відповідно до статті 7 Закону №1697-VIII систему прокуратури України становлять:

1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

59. За змістом частини першої, третьої статті 12 Закону №1697-VIII перелік та територіальна юрисдикція окружних прокуратур, які діють у системі прокуратури України, визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. У структурі окружної прокуратури в разі необхідності утворюються такі підрозділи, як відділи.

60. Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено Перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур та передбачено, зокрема, утворення Генічеської окружної прокуратури з територіальною юрисдикцією Генічеський район (Генічеська міська територіальна громада, Новотроїцька, Іванівська та Нижньосірогозька селищні територіальні громади); Каховської окружної прокуратури з територіальною юрисдикцією Каховський район (Новокаховська та Таврійська міські територіальні громади, Чаплинська та Асканія-Нова селищні територіальні громади, Присиваська та Хрестівська сільські територіальні громади, Каховська міська територіальна громада, Великолепетиська, Верхньорогачицька, Горностаївська та Любимівська селищні територіальні громади, Зеленопідська, Рубанівська, Костянтинівська та Тавричанська сільські територіальні громади).

61. Отже, Генічеська окружна прокуратура та Каховська окружна прокуратура є окремими органами в системі прокуратури України, що мають визначену Генеральним прокурором окрему територіальну юрисдикцію.

62. Таким чином, переведення позивача з посади прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області на посаду прокурора Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області не є тотожним переведенню між структурними підрозділами того самого органу прокуратури.

63. Беручи до уваги, що окружні прокуратури є самостійними органами прокуратури, які мають різну територіальну юрисдикцію, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що з дня призначення позивача на посаду прокурора Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області (01.09.2021) позивач не міг продовжувати виконувати повноваження старшого групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 12020230250000087 і 12020235250000154, процесуальне керівництво в яких віднесено до юрисдикції Каховської окружної прокуратури.

64. Під триваючим правопорушенням Суд розуміє проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, яке припиняються, або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Триваючі правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли особа або не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю або неналежним чином. Такі дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

65. Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, встановленого у діях прокурора ОСОБА_1 , який полягав у тому, що останній самоусунувся від виконання покладених повноважень старшого групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 12020230250000087 та №12020235250000154, Суд уважає, що таке триваюче правопорушення припинилося у день закінчення можливості прокурора вживати заходів щодо його усунення (припинення).

66. Отже, суд апеляційної інстанції правильно вважав, що для цілей притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності днем вчинення проступку (днем закінчення триваючої протиправної бездіяльності) є 31.08.2021 - останній день перебування позивача на посаді прокурора Каховської окружної прокуратури, як органу, до територіальної юрисдикції якого належить процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях № 12020230250000087 та №12020235250000154.

67. Частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VIII установлено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

68. Момент, з яким Закон №1697-VIII пов`язує початок перебігу річного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, є день вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Це правило є чітким, зрозумілим і не допускає неоднозначного тлумачення.

69. Ураховуючи, що дисциплінарне стягнення на позивача було накладено 25.01.2023, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про незаконність рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 25.01.2023 №18 дп-23 та наказу керівника Одеської обласної прокуратури від 07.02.2023 №196к у частинах, які стосувалися позивача.

70. Таким чином, Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 06.11.2024 не допустив правозастосування, яке б суперечило висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №9901/533/19.

71. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції та погоджується з його висновками за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

72. Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

73. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

74. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. Переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що його висновки є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VII. Судові витрати

76. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

77. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

78. Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів залишити без задоволення.

79. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 залишити без змін.

80. Судові витрати не розподіляються.

81. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович