Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №943/1827/25 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1827/25

Провадження № 2/943/312/2026

24 вересня 2026 року м. Буськ Львівська область

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Шендрікова Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Буську без фіксації технічним засобом цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красненської селищної ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, —

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області з вимогами: визнати за визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,50 га, з кадастровим номером: 4620680800:12:005:0082, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Балучин, Золочівського району Львівської області, по спадковій трансмісії після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в підготовче судове засідання не прибув, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додав заяву про слухання справиу його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.

Представник відповідача Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Проти задоволення позову не заперечують.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Балучинською сільською радою Буського району Львівської області 13.04.1994 року підтверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 за життя розпорядилася усім своїм майном в користь ОСОБА_2 склавши заповіт 02.09.1982 року, посвідчений Балучинською сільською радою, зареєстрований в реєстрі за №26.

Отже, право на спадщину після смерті ОСОБА_3 мала її дочка, ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом, згідно ст. 1222 ЦК України.

ОСОБА_2 частково прийняла спадщину після смерті своєї матері на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 27.12.2010 року справа № 2-240/2010.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Балучинської сільської ради від 30.01.2017 року підтверджується, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В свою чергу ОСОБА_2 за життя розпорядилася своїм майном в користь позивача та його матері ОСОБА_4 склавши заповіт 09.02.2016 року, посвідчений Балучинською сільською радою, зареєстрований в реєстрі за №10.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої у відповідності до статті 1218 ЦК України увійшли всі обов`язки спадкодавиці, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,50 га з кадастровим номером: 4620680800:12:005:0082, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Балучин, Золочівського району Львівської області, яка належала ОСОБА_3 .

Належність земельної ділянки площею 0,50 га ОСОБА_3 підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА від 08.05.2025 року № 9/2-289 на підставі рішення Балучинської сільської ради від 15.12.1993 року, яким їй передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га.

Як вбачається з вищевказаного, за життя ОСОБА_3 отримала рішення про передачу їй у безоплатну приватну власність земельної ділянки, отже розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності на неї.

Оскільки ОСОБА_2 за життя своїх спадкових прав не земельну ділянку оформити не встигла, однак мала право на неї згідно заповіту після смерті ОСОБА_3 , відповідно позивач має право спадкувати указане майно в порядку спадкової трансмісії, відповідно до ст. 1276 ЦК України.

ОСОБА_2 доводиться рідною сестрою баби позивачки. Позивач прийняв спадщину після її смерті за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину виданим приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Тиндюк Г.В від 16.05.2024 року.

Проте, оскільки вищевказана земельна ділянка не охоплена заповітом, позивач має право спадкувати її за законом у відповідності до ст. 1265 ЦК України.

Свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 підтверджується, що його батьками є – ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 підтверджується дошлюбне прізвище матері « ОСОБА_6 ».

Свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_5 , підтверджується, що її батьками є – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 підтверджується дошлюбне прізвище баби « ОСОБА_10 ».

Свідоцтвом про народження ОСОБА_11 № НОМЕР_7 , підтверджується, що її батьками є – ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_8 , підтверджується, що її батьками є – ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Вищевказаними свідоцтвами підтверджується родинний зв`язок позивача з ОСОБА_2 . Таким чином, він маю право спадкувати майно після її смерті за законом згідно ст. 1265 ЦК України.

Згідно належним чином завіреної спадкової справи № 27/2017 заведеної приватним нотаріусом Тиднюк Г.В. ОСОБА_1 05 вересня 2019 звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Належність земельної ділянки площею 0,50 га ОСОБА_3 підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА від 08.05.2025 року № 9/2-289 на підставі рішення Балучинської сільської ради від 15.12.1993 року, яким їй передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га.

Як вбачається з вищевказаного, за життя ОСОБА_3 отримала рішення про передачу їй у безоплатну приватну власність земельної ділянки, отже розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності на неї.

У випадку, коли особи прийняли спадщину шляхом фактичних дій (вступ в управління та володіння спадковим майном), але не оформили права на спадщину, обґрунтованою є відмова суду в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки в цьому випадку підстави для пред`явлення позову та спір з приводу спадщини відсутні.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом її відкриття є день смерті особи.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування може здійснюватись за заповітом, або за законом.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VІ).

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем майна, згідно закону і прийняв спадщину, інші особи претензій на земельну ділянку не мають, до нього правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 2011, 200,206,264, 265 ЦПК України, ст.ст.328, 1216-1218, 1225 1261-1265, 1268 ЦК України, розділом Х Перехідних положень Земельного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,50 га, з кадастровим номером: 4620680800:12:005:0082, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Балучин, Золочівського району Львівської області, по спадковій трансмісії після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено: 24.09.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Красненська селищна рада, адреса: вул. Івана Франка, 2 а смт. Красне Золочівського району Львівської області 80560.

Суддя: Г. О. Шендрікова