Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №337/2597/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

24.09.2026

ЄУН 337/2597/26

Провадження № 2/337/2158/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 позивач ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивує тим, що 20.05.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20.05.2025-100000637, відповідно до якого останній отримав в кредит грошові кошти в розмірі 5000,00 грн строком на 189 днів, тобто до 24.11.2025, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та комісії. 18.06.2025 між сторонами було укладено додатковий договір, за умовами якого сума кредиту була збільшена до 8000,00 грн. Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів за користування ним, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 15781,60 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7320,00 грн, заборгованості за процентами 4611,60 грн, заборгованості за неустойкою 3850,00 грн.

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи (оплати за пересилку відправлення) у розмірі 167,18 грн.

Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

14.07.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимога про стягнення заборгованості з комісії є незаконною, оскільки комісія за видачу кредиту визначена без зазначення конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику, без розкриття їх змісту, обсягу та вартості, а матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія. Умови договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами є несправедливими і такі проценти мають бути зменшені до розміру, який відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки плата за користування кредитом не може бути надмірною, має бути співвідносною із сумою отриманого кредиту та нетривалим строком дії кредитних договорів. Умова договору щодо пені/неустойки за понадстрокове користування кредитом є несправедливою та значно перевищує суму кредиту. Заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 3850,00 грн. є надмірною порівняно з розміром основного боргу, фактично перетворюється на спосіб безпідставного збагачення кредитора, не відповідач принципу співмірності цивільно-правової відповідальності. У позивача наявні обставини, які мають бути враховані для зменшення суми пені/неустойки. Відповідач є учасником бойових дій, інвалідом 2 групи. Через збіг тяжких обставин, пов`язаних з необхідністю лікування (інвалідність) та лікування його доньки, перебування у нього на утриманні рідної сестри, яка також є інвалідом, він був вимушений взяти гроші в кредит для придбання ліків. В зв`язку з тривалим існуванням цих тяжких обставин позбавлений можливості повернути кредит. Просить у задоволенні позову відмовити.

16.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача ТОВ «Споживчий центр» надійшла відповідь на відзив, в якій позивачзазначив, що загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Денна процентна ставка передбачена договором є законною. Наданий суду позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором є належним та допустимим доказом. Розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості позивачем, матеріали справи не містять. Умови договору про нарахування комісії, пов`язаної із наданням послуги, а саме перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу – інтернет-еквайрингу, також є законною. ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, тому плата за надання кредиту на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Відповідно до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит». Комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умов договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Просить позов задовольнити.

Представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» в судове засідання не прибув, у відповіді на відзив просить проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представника – адвокат Середа Д.М. в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань про відкладання судового розгляду від сторони відповідача до суду не надходило.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення у відсутність сторін. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст.638,640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон №675).

Суд встановив, що 20.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір №20.05.2025-100000637 на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн, строк кредитування 189 днів з дати надання кредиту; дата повернення кредиту 24.11.2025; процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт"; денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит – 0,89% з розрахунку: 8400 / 5000)/ 189 ? 100%; комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 7% від суми кредиту та дорівнює 350,00 грн., розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні та нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 350,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; неустойка – 75,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

18.06.2025 ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №20.05.2025-100000637 від 20.05.2025, яким сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 8000,00 грн. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) – 7% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 210,00 грн, яка розраховується шляхом множення суми 2-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні та нараховується та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 560,00 грн, яка сплачується у тому черговому періоді (у черговому періоді №2) , у якому надається транш. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується Комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди №№ 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №2) , у якому надається транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 210,00 грн, нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

За умовами вказаного додаткового договору у зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять: 0,87% = (11170/8000)/160 ? 100%. Сторони також домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору викласти пункт договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: «Неустойка: 120,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.»

Вказаний кредитний договір та додатковий договір до нього укладені за допомогою ІТС Товариства та підписані позичальником/відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Листами №№1-1704 від 17.04.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомив ТОВ «Споживчий Центр» про успішність операцій з переказу коштів, здійснених на підставі договору про переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, зокрема, 20.05.2025 о 10:35 суму 5000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 746765462, призначення платежу: Видача за договором кредиту №20.05.2025-100000637; 18.06.2025 о 11:36 суму 3000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 776532663, призначення платежу: Видача за договором кредиту №20.05.2025-100000637.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором станом на 17.04.2026 становить 15781,60 грн, та складається з заборгованості за тілом кредиту 7320,00 грн, заборгованості за процентами 4611,60 грн, заборгованості за штрафами - 3850,00 грн.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає позов ТОВ «Споживчий центр» таким, що підлягає частковому задоволенню.

У даному випадку суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, та відповідно до ст.215 ЦК України визнання його таким судом не вимагається.

В цій справі суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «Споживчий центр» як кредитор та відповідач ОСОБА_1 як позичальник, діючи вільно, на власний розсуд, 20.05.2025 уклали кредитний договір №20.05.2025-100000637, а 18.06.2025 – додатковий договір до вказаного кредитного договору, відповідно до умов яких відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 8000,00 грн шляхом їх перерахування на його платіжну банківську картку, зобов`язавшись повернути їх та сплатити проценти за користування ними та комісію в порядку та строки, визначені договорами.

Вказані кредитні договори укладені в електронній формі через ІТС кредитора та підписані сторонами в передбачений чинним законодавством спосіб, зокрема, позичальником/відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з положеннями ст.207, 1055 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність (недійсність) вказаного кредитного договору внаслідок недотримання обов`язкової письмової форми, судом не встановлено. Правомірність укладених договорів сторонами не оспорювалась. Отже, вони є чинними і обов`язковими для виконання.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживче центр» як кредитор виконав свої зобов`язання за кредитними договорами та перерахував на платіжну картку позичальника/відповідача ОСОБА_1 кредитні кошти – 20.05.2025 в сумі 5000,00 грн та 18.06.2025 в сумі 3000,00 грн.

Разом з тим, свого зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином, тобто у погоджений в договорі строк та в повному обсязі, відповідач не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, стягнення якої кредитор має право вимагати в судовому порядку.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами копією кредитного договору, додаткового договору до кредитного договору, довідками про успішність операції з переказу коштів, розрахунком заборгованості, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення цього рішення, підстав сумніватись в їх достовірності у суду немає.

Крім того, факту укладання кредитного договору та додаткового договору до нього, отримання кредитних коштів, користування ними, неналежного виконання обов`язку з їх повернення та виникнення заборгованості відповідач та його представник в цій справі не оспорювали.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем як позичальником добровільно узятих на себе зобов`язань за кредитним договором є порушенням прав кредитора, які підлягають судовому захисту в обраний позивачем спосіб.

В межах цієї справи позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №20.05.2025-100000637 від 20.05.2025в розмірі 15781,60 грн, з яких: 7320,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4611,60 грн - заборгованість за процентами, 3850,00 грн – заборгованість за неустойкою.

Суд вважає, що розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування ним визначений позивачем відповідно до умов кредитного договору з урахування додаткового договору до нього, підтверджений належним чином і відповідачем не спростований.

Щодо доводів сторони відповідача про несправедливість умов договорів про процентну ставку суд зазначає наступне.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено у ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Частина 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає що несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Виходячи із презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України, ч. 3 ст. 215 ЦК України), обов`язок доказування недійсності правочину покладається на сторону, яка його оспорює.

Так, суд враховує, що розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами кредитних договорів за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договорів було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

Крім того, згідно з умовами кредитного договору №20.05.2025-100000637 від 20.05.2025позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору у порядку, передбаченому законодавством. При цьому позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення.

Протягом дії кредитного договору відповідач також не звертався до кредитодавця з пропозицією про внесення будь-яких змін до редакції договорів, за роз`ясненням положень, які були йому не зрозумілі, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, тим самим погоджуючись зі всіма умовами таких договорів.

Відповідач та його представник не надали належних і допустимих доказів того, що під час укладення кредитного договору відповідач не був ознайомлений з усіма його умовами, не навели переконливих та істотних доводів щодо невідповідності умов кредитного договору вимогам законодавства.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про несправедливість умов кредитного договору в частині визначення розміру процентів, існування суттєвого дисбалансу між договірними правами і обов`язками сторін на шкоду споживачеві чи наявність положень, які б вводили позивача в оману щодо змісту правочину та наслідків його невиконання.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитними коштами у розмірах, встановлених у кредитному договору, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Також суд вважає правомірним нарахування кредитодавцем комісії за надання кредитів з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил).

Згідно з додатком 1 до Правил, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості.

Так, укладаючи кредитний договір №20.05.2025-100000637 від 20.05.2025 та додатковий договір до нього сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту, зокрема, у розмірі 7 % від суми кредиту, що становить 350,00 грн за надання першого траншу (п.8 кредитного договору), 210,00 грн – за надання другого траншу (п.1.3 додаткового договору), які нараховуються одноразово в день надання кредитних коштів.

Крім того вказаний кредитний договір (п.9) з урахуванням додаткової угоди (п.1.4) містить умови про комісію за обслуговування кредитної заборгованості та містить перелік супутніх та додаткових послуг, за які сплачується указана комісія, зокрема комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Погоджені сторонами умови кредитного договору, в яких зазначено сплату комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, не є нікчемними, оскільки відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування». Правомірність укладених між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання. За таких обставин нарахування позивачем комісії за кредитним договором було правомірним.

В той же час, оцінивши обставини справи, суд вважає заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафу) в розмірі 3850,00 грн необґрунтованими та безпідставними.

Так, відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан.

Отже, відповідач звільнений від сплати на користь позивача передбаченої кредитним договором та нарахованої штрафної санкції в розмірі 3850,00 грн за порушення строків повернення кредиту, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

В іншій частині визначений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та нормах чинного законодавства, підтверджений належним чином та відповідачем не спростований, тому стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 11931,6?0 грн (тіло кредиту 7320,00 грн, заборгованості за процентами 4611,60 грн).

Посилання відповідача на те, що отримання кредитних коштів та несвоєчасність їх повернення та сплати необхідних платежів обумовлено його скрутним матеріальним становищем, поганим станом здоров`я, у даному випадку суд вважає безпідставними, оскільки такі обставини не звільняють відповідача від обов`язку сплати заборгованості за кредитом. Водночас, відповідач має право на звернення до суду з обґрунтованою заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення в порядку ст.435 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 11931,6?0 грн або 75,60 % від первісно заявлених (11931,60 грн х 100% / 15781,60 грн) витрати по сплаті судового збору пропорційно задавленим вимогам складають 2012,77 грн (2662,40 грн х 75,60 % / 100%).

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується відповідною копією посвідчення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача, який є інвалідом II групи, судовий збір не стягується, такі витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2012,77 грн слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, сторона, яка звільнена законом від сплати судового збору, не звільняється від відшкодування інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому пропорційно до задоволеної частини позовних вимог згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у виді документально підтверджених інших судових витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи (оплати за пересилку відправлення) у розмірі 126,39 грн (167,18 грн х 75,60 %).

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 20.05.2025-100000637 від 20.05.2025 у загальному розмірі 11931,6?0 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 126,39 грн, усього 12 057? ? (дванадцять тисяч п`ятдесят сім) гривень 99 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А) витрати зі сплати судового збору в сумі 2012 (дві тисячі дванадцять) гривень 77 копійок за рахунок держави в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Сидорова