Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №331/2248/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 331/2248/26 2/335/4113/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулось до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3659586, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» надав позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 грн зі сплатою відсотків 3 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6 договору, стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом складає 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договір укладений в електронній формі.

28.12.2021 укладений договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3659586.

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір №10-03/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за договором № 3659586.

Всупереч умовам договору № 3659586, відповідач свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача складає 56 145,00 грн, у тому числі заборгованість за основним зобов`язанням 7 600,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 48 545,00 грн.

Оскільки після відступлення прав вимоги за вищезазначеним договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором загальним розміром 56 145,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу розміром 16 000 грн.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 18.03.2026 справа передана на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя.

Ухвалою судді від 23.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання на 17.09.2026 об 11:30 год., встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позовна заява з доданими до неї документами була направлена відповідачу за його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання до звернення до суду із позовом, що підтверджується долученими до позовної заяви описом вкладення у конверт та списком відправлень від 11.03.2026.

У позовній заяві представник позивача просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримала та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі Судової влади України, яке здійснено 24.07.2026. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням вказаного оголошення особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідач про дату, час та місце розгляду справи також повідомлявся шляхом направлення копії ухвали від 23.07.2026 рекомендованим листом із повідомленням за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом шляхом направлення йому ухвали суду від 23.07.2026 на його електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 24.07.2026, яку доставлено відповідачу 24.07.2026.

Причини неявки в судове засідання відповідач не повідомив, відзив на позов не подав.

Враховуючи, що відповідач, будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився до суду, не повідомив про причини неявки, не подав відзиву на позовну заяву, судом за згодою представника позивача, висловленою у позовній заяві, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

17.09.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його тексту до 22.09.2026

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

14.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3659586 про споживчий кредит, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» надав позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 гнн строком на 30 днів, із терміном повернення 14.10.2021.

Згідно з умовами п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складають 3 800,00 грн в грошовому виразі та 11,215.00 відсотків річних у процентному значенні.

Умовами пп. 1.5.1 передбачена комісія за надання кредиту 800,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2 договору, проценти за користування кредитом складають 3 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Договір укладений в електронний формі, та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором J95345, відправленим ТОВ «МІЛОАН» на мобільний номер телефону, зазначений відповідачем.

Факт перерахування коштів на картку позичальника підтверджується квитанцією платіжної системи: ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 14.09.2021 на суму 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до пп. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладені між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем договір про споживчий кредит № 3659586 від 14.09.2021 не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

28.12.2021 укладений договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3659586. Факт відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу від 28.12.2021, Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу від 28.12.2021 та копією Реєстру боржників, витягом з Реєстру боржників, в якому наведено інформацію про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржником за яким є відповідач, на суму 34 105,00 грн.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір №10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за договором № 3659586. Факт відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, Копією Реєстру боржників до цього договору, витягом з Реєстру боржників, в якому наведено інформацію про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржником за яким є відповідач, на суму 56 145,00 грн (у т.ч. сума боргу за основним зобов`язанням 7 600,00 грн. та за відсотками 48 545,00 грн).

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором про споживчий кредит № 3659586 від 14.09.2021, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.

Як випливає з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», після набуття прав вимоги за вказаним договором відповідачу було збільшено суму заборгованості, а саме за договором про споживчий кредит № 3659586 від 10.03.2021, заборгованість станом на 10.03.2023 складає 56 145,00 грн, у т. ч. за тілом кредиту – 7 600,00 грн, за відсотками на дату відступлення права вимоги – 26 505,00 грн, за відсотками – 22 040,00 грн.

Вказаний розмір заборгованості заявляє позивач до стягнення з відповідача у позові.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за вказаним договором підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем договору про споживчий кредит, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а останній зобов`язувався повернути наданий кредит у повному обсязі до закінчення строку кредитування, який становить 30 днів, тобто до 14.10.2021, з можливістю пролонгації договору на умовах, визначених розділом 2.3 кредитного договору. Доказів погодження сторонами інших строків нарахування процентів за кредитним договором № 3659586 від 14.09.2021 суду не надано.

Так, з відомості про щоденні нарахування та погашення за вказаним договором, складеної ТОВ «МІЛОАН» випливає, що сума заборгованості за кредитом станом на 20.12.2021 становить 34 105,00 грн, з яких 7 600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 26 505,00 грн – заборгованість по процентам.

У цій відомості, зокрема, зазначено, що у період з 14.09.2021 по 21.10.2021 проценти нараховувались за ставкою, передбаченою п. 1.5.2 договору у розмірі 100,00 грн та 95,00 грн у день, а з 22.10.2021 по 20.12.2021 проценти нараховувались за ставкою, передбаченою пп. 1.6, 2.3.1.2 договору у розмірі 380,00 грн у день.

При цьому, за умовами пп. 2.3.1.2 кредитного договору, який передбачає пролонгацію на стандартних (базових) умовах, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, але загалом не більше як на 60 днів.

Отже, ТОВ «МІЛОАН» нарахувало відповідачу суму заборгованості за процентами за користування кредитом з урахуванням вищезазначеної пролонгації строку дії договору на 60 днів.

Разом із тим, з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» випливає, що станом на 10.03.2023 заборгованість відповідача за договором становить 56 145,00 грн, в т.ч. 7 600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 22 040,00 грн – заборгованість по процентам, 26 505,00 грн – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після набуття права вимоги за кредитним договором № 3659586 від 14.09.2021 нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом поза межами погодженого строку кредитування та всупереч вищезазначеним умовам кредитного договору.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у розмірі 26 505,00 грн в межах строку кредитування.

Нарахування процентів після закінчення строку кредитування у розмірі 22 040,00 грн не ґрунтується на вимогах закону та умовах укладеного договору, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту – 7 600,00 грн, проценти за користування кредитом у межах строку кредитування у розмірі – 26 505,00 грн, загальний розмір заборгованості – 34 105,00 грн.

Сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частина перша статті 613 ЦК України).

Відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа розраховує заборгованість, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Хоча такі дії кредитор вчиняє на власну користь, їх невчинення зумовлює стан юридичної невизначеності, неможливість припинення боржником зобов`язання виконанням, проведеним належним чином, за відсутності інформації про дійсну суму його заборгованості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України унормовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Отже, наданими позивачем доказами його позовні вимоги підтверджуються лише частково, а саме на суму 34 105,00 грн, у т.ч. за тілом кредиту – 7 600,00 грн, за процентами – 26 505,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості загальним розміром 34 105,00 грн (7 600,00 грн + 26 505,00 = 34 105,00 грн).

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано такі докази: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-лист послуг вказаного Адвокатського об`єднання, заявка на надання юридичної допомоги № 2518 від 01.01.2026, витяг з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, в якому зазначено про надання вказаним Адвокатським об`єднанням позивачу таких послуг: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години на суму 4 000 грн, складання позовної заяви тривалістю 4 години на суму 12 000,00 грн.

Оцінивши надані суду докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вони частково обґрунтовані в частині витрат, понесених на оплату послуги зі складання позовної заяви розміром 12 000,00 грн.

Водночас, витрати у сумі 4 000 грн за надання усної консультації з вивченням документів, на переконання суду, не є обґрунтованими, з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці компенсує правові (судові) витрати лише в тому разі, якщо вони були фактично понесені, є необхідними та розумними за своїм розміром.

Водночас, оцінювання послуги з надання консультації та вивчення документів у типовому кредитному спорі на рівні 4 000 грн, суд вважає очевидно завищеним і таким, що не відповідає критерію розумності. Крім того, даний спір є не складним, правовідносини між сторонами є типовими, що не вимагало проведення тривалої консультації та вивчення документів окремо від процесу складення позовної заяви. Відтак, у цій частині понесені судові витрати на правничу допомогу суд вважає необґрунтованими.

Отже, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто у розмірі 7 288,80 грн (60,74% від 12 000 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 1 617,14 грн (60,74% від 2 662,40 грн).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280–282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3659586 від 14 вересня 2021 року загальним розміром 34 105 (тридцять чотири тисячі сто п`ять) грн 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 7 288 (сім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 80 коп., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн 14 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено в повному обсязі 22 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А. В. Шалагінова