Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №140/5400/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/5400/25 пров. № А/857/26902/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Глазька С.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Коляди Дмитра Ігоровича на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, постановлену суддею Костюкевичем С.Ф. у м. Луцьку у порядку письмового провадження у справі № 140/5400/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,-

В С Т А Н О В И В :

21 травня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0606939-2405-0315-UA07060430000041345, №0606938-2405-0315-UA07060430000041345 від 29.04.2024, №0072401-2405-0315 від 12.03.2021, №1260500-2405-0315 від 09.09.2022, №0149675-2405-0315 від 24.04.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

11 березня 2026 року представник позивача звернувся із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення, покликаючись на те, що судом не вирішені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень №0606939-2405-0315-UA07060430000041345, №0606938-2405-0315-UA07060430000041345 від 29.04.2024, №0072401-2405-0315 від 12.03.2021, №1260500-2405-0315 від 09.09.2022, №0149675-2405-0315 від 24.04.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем через представника подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що мотивувальна частина рішення містить правовий аналіз виключно щодо податкових повідомлень-рішень щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік. Суд першої інстанції не надав правової оцінки вимогам про скасування пені за 2021-2023 роки та не проаналізував аргументи позивача щодо мораторію на нарахування пені в період COVID-19 та воєнного стану (п. 52-1 підрозділу 10 Розділу XX та пп. 129.9.7 ПК України).

Просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу - направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, не вирішені основним рішенням.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст. 252 КАС України).

Водночас, додаткове судове рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення, не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним.

Судом першої інстанції слушно враховано, що у даній справі рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 відмовлено у задоволенні позову та судом у мотивувальній частині рішення зазначено, що податкові повідомлення – рішення №0072401-2405-0315 від 12.03.2021, №0606939-2405-0315-UA07060430000041345 та №0606938-2405-0315-UA07060430000041345 від 29.04.2024 – скасовані (відкликані) ГУ ДПС у Волинській області, як такі що були сформовані помилково, натомість сформовано нове ППР з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік №0337369-2405-0317- UA07060430000041345 від 03.04.2025 на суму 11 379,18 грн, яке не є предметом позову.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що порушені у заяві про ухвалення додаткового судового рішення питання у розумінні п.1 ч.1 ст. 252 КАС України не є невирішеними позовними вимогами, що підтверджується змістом рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2026, який містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його ухваленні, покликання на положення закону, якими суд керувався.

Оскільки у розглядуваному випадку відсутні умови, визначені ч. 1 ст. 252 КАС України, для ухвалення додаткового судового рішення, заява представника ОСОБА_1 – адвоката Коляди Дмитра Ігоровича про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Коляди Дмитра Ігоровича залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, постановлену у справі №140/5400/25, – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді С. М. Глазько

Р. М. Шавель