Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №380/3427/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/3427/25 пров. № А/857/29505/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.,

Заверухи О. Б.,

за участю секретаря судового засідання: Рибачука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 380/3427/25 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Бродитеплоенерго» до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

головуючий суддя першої інстанції – Мричко Н.І., час ухвалення – у порядку спрощеного позовного провадження, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – 23.04.2026,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Бродитеплоенерго» (далі позивач) звернулось в суд із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не вчинення заходів для приведення у відповідність даних ВП №76827012;

зобов`язання відповідача винести постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП №76827012, де зазначити, що сума яка підлягала стягненню у даному ВП становить 38589,56 грн замість 346508,53 грн; скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №76827012 від 13.02.2025; зобов`язання відповідача повернути позивачу 307918,97 грн, - надмірно стягнуту суму коштів у ВП №76827012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан О.О. за заявою стягувача на підставі наказу Господарського суду Львівської області №914/1940/22 від 23.03.2023 відкрито виконавче провадження №71940723. Постановою про відкриття ВП визначено: «Стягнути з комунального підприємства «Бродитеплоенерго» (адреса: 80600, Львівська область, місто Броди, вулиця Гончарська, будинок 3а; ідентифікаційний код 05445639) на користь акціонерного товариства «Укртрансгаз» (адреса: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 3 079 189,75 грн основного боргу, 339 328,13 грн інфляційних утрат, 46 567,47 грн - 3% річних, 51 976,28 грн відшкодування витрат на оплату судового збору». Щодо обсягу коштів в розмірі 51 976,28 грн., судовий збір при відкритті ВП №71940723 зазначає, що вказана сума погашена 06.06.2023 в повному обсязі включно із нарахованим на її розмір виконавчим збором (5 197,63 грн). Мінімальні витрати виконавчого провадження за ВП №71940723 в розмірі 362,90 грн погашено 01.08.2024 в повному обсязі.

Додатково зазначає, що станом на 19.02.2025 КП «Бродитеплоенерго» відповідно до умов Договору про організацію взаєморозрахунків №2307000104 від 27.07.2023 сплачено 4 997 814,94 грн, що засвідчує повну сплату суми 3 079 189,75 грн.

Надалі 20.01.2025 ВП №71940723 на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернено стягувачу за письмовою заяву про повернення виконавчого документа. Також 20.01.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан О.О. відкрито ВП №76827012 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчим документом зазначено постанову №71940723 від 05.06.2023. 20.01.2025 о 21:31 год., на електронну адресу комунального підприємства «Бродитеплоенерго» надійшло повідомлення про документ по ВП №76827012 - постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) від 20.01.2025 №1. 21.01.2025 впродовж дня на електронну адресу підприємства надійшли також повідомлення про винесення постанов про арешт коштів боржника, про приєднання до зведеного виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про зміну (доповнення) реєстраційних даних у ВП №76827012.

Також позивач не погоджується із сумою стягнення 346 508,53 грн., яка визначена державним виконавцем у ВП №76827012, тому подав до відповідача заяву за вих.№24/03-06, у якій аргументовано просив вжити заходів для приведення у відповідність даних виконавчого провадження - розміру стягнення за ВП №76827012, а саме змінити суму коштів до стягнення виконавчого збору замість 346 508,53 грн, зазначити 38 589,56 грн та повідомити боржника про результати прийнятого рішення. Однак, відповідачем повідомлено, що такий не вважає заборгованість КП «Бродитеплоенерго» перед АТ «Укртрансгаз», яка складається 3 079 189,75 грн основного боргу, 339 328,13 грн інфляційних утрат, 46 567,47 грн - 3% річних, такою, що підлягає врегулюванню відповідно до вимог ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не вчинення заходів для приведення у відповідність даних ВП №76827012. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо приведення у відповідність даних ВП №76827012. Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №76827012 від 13.02.2025. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «БРОДИТЕПЛОЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 6056 грн 20 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що прийняте з порушенням матеріальних та процесуальних норм і підлягає скасуванню як таке, що порушує порядок вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Апелянт зазначає, що аналізуючи зазначені положення Закону № 1404- VIII та Інструкції № 512/5, в аспекті спірних правовідносин, чітко зрозуміло, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір та витрати не стягуються, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження у такій постанові, виконавець зобов`язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, яка підлягає стягненню.

Отже, стягнення з боржника виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця (частина четверта статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі якщо після завершення виконавчого провадження виконавчий збір, не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу III та пунктом 2 розділу VI Інструкції № 512/5.

У Законі передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується (частина п`ята статті 27), а також умову, за якої виконавчий збір не підлягає стягненню.

Виконавчий збір не стягується також у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 16 частини першої статті 39 Закону.

Пунктом 16 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Матеріалами виконавчого провадження та матеріалами справи не підтверджено виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/1940/22 від 23.03.2023 до відкриття виконавчого провадження № 76827012.

Також, матеріалами справи не підтверджено передбачений пунктом 16 ч. 1 статті 39 Закону № 1404- VIII випадок закінчення виконавчого провадження.

Апелянт зауважує, що спірні правовідносини, які склалися у цій справі, зводяться до питання невчинення заходів для приведення у відповідність даних ВП № 76827012, винесення постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних, скасування постанови про закінчення № 76827012, повернення позивачу надмірно стягнуту суму коштів у ВП № 76827012. Виконавчий документ, за яким розпочато примусове виконання, зі змісту його резолютивної частини, визначає стягнення виконавчого збору у розмірі 346 508,53 грн. Відповідно, відсутні правові підстави для того, щоб після закінчення виконавчого провадження відновлювати виконавче провадження та вирішувати питання про приведення у відповідність даних ВП № 76827012 без скасування самого виконавчого документу. Скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження № 76827012 від 13.02.2025 не породжує жодних правових підстав для приведення у відповідність даних ВП № 76827012, оскільки сам виконавчий документ не скасовано, та не визнано таким, що не підлягає виконанню.

Щодо порушення норм процесуального права, апелянт зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. Ухвала про відкриття спрощеного провадження у справі була винесена 10.03.2025, а рішення у справі ухвалено 23.04.2026 року.

Також зауважує. що суд першої інстанції розглянув справу без участі належного відповідача, що є порушенням процесуального права.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.7 ст. 287 КАС України).

З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 20.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 71940723 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону.

20.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71940723, на підставі постанови №71940723 від 05.06.2023 про стягнення з 2025 КП «Бродитеплоенерго» виконавчий збору у розмірі 346508,53 грн.

23.01.2025 вх.№24/03-06 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив вжити заходів для приведення у відповідність даних ВП - розміру стягнення за ВП№76827012, а саме замінити суму коштів до стягнення виконавчого збору замість 346508,53 грн, зазначити 38589,56 грн.

Листом від 04.02.2024 №2476/В-4 відповідач повідомив, що відповідно до частини третьої статті 40 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Зазначив, що на підставі наказу Мінрегіону від 08.09.2017 № 237 КП «Бродитеплоенерго» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Однак, Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-ІХ, який набрав чинності 29.08.2021, внесено низку суттєвих змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VIII.

13.02.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з постанови №71940723 від 05.06.2023 про стягнення з комунального підприємства «Бродитеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 346508,53 грн.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення заходів для приведення у відповідність даних ВП №76827012 та протиправною постанову про закінчення виконавчого провадження, звернувся з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що заборгованість, яка підлягала стягненню за виконавчим документом наказом господарського суду Львівської області №914/1940/22, є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1730-VIII, тому виконавчий збір при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа згідно з приписами пункту 6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII з боржника не стягується.

Апеляційний суд частково погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою, другою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 2 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону №1404-VIII.

Як встановлено судом, виконавчим документом в межах виконавчого провадження № 71940723 є наказ господарського суду Львівської області №914/1940/22 виданий 23.03.2023 про стягнення з Комунального підприємства «Бродитеплоенерго» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 3079189,75 грн основного боргу, 339328,13 грн - інфляційних утрат, 46567,47 - 3% річних, 51976,28 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2022 у справі 914/1940/22 підставою позову було порушення КП «Бродитеплоенерго» обов`язку, визначеного частиною 2 статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» в частині щомісячної оплати вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу. Означеним рішенням з позивача було стягнуто на користь акціонерного товариства «Укртрансгаз» 3 079 189,75 грн основного боргу, 339 328,13 грн інфляційних утрат, 46567,47 грн 3% річних, 51 976,28 грн відшкодування витрат на оплату судового збору (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107863553).

Постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області в справі № 914/1940/22 винесено 05.06.2023 ВП № 71940723.

Судом також встановлено, що ні постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2023 ВП № 71940723, ні постанова про стягнення виконавчого збору від 05.06.2023 ВП № 71940723 боржником не оскаржувалась у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

20.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 71940723 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону.

20.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71940723, на підставі постанови №71940723 від 05.06.2023 про стягнення з КП «Бродитеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 346508,53 грн.

Представник позивача 23.01.2025 вх.№24/03-06 звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив вжити заходів для приведення у відповідність даних ВП - розміру стягнення за ВП№76827012, а саме замінити суму коштів до стягнення виконавчого збору замість 346508,53 грн, зазначити 38589,56 грн., оскільки виконавчий збір не може бути стягнутий із суми основного боргу 3079189,75, оскільки такий борг підлягав та підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», що кореспондується з пунктом 6 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 5 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено випадки, у яких виконавчий збір не стягується.

Зокрема, згідно із пунктом 6 частини 5 статті 27 Закону № 1404, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Отже, виконавчий документ виданий щодо примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості з КП «Бродитеплоенерго» в частині щомісячної оплати вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу, відтак вказана заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону№ 1730-VIII, а тому на підставі пункту 6 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір при відкритті виконавчого провадження з боржника не стягується.

Зважаючи на те, що заборгованість, що яка підлягала стягненню за виконавчим документом наказом господарського суду Львівської області №914/1940/22, є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1730-VIII, тому суд першої інстанції вірно виснував, що виконавчий збір при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа згідно з приписами пункту 6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII з боржника не стягується.

Також, суд правильно урахував, що згідно з частиною третьою статті 5 Закону № 1730 на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

За приписами частини першої статті 7 Закону № 1730 на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.07.2016 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

З наведених норм слідує, що при врегулюванні заборгованості за правилами Закону № 1730 бере участь лише кредиторська заборгованість без урахування розміру зобов`язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ.

Отже, суми нарахованого індексу інфляції та 3% річних не є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1730.

З огляду на наведене, виконавчий збір не може бути стягнутий із суми основного боргу 3 079 189,75 грн, оскільки такий борг підлягав та підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (ч.2 ст.8), що кореспондується з п.6 ч.5 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження».

Водночас апеляційний суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось вище, Постанова про стягнення виконавчого збору № 71940723 від 05.06.2023, видана відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є виконавчим документом.

На день винесення постанови від 20.01.2023 ВП № 71940723 про повернення виконавчого документа стягувачу (наказ Господарського суду Львівської області № 914/1940/22 від 23.03.2023), так і на день стягнення у повному обсязі виконавчого збору, згідно з постановою про стягнення виконавчого збору № 71940723 від 05.06.2023 та винесення постанови від 13.02.2023 № 76827012 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним списанням виконавчого збору, виконавчий документ був чинним, не оскарженим, не скасованим та не був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Наведені вище обставини свідчать про те, що правовою підставою для стягнення виконавчого збору, була постанова про стягнення виконавчого збору від 20.01.2023 ВП № 71940723.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апелянта про те, що за наявності чинної постанови про стягнення виконавчого збору, відсутні правові підстави для приведення у відповідність даних ВП № 76827012, оскільки сам виконавчий документ (постанова про стягнення виконавчого збору № 71940723 від 05.06.2023), на підставі якого відкрито виконавче провадження № 76827012, не був скасованим чи визнаним таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене відсутні правові підстави для того, щоб після закінчення виконавчого провадження відновлювати виконавче провадження та вирішувати питання про приведення у відповідність даних ВП № 76827012 без скасування самого виконавчого документу.

Апеляційний суд також зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Отже, лише рішення про скасування постанови про стягнення виконавчого збору є безпосередньою підставою для початку процедури повернення грошей.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, апеляційний суд висновує, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вказані вище обставини є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов неправильно застосував норми матеріального права та невірно встановив обставини у справі, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 380/3427/25 скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха

Повний текст постанови складений та підписаний 24.09.2026.