Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №140/16785/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Львів Справа № 140/16785/25 пров. № А/857/19978/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Боршовського Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Арбуза Р.В.

представника відповідача Роскошнової Д.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі № 140/16785/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя в 1-й інстанції – Плахтій Н.Б.

час ухвалення рішення – 19 лютого 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

повне судове рішення складено – 27 лютого 2026 року.

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» (далі по тексту – ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА», позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду (далі по тексту – Суд першої інстанції, місцевий Суд) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі по тексту – ГУ ДПС, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2025 № 0270160707.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2025 № 0270160707 підписане неуповноваженою особою, оскільки відповідно до даних ЄДРПОУ уповноваженою особою ГУ ДПС у Волинській області є Левчук О.А як виконуючий обов`язки начальника, керівника. Проте спірне рішення від 12.09.2025 № 0270160707 підписане Володимиром Дяком, повноваження якого не підтверджені, що є порушенням пункту 1 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства Фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі Порядок № 1204). Також покликається на те, що сам акт перевірки містить розбіжності у визначенні курсів валют, що не дає чіткого розуміння, який саме курс валют має застосовуватись при розрахунку суми пені. Зокрема, у висновку акту застосовується курс станом на 08.08.2025 для визначення суми заборгованості, у розрахунку взагалі не вказано дати, на яку береться курс, при чому він явно не збігається ані з тим що у висновках акту, ані з днем виникнення заборгованості в розумінні Закону України «Про валюту і валютні операції», яким є перший день після закінчення встановленого граничного строку розрахунків за операцією.

Суд першої інстанції 19 лютого 2026 року ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Приймаючи оскаржене рішення, Суд першої інстанції виходи з того, що оскільки Позивач не оспорив підстави проведення позапланової документальної виїзної перевірки, тому нема підстав для оцінки правомірності призначення та проведення такої перевірки. Суд відхилив покликання позивача на те, що оскаржене податкове-повідомлення рішення підписане не уповноваженою особою, оскільки встановив, що згідно наказу ДПС України від 19.08.2025 №1850-о «Про призначення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 обіймає посаду заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області, а отже, відповідно до вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України мав право на підписання податкового повідомлення-рішення як заступник контролюючого органу. Щодо доводу позовної заяви про необгрунтованість нарахованої суми пені, з огляду на розбіжності контролюючого органу у визначенні курсів валют, то Суд першої інстанції встановив та виснував, що в спірних правовідносинах днем виникнення заборгованості є дата здійснення авансового платежу – 18.10.2024 та саме з цієї дати здійснюються розрахунки та береться офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України. Суд встановив, що розрахунок пені, який є додатком до акту та сума, вказана в спірному податковому повідомленні-рішенні, обраховані саме з цієї дати та відповідно офіційного курсу на цю дату.

ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» (далі по тексту також – апелянт) оскаржило рішення Суду першої інстанції, покликаючись на неповне встановлення обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована таким, що суд першої інстанції не врахував, що оскаржене податкове повідомлення-рішення підписано особою, яка не має на це повноважень. Також апелянт вказав на те, що акт перевірки містить розбіжності у визначенні курсу валют, тобто не зрозуміло який курс має враховуватися та фактично був взятий контролюючим органом до обрахунку пені,. Зокрема, у висновку акту застосовано курс станом на 08.08.2025 для визначення суми заборгованості, у розрахунку взагалі не вказано дати, на яку береться курс, який не збігається ні тим, що у висновку, ні днем виникнення заборгованості в розумінні Закону України. що залишилося поза увагою та належною оцінкою місцевого Суду. Апелянт, посилаючись на п.п. 4.1.4 п. 4 ст. 4, п. п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини щодо застосування принципу «належного урядування», постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, вважає, що оскільки відповідач в своїх висновках та розрахунках був непослідовним, рішення щодо нарахування розміру пені належно не обгрунтував, а тому таку ситуацію слід тлумачити на користь платника податків.

Відповідач через представника подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач явку представника в судове засіданні не забезпечив. Натомість подав 14.09.2026 клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на об`єктивні та непереборні обставини. Проте в клопотанні не вказано ні в чому полягають такі обставини, для їх оцінки Судом щодо поважності причин неявки в судове засідання, ні не долучено до клопотання жодних доказів, з яких Суд міг би встановити об`єктивність поданого клопотання. За цих обставин колегія суддів апеляційного Суду постановила відхилити таке клопотання та розглянути справу за відсутності представника апелянта.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 06.08.2025 №2692-п та направлення на перевірку від 07.08.2025 № 4200 провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА», за результатами якої складено акт від 20.08.2025 № 23084/07-07/45572006.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА»: пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII; пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі – Положення № 5); пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), в частині не надходження товару в сумі 1111640 PLN (польських злотих) еквівалентно 12594547,71 грн (курс на 08.08.2025 – 11,3297 грн за 1 польський злотий) у період з 18.10.2024 по 08.08.2025 по контракту № 1/09/2024 від 05.09.2024, укладеному між ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» та контрагентом-нерезидентом SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O.

ГУ ДПС у Волинській області 12.09.2025 винесло податкове повідомлення-рішення №0270160707, яким нарахувало пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3982734,88 грн.

26.09.2025 ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» подало первинну скаргу № 25-09/25 до ДПС України на вказане податкове повідомлення-рішення.

За результатами адміністративного оскарження ДПС України рішенням від 27.11.2025 № 34113/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу – без задоволення.

2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Пунктом 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Як визначено частиною четвертою статті 13 Закону №2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України Про Національний банк України, статей 12, 13 Закону України Про валюту і валютні операції, з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція).

Підпунктом 4 пункту 3 розділу I Інструкції визначено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту.

Відповідно до пункту 2 розділу І вказаної Інструкції вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Пунктом 5 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до підпунктів 2, 6 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

-у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Пунктом 19 розділу IV Інструкції також визначено, що валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію. Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі - Постанова №18), якою з урахуванням внесених змін, зокрема, постановами Національного банку №113 від 07.06.2022, №142 від 07.07.2022, встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів (пункт 14-2 Постанови №18).

Пунктом 14-4 Постанови № 18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (включаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Повертаючись до матеріалів цієї справи, контролюючий орган в акті перевірки виснував про порушення ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме в частині не надходження товару в сумі 1111640 PLN (польських злотих) у період з 18.10.2024 по 08.08.2025 по контракту № 1/09/2024 від 05.09.2024, укладеному між ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» та контрагентом-нерезидентом SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O.

Так, між ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» (замовник) та контрагентом-нерезидентом SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O (виконавець) було укладено зовнішньо-економічний договір №1/09/2024 від 05.09.2024 на суму 1111640 PLN (польських злотих) (а.с.69зворот-74). Пунктом 1 договору № 1/09/2024 визначено, що предметом договору є проведення дослідницько – конструкторських робіт за напрямками. Відповідно до пункту 2 договору № 1/09/2024 виконавець зобов`язується виконати замовлення, указане в п.1 договору протягом восьми тижнів з моменту зарахування на банківський рахунок повної суми винагороди, вказаної у п.8, сплаченої замовником. Винагорода за виконання замовлення, визначеного п.1 договору, складає 1111640 польських злотих (п. 8 Договору).

На виконання умов контракту № 1/09/2024 від 05.09.2024 ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» на розрахунковий рахунок SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O здійснено переказ коштів згідно наступних SWIFT-повідомлень: від 18.10.2024 №241017/000179833 в сумі 783730 PLN (польських злотих) та №241017/000179831 в сумі 327910 PLN (польських злотих). Загальна сума перерахованих коштів становить 1111640 PLN (польських злотих), що еквівалентно 11544159,07 грн.

Як встановлено документальної перевіркою, за період з 18.10.2024 по 08.08.2025 від нерезидента SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O товар (послуги) не отримано, кошти нерезидентом не повернуто. Граничний строк надходження імпортного товару (послуги) закінчився 15.04.2025. Дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 16.04.2025.

Суд першої інстанції погодився з такими висновком контролюючого органу про дотримання ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічним контрактом №1/09/2024 від 05.09.2024, який укладено з компанією SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O, що призвело до порушення пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу ІІ Положення № 5 та пункту 14-2 Постанови № 18.

З огляду на письмову позицію позивача, викладену у позовній заяві та апеляційній скарзі, позивач не заперечує факту порушення граничних строків розрахунків. Натомість покликається на те, що контролюючим органом не правильно обраховано розмір пені.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що сам акт перевірки містить розбіжності у визначенні курсів валют, що не дає чіткого розуміння, який саме курс валют має застосовуватись при розрахунку суми пені. Зокрема, у висновку акту застосовується курс станом на 08.08.2025 для визначення суми заборгованості, у розрахунку взагалі не вказано дати, на яку береться курс, який не збігається ані з тим, що у висновках акту, ані з днем виникнення заборгованості в розумінні Закону № 2473-VIII, яким є перший день після закінчення встановленого граничного строку розрахунків за операцією.

В апеляційній скарзі позивач знову покликається на такий довід та стверджує, що Суд першої інстанції не дав йому належної оцінку.

Колегія суддів апеляційного Суду вважає таке твердження помилковим, оскільки Суд першої інстанції надав належну та достатню оцінку доводам позовної заяви в цій частині та правильно встановив необхідні факти, з якими Закон № 2473-VIII пов`язує перебіг відповідних строків.

Так, пунктом 14-2 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Як встановлено матеріалами перевірки та не заперечується позивачем, на виконання умов контракту № 1/09/2024 від 05.09.2024 ТОВ «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» на розрахунковий рахунок SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O здійснило 18.10.2024 переказ коштів на загальну суму 1111640 PLN (польських злотих) в рахунок поставки дослідницько – конструкторських робіт.

Відповідно до пункту 3 Інструкції № 7 день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

У розумінні вимог Закону № 2473-VIII та приписів Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів обчислюються саме у календарних днях.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2025 вказує про те, що відповідно до положень частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII, якщо розрахунки за договором провадяться в іноземній валюті, то з метою обчислення розміру пені вартість недопоставленого товару в іноземній валюті перераховують у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Таким чином, Суд першої інстанції правильно виснував, що в спірних правовідносинах день виникнення заборгованості пов`язується саме з датою здійснення авансового платежу – 18.10.2024, оскільки в зв`язку з виконанням позивачем свого зобов`язання по договору в частині оплати за товару, у його контрагента виникли зустрічні зобов`язання щодо поставки товару. SPECTRE DEFENCE SOLUTIONS SP Z O O в 180-денний строк товару по Договору не поставив, коштів позивачу не повернув. З цієї дати зобов`язання контрагента, яке не було виконано у визначений Договором строк, трансформується у заборгованість. Тобто, в даному випадку саме з дати авансових платежів - 18.10.2024 необхідно відрахувати 180 днів і саме на цю дату береться офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України, для обрахунку розміру пені з вартості недопоставленого товару.

В спірному випадку, за змістом акту перевірки, контролюючий орган правильно встановив відповідні факти, та здійснив обрахунок розміру пені, виходячи з непоставленого позивачу нерезидентом товару на суму 1111640 PLN по курсу НБУ станом на 18.10.2024.

Щодо заперечень апелянта щодо різних курсових показників в акті перевірки, то колегія суддів апеляційного суду перевіривши зміст акту перевірки, розрахунку пені, що є додатком до акту, та оскаржене податкове повідомлення не встановила неточностей чи помилковості арифметичного розрахунку розміру пені. Такі показники, зокрема день виникнення заборгованості, сума заборгованості, курс валюти на вказану дату, строк прострочення граничних термінів розрахунків по імпортних операціях зафіксовані в акті перевірки, деталізовані в розрахунку пені, який є його невід`ємним додатком, та в подальшому визначені в податковому повідомленні, тобто є однозначними, послідовними та документально обгрунтованими. Правильність встановлення таких фактів відповідачем, відповідає правовій оцінці, наданій спірним правовідносинам судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції погодився вище з такою правою оцінкою Суду першої інстанції. В цьому випадку констатація відповідачем у висновку акту перевірки також суми заборгованості по курсу на дату початку документальної перевірки – 08.08.2015, не свідчить про помилковість чи необгрунтованість встановлених перевіркою обставин, висновків та не впливає на правильність розрахунку розміру пені. Отже, судом не встановлено порушення відповідачем принципу «належного урядування».

Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу відсутності повноважень у виконуючого обов`язки заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Володимира Дяк на винесення оскаржуваного рішення, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 58.2 ст. 58 ПКУ форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 1 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення, роздруковує його у двох примірниках (податкові повідомлення-рішення за формами «Ф» та «МПЗФ» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов`язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2025 № 027016070707 підписане заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Володимиром Дяком, який згідно наказу ДПС України № 1850-о від 19.08.2025 перебував на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області.

Отже, Суд першої інстанції повно встановив та зробив правильний висновок про те, що спірне податкове повідомлення-рішення підписане уповноваженою на те посадовою особою ГУ ДПС у Волинській області.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України Суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції висновує, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим, оскільки Суд першої інстанції всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, у судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини справи, що стосуються предмета спору, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

З огляду на те, що Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Суду першої інстанції – без змін, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Понесені апелянтом судові витрати в суді апеляційної інстанції покладаються на нього.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕФЕНС СОЛЮШЕНС ЮА» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі № 140/16785/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Боршовський Т.І.

судді Кухтей Р.В.

Шевчук С.М.

Повна постанова складена 24 вересня 2026 року.