Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №335/7206/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/7206/26 2/335/3746/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернулось до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 у розмірі 27 127,09 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74434852 на умовах повернення позики в кінці строку позики.

Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 74434852 на суму 14 652,00 грн., а договір позики був підписаний одноразовим ідентифікатором. Після укладення договору відповідачу було перераховано суму позики на банківську картку, що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг.

02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» укладено договір факторингу №029-021122, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Сіроко фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74434852 від 23.01.2022.

17.12.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступило ТОВ «ФК «Сіті Колект» право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74434852 від 23.01.2022.

Таким чином, ТОВ «ФК «Сіті Колект» наділено правом вимоги до відповідача за договором позики № 74434852 від 23.01.2022.

Всупереч умовам договору відповідачка не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості, що спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування позикою за договором № 74434852 від 23.01.2022, що підлягає стягненню з відповідачки становить 27 127,09 грн., з яких: 14 652,00 грн. – основна сума боргу, 12 475,09 грн. – проценти за користування позикою.

Ухвалою судді від 01.07.2026 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 22.07.2026

15.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Завойка Д.І. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

22.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Завойка Д.І. надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідачка заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Однією із складових позовних вимог є стягнення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12 475,09 грн. Однак, згідно із п. 2.3. договору позики від 23.01.2022 № 74434852, укладеним між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», загальна вартість позики з урахуванням процентної ставки, передбаченої даним договором, становить 17 713,54 грн. Згідно з п. 2.2. договору, строк позики становить 30 календарних днів і діє відповідно до 22.02.2022 (дата повернення розміру позики та відсотків). Крім того, в паспорті споживчого кредиту, який є додатком до даного Договору позики також зазначено, що сума кредиту становить 14 652 грн., загальні витрати по кредиту становлять 3061,54 грн. та загальна орієнтовна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 17 713,54 грн.

Натомість позивачем до позову доданий розрахунок заборгованості, згідно з яким процентна ставка за вказаним договором нарахована за період з 23.01.2022 року по 25.05.2022 року, тобто поза межами строку дії договору позики, встановленого п. 2.2. договору.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, розмір процентів, який підлягає стягненню із відповідача за договором позики № 74434852 від 23.01.2022, не може перевищувати 3061,54 грн.

Крім того, позивач та її представник не погоджуються з розміром судових витрат, заявлених до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить позов задовольнити частково, стягнути з відповідача заборгованості за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 у розмірі 17 713,54 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., та судовий збір у розмірі пропорційному до задоволених вимог.

Судове засідання, призначене на 22.07.2026, було відкладено на 23.09.2026, у зв`язку із неявкою усіх учасників судового провадження.

Сторони у справі в судове засідання, призначене на 23.09.2026, не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача, відповідно до клопотання, яке долучено до позовної заяви, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

23.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №74434852 (на умовах повернення позики в кінці строк позики), за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

Відповідно до п.п. 2.1. – 2.3. договору позики, сума позики – 14 652,00 грн., строк позики – 30 днів (дата повернення позики 22.02.2022), базова процентна ставка – 1,99%, знижена процентна ставка 0,6965%

Відповідно до п. 4 договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, у Розділі 4 «Інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» зазначено, що загальні витрати за кредитом становлять – 3 061,54 грн.

Договір позики № 74434852 від 23.01.2022 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9EM3Uj0057.

Факт перерахування грошових коштів на картку відповідача, підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000153574/ТНПП від 17.04.2026, яке, відповідно до договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, 23.01.2022 успішно перерахувало ОСОБА_2 на банківську карту НОМЕР_1 – 14 652,00 грн.

02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» укладено договір факторингу №029-021122, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Сіроко фінанс» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №12/12/22, до договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 ТОВ «Сіроко фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 у розмірі 27 127,09 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту – 14 652,00 грн.; сума заборгованості по процентам – 12 475,00 грн.

17.12.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступає ТОВ «ФК «Сіті Колект» права вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуває права вимоги від ТОВ «Сіроко фінанс» та надає за плату ТОВ «Сіроко фінанс» фінансування за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до реєстру прав вимог №17/12/25 від 17.12.2025 до договору факторингу №17/12/25-01, ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 у розмірі 27 127,09 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту – 14 652,00 грн.; сума заборгованості по процентам – 12 475,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, який долучено до позовної заяви, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору позики № 74434852 від 23.01.2022 у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість за основною сумою боргу – 14 652,00 грн., сума заборгованості за відсотками – 12 475,09 грн., а всього 27 127,09 грн.

За таких обставин, як зазначено у позові, непогашена боржником заборгованість за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 становить 27 127,09 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ч. 2 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст.1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сума основного боргу в розмірі 14 625,00 грн. відповідачем не була сплачена у строк, визначений договором, що підтверджується наданими доказами, та не заперечується самою відповідачкою у відзиві на позовну заяву та, відповідно вказаний розмір заборгованості – підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем, як новим кредитором, за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 заявлено вимоги, щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 12 475,09 грн.

Визначаючи розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд виходить з таких міркувань.

Згідно розрахунку заборгованості, який долучено до позовної заяви, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховувало відповідачу відсотки за користування позикою щоденно, з 23.01.2022 по 25.05.2022, на загальну суму 12 475,09 грн.

Відповідно до умов договору позики № 74434852 від 23.01.2022, строк дії договору визначено з 23.01.2022 по 22.02.2022. Крім того, сторони визначили розмір процентів за користування кредитом у визначений строк. Умови пролонгації договору самим змістом договору не передбачені.

Таким чином строк дії договору позики № 74434852 від 23.01.2022 закінчився 22.02.2022.

Матеріали справи не містять належних доказів, що строк користування відповідачем позикою (строк договору) продовжувався за згодою сторін. Автоматична пролонгація договору не може бути застосована виходячи з того, що відсутні докази ознайомлення відповідача саме з тією редакцією Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яка долучена до позовної заяви.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором позики № 74434852 від 23.01.2022, станом на 22.02.2022, тобто на момент закінчення строку кредитування, ОСОБА_1 мала заборгованість по нарахованим та не сплаченим процентам в сумі 3 061,50 грн. (102,05 грн. * 30 = 3 061,50 грн.).

Виходячи з наведеного та беручи до уваги, що строк кредитування ОСОБА_1 за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 визначений до 22.02.2022, а розмір несплачених відсотків за період кредитування становить 3 061,50 грн., суд доходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму заборгованості у загальному розмірі 17 713,50 грн., з яких 14 652,00 грн. сума основного боргу, 3 061,50 грн. сума нарахованих та не сплачених у період дії договору відсотків.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що відповідачка не сплатила своєчасно ні первісному кредитору, ні позивачу, як новому кредитору, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що відповідачем і не заперечується, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», яке у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 до ОСОБА_1 , є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, в розмірі 1738,49 грн.(17 713,50 грн. х 2662,40/27 127,09 грн.)

Крім того, у своєму позові позивач просив стягнути із відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію: договору №ДО-20260202/001 про надання правової допомоги від 02.02.2026; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001256; прайс-лист адвоката Богомолова В.В.; заявки про надання правової допомоги №1101 від 01.05.2026; витягу акту №1101 про надання юридичної допомоги, відповідно до якого послуга «надання усної консультації» - 2 години вартість 4000,00 грн., послуга «складання позовної заяви про стягнення боргу» - 1,60 год. вартість 8000,00 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (п. 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у п. 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, представництва інтересів клієнта в суді представник позивача не здійснював, та участі в судових засіданнях представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 381,74 грн, що підтверджується додатком №3 від 28.01.2026 до договору № ДТ-СК-30102025 від 28.01.2026 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ЄДРПОУ 43950742, юридична адреса: 02154, м. Київ, пр. Соборності, буд. 30А, прим. 321) заборгованість за договором позики № 74434852 від 23.01.2022 у загальному розмірі 17 713 (сімнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ЄДРПОУ 43950742, юридична адреса: 02154, м. Київ, пр. Соборності, буд. 30А, прим. 321) судовий збір у розмірі 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 49 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн., витрати пов`язані із надсиланням позовної заяви 381 (триста вісімдесят одна) грн. 74 коп., а всього судові витрати в сумі 7 120 (сім тисяч сто двадцять) грн. 23 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гашук К.В.