Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №300/3467/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/3467/25 пров. № А/857/34548/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кухтея Р.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (суддя – Скільський І.І., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення – м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №300/3467/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки №521 від 26.03.2025, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та забезпечити щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2023 з урахуванням грошового забезпечення, що включає в себе основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) зазначені в довідці №521 від 26.03.2025, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки №521 від 26.03.2025, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та забезпечити щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2023 з урахуванням грошового забезпечення, що включає в себе основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) зазначені в довідці №521 від 26.03.2025, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору, що становить 1211,20 грн..

28.05.2026 позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення від 28.08.2025 у справі №300/3467/25. Заява вмотивована тим, що на звернення ОСОБА_1 про добровільне виконання судового рішення 12.05.2026 відповідачем надано відповідь, якою фактично відмовило у виконанні судового рішення.

Відповідач подав до суду заперечення проти встановлення судового контролю, в яких вказав на відсутність підстав для встановлення судового контролю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.05.2026 про встановлення судового контролю - відмовлено.

З цією ухвалою суду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про передчасність звернення із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення - встановлений постановою про відкриття ВП №81031599 10-денний строк для добровільного виконання боржником судового рішення сплив ще 05.06.2026. Суд першої інстанції не врахував нові докази, зокрема банківські виписки за травень та червень 2026 року, які підтверджують, що навіть після відкриття виконавчого провадження боржник продовжував виплачувати пенсію в неповному розмірі. Також відсутність або наявність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Отже, доведена неефективність усіх механізмів виконання.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати ухвалу суду від 10.06.2026 та постановити нову ухвалу, якою встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 28.08.2025 у справі №300/3467/25.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що судом правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги позивача висновки викладені в ухвалі суду не спростовуються, підстави для її скасування відсутні. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду залишити без змін.

Позивач подав до апеляційного суду додаткові пояснення із обгрунтуваннями своїх апеляційних вимог та із покликанням на нові докази (письмові матеріали).

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025, яке набрало законної сили 10.04.2026, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та забезпечити щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2023 з урахуванням грошового забезпечення, що включає в себе основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) зазначені в довідці №521 від 26.03.2025, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області.

29.04.2026 судом видано виконавчі листи за №300/3467/25.

На підставі виконавчого листа №300/3467/25 від 29.04.2026 головним державним виконавцем 22.05.2026 відкрито виконавче провадження №81031599 (а.с.195).

Позивач подав до суду першої інстанції заяву про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 10.06.2026, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів для досягнення результату щодо належного та повного виконання судового рішення.

Здійснюючи апеляційний розгляд цієї справи за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 щодо розгляду заяви позивача про зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду від 28.08.2025 у цій справі, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, дійшов висновку, що із принципу верховенства права видно, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Статтею 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення та наявність підстав для формування висновку про те, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а зазначено, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Статтею 382-3 КАС України визначено порядок прийняття рішення за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, де суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Наведеними вище правовими нормами передбачено, що такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

У розглядуваній справі встановлено, що позивач просить суд зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 28.08.2025 у справі №300/3467/25, оскільки відповідачем не вчинено належних дій з виконання рішення суду у цій справі.

Суд враховує, що головним управлінням в квітні 2026 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Розмір пенсії з 01.06.2026 склав 25722,22 грн. Доплату, яку обчислено за період з 01.02.2023 по 31.05.2026 в сумі 228943,79 грн включено в підсистему «Реєстр судових рішень».

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що облік сум пенсійних виплат здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації. Головним управлінням 16.04.2026 створено реєстраційну картку та внесено відомості щодо рішення суду у справі №300/3467/25, що у свою чергу вказує на визнання зобов`язань перед позивачем та підтверджує факт того, що Головне управління не ухиляється від виконання рішення суду. Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .. Спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.

У плані доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) па виконання ретроспективних судових рішень за рахунок власних доходів визначенні в розмірі 9521,60 тис. грн, а за рахунок коштів Державного бюджету 8145,50 тис. грн..

В постанові від 13.11.2025 у справі №260/9788/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що виплата перерахованих сум пенсії за відсутності виділення Пенсійним фондом України коштів для їх виплати та без фактичного перерахування коштів боржнику не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин, а відтак, невиплата позивачу боржником у виконавчому провадженні виплат пенсії на виконання рішення суду зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним обов`язків, а сталася з незалежних від боржника причин, які є поважними в розумінні статей 63 та 75 Закону №1404-VІІІ.

Отже, при вирішенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду судом враховуються обставини справи та надані сторонами докази на час постановлення ухвали суду від 10.06.2026.

Варто звернути увагу і на те, що в силу положень ч.4 ст.372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За правилами ч.1 ст.373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішень немайнового (зобов`язального) характеру визначений розділом VIII Закону №1404-VIII.

В свою чергу, положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що станом на час звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України наявні дані про відкрите виконавче провадження щодо виконання рішення суду від 28.08.2025 у цій справі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 382 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду. Перевірка повноти і правильності виконання відповідачем цього судового рішення повинна бути здійснення насамперед в межах виконавчого провадження, про що апеляційний суд уже зазначав вище.

Крім цього, судовий контроль на виконанням судового рішення може здійснюватись у спосіб визначений статтею 383 КАС України, шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Виконання ж судового рішення повинно здійснюватися у відповідності до змісту його резолютивної частини.

Тобто, у розглядуваній ситуації відсутні підстави для застосування приписів статті 382 КАС України щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень (відповідача) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення від 28.08.2025.

За наведених фактичних обставин та із врахуванням норм чинного законодавства колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 382 КАС України.

Тому являються безпідставними доводи апелянта (позивача) у відповідній частині.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому немає підстав для її скасування, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №300/3467/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

Р. В. Кухтей