Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №500/5739/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/5739/25 пров. № А/857/42122/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 500/5739/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити дії

суддя в 1-й інстанції – Чепенюк О.В.

час ухвалення рішення – не визначено,

місце ухвалення рішення – м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення – 09.10.2025,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката Гриців Ольги Ярославівни від 25.09.2025;

зобов`язати відповідача надати адвокату інформацію, запитувану в адвокатському запиті від 25.09.2025.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 500/5739/25 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції позивачка звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти рішення про направлення справи на продовження розгляду.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає, що направила відповідачу адвокатський запит про надання інформація, яка стосується військовозобов`язаного ОСОБА_2 , однак відповідач відповіді на нього не надав. Посилається на статтю 24 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», якою передбачено відповідальність за ненадання відповіді на адвокатський запит, як на підставу звернення з позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів виходить з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Позивачкою у цій справі є адвокат Гриців О.Я., яка здійснює незалежну професійну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР № 00004 від 26.08.2016. Позивачка, як адвокат, на підставі договору про надання правової допомоги від 16.10.2024 здійснює представництво та захист законних інтересів ОСОБА_2 .

У зв`язку з необхідністю здійснити збір інформації для представництва інтересів клієнта, позивачка 25.09.2025 направила адвокатський запит відповідачу з проханням:

повідомити причини оголошення ОСОБА_2 в розшук;

надати належним чином оформлену копію рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 .

Спірні правовідносини у справі виникли внаслідок ненадання відповідачем відповіді на цей адвокатський запит позивача.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За правилами пунктів 1, 7 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Частиною першою статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону № 5076-VI, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Із наведених норм вбачається, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

У свою чергу, статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також варто зауважити, що Порядком оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року № 238 (далі - Порядок) визначено підстави для порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП, порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, рух протоколів про адміністративне правопорушення, в тому числі й передання матеріалів про адміністративне правопорушення до відповідного суду.

Таким чином, спеціальною нормою закону (статтею 212-3 КУпАП) встановлено спосіб захисту права адвоката на отримання інформації на адвокатський запит, яким позивачка не скористалась. У разі звернення адвоката до відповідної ради адвокатів та складання протоколу про адміністративне правопорушення, усі матеріали будуть передані на розгляд до суду.

Враховуючи, що фактично позивачка хоче отримати інформацію на адвокатський запит, що є можливим, виключно, в рамках надання правової допомоги адвокатом клієнту на підставі договору про надання професійної допомоги, а позовна заява подана від власного імені, а не у межах надання правової допомоги, апеляційний суд зазначає про відсутність порушеного права позивачки.

Отже, спір, що виник у цій справі стосується отримання інформації від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит ОСОБА_1 , який був поданий у зв`язку з наданням правничої допомоги ОСОБА_2 . Оскаржити бездіяльність відповідача має право адвокат в інтересах клієнта, а у разі не реагування відповідача на адвокатський запит та не надання на нього відповіді - адвокат має право звернутись до ради адвокатів із відповідною заявою про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цей спір не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства, проте помилково відніс його до спору, що розглядається судом загальної юрисдикції, оскільки фактично позивачка обрала некоректний спосіб захисту своїх прав.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 17 липня 2026 року у справі № 320/30984/25.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки визначив підсудність цього спору суду загальної юрисдикції, оскаржене судове рішення підлягає зміні в частині мотивів.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Теронопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 500/5739/25 змінити виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний