Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №819/1221/15-а — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 819/1221/15-a пров. № А/857/37164/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Сала П.І. та Глазька С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – Гукалюк Н.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2026р. про поворот виконання судового рішення в справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській обл. до ОСОБА_1 про примусове стягнення податкового боргу (суддя суду І інстанції: Дерех Н.В., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 11.06.2026р., м.Тернопіль; дата складання повної ухвали суду І інстанції: 11.06.2026р.),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2026р. замінено Тернопільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській обл. (код ЄДРПОУ 39502025) на її правонаступника - Головне управління /ГУ/ ДПС у Тернопільській обл. (код ЄДРПОУ 44143637); заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення в межах справи № 819/1221/15-а задоволено частково; допущено поворот виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. у справі № 819/1221-15-а; зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській обл. повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 35714 грн. 43 коп.; в задоволенні решти вимог заяви відмовлено (а.с.60-61).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ГУ ДПС у Тернопільській обл., який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду відмовити, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про поворот виконання судового рішення (Т.2, а.с.76-80).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податковим органом вжиті заходи для стягнення податкового боргу в розмірі 73411 грн. 70 коп. Подальше оскарження відповідачем в судовому порядку податкових повідомлень-рішень призвело до зменшення вказаної суми боргу до 27721 грн. 79 коп. Водночас, сума виниклої переплати була списана 05.09.2025р., оскільки переплачені кошти обліковувалися без руху більше 1095 календарних днів.

Окрім цього, станом на 18.05.2026р. в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 наявна наступна заборгованість по платежах і зборах: земельний податок – 281 грн. 57 коп., єдиний внесок – 2457 грн. 18 коп.

На думку контролюючого органу, самої лише обставини щодо скасування прийнятого судом першої інстанції судового рішення є не достатнім для застосування повороту виконання судового рішення, позаяк, саме діями/бездіяльністю відповідача виникла спірна ситуація. Також апелянт не належить до розпорядників стягнутих з відповідача коштів.

Відповідач ОСОБА_1 скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.129-133).

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. в справі 819/1221/15-а позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській обл. податковий борг в розмірі 73411 грн. 70 коп., шляхом перерахування на р/р 33119341700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 8511010500 (Т.1, а.с.40-41).

Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово (Т.1, а.с.125-128, 174-183).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026р. прийнято відмову ГУ ДПС у Тернопільській обл. від позову; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. у справі № 819/1221/15 визнано нечинною, провадження у справі за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Тернопільській обл. до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрито (Т.1, а.с.224-226).

Судове рішення у справі № 819/1221/15-а виконано органами державної виконавчої служби, грошові кошти скеровано до бюджету на підставі платіжної інструкції № 1803 від 12.04.2018р. що стверджується листами ДПС України № 2983/С/99-00-24-04-02-09 від 21.04.2026р. та № 3487/С/99-00-24-04-02-09 від 07.05.2026р. (а.с.11-15, 16-17).

13.05.2026р. за допомогою органів поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до суду заяву про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі № 819/1221/15-а, в якій просив здійснити поворот виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.09.2015р. у справі № 819/1221/15-а; стягнути з ГУ ДПС у Тернопільській обл. на його користь кошти в сумі 35714 грн. 43 коп., що були утримані до бюджету безпідставно (Т.2, а.с.5-6).

Частково задовольняючи заяву про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026р. прийнято відмову ГУ ДПС у Тернопільській обл. від позову, постанову суду від 02.07.2015р. у справі № 819/1221/15 визнано нечинною, провадження у справі за позовом про стягнення податкового боргу закрито, суд на підставі приписів ст.380 КАС України вирішив зобов`язати ГУ ДПС у Тернопільській обл. повернути відповідачу грошові кошти в розмірі 35714 грн. 43 коп., які безпідставно отримав податковий орган під час виконання судового рішення у справі № 819/1221/15-а.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Стосовно решти вимог ОСОБА_1 колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення заяви про поворот виконання судового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з ч.7 ст.380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно приписів ч.ч.8 і 9 ст.380 КАС України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Із змісту процесуального закону слідує, що поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2011р. у справі № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Додатково колегія суддів наголошує, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення, мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є стягнення суми податкового боргу.

Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується, зокрема, повернення безпідставно стягнутої до бюджету суми грошових коштів в розмірі 35714 грн. 43 коп.

В розглядуваному випадку самої лише обставини щодо скасування (визнання нечинним) судового рішення щодо стягнення суми податкового боргу є достатньо для правильного вирішення питання про поворот виконання судового рішення; будь-яких обмежень, визначених ст.381 КАС України, в розглядуваному випадку немає.

Як вже було зазначено, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026р. прийнято відмову ГУ ДПС у Тернопільській обл. від позову; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. у справі № 819/1221/15 визнано нечинною, провадження у справі за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Тернопільській обл. до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрито.

Водночас, податковий орган 27.07.2026р. здійснив поворот виконання судового рішення в сумі 35714 грн. 43 коп., що стверджується листом ГУ ДПС у Тернопільській обл. № 16715/6/19-00-24-05-04 від 10.08.2026р.

Зазначена обставина підтверджена представником позивача під час апеляційного розгляду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для здійснення повороту виконання постанови суду про стягнення податкового боргу в сумі 35714 грн. 43 коп.

Доводи апелянта про поточний стан розрахунків ОСОБА_1 , списання переплати в порядку, визначеному нормами Податкового кодексу /ПК/ України виходять за рамки розглядуваного питання, стосуються інших правовідносин, які не можуть впливати на вирішення питання про поворот виконання судового рішення.

Виходячи з викладеного, зазначені доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги.

Доводи апелянта про виникнення переплати до бюджету внаслідок дій самого відповідача колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15.09.2009р.). Також на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див. рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008р.), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, судом першої інстанції наведено достатні та вагомі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, через що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ГУ ДПС у Тернопільській обл.

Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026р. в частині зупинення дії ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2026р. про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі № 819/1221/15-а належить визнати такою, що втратила чинність (Т.2, а.с.105-106).

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2026р. про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі № 819/1221/15-а залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Тернопільській обл.

Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026р. в частині зупинення дії ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2026р. про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі № 819/1221/15-а такою, що втратила чинність.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді П. І. Сало

С. М. Глазько

Дата складання повного судового рішення: 24.09.2026р.