Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №333/1066/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/1066/26

Провадження № 2/333/2290/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 3273916 від 13.10.2021 у розмірі 58 400,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав своєчасно як первісному кредитору так і позивачу, до якого перейшли права вимоги за кредитним договором, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов`язання належним чином.

Ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Холода Р.С. від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 17.03.2026, яке у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному відклалось на 23.04.2026, яке відклалось на 02.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.

01.06.2026 цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана на розгляд судді Ходьку В.М., в порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, з підстав призначення судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Холода Р.С. на посаду судді Запорізького апеляційного суду указом Президента України № 397/2026 від 19.05.2026.

Після передачі вищезазначеної цивільної справи ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходька В.М. від 02.06.2026 її прийнято до свого провадження, повторно розпочато судовий розгляд та призначено судове засідання з викликом учасників справи на 07.07.2026, яке відклалось на 27.08.2026 у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті. 27.08.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 07.09.2026.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Водночас у матеріалах справи міститься заява відповідача, в якій останній визнав позовні вимоги ТОВ "Коллект Центр" у частині стягнення заборгованості у розмірі 58 400,00 грн., заперечив щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив зменшити їх розмір до 2 000,00 грн., а також просив розглянути справу за його відсутності. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

13.10.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3273916 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого, позичальник отримав кредит у розмірі 10 000 грн. шляхом переказу коштів на платіжну картку строком на 30 днів до 12.11.2021, зі сплатою комісії за надання кредиту за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово, 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та стандартної процентної ставки за користування кредитом 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. В свою чергу, позичальник зобов`язався своєчасно повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору. Вказаний договір було підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора "S48722". Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора був підписаний також і паспорт споживчого кредиту, з підписанням якого відповідач був ознайомлений та погодився з загальною вартістю кредиту, порядком та сумами платежів.

Виконання кредитором ТОВ "Мілоан" обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 10 000, 00 грн. підтверджується квитанцією №758а4011-49f9-48сс-862b-3142е6bd8012_637697357520794428, відповідно до якої кошти перераховано на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-3746, найменування платіжної системи: Visa, дата здійснення операції 13.10.2021, з призначенням платежу: " ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , кредитний договір № 3273916 від 13.10.2021".

26.01.2022 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" приймає належні ТОВ "Мілоан" права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі прав вимоги, укладеними між ТОВ "Мілоан" і Боржниками, у тому числі за кредитним договором № 3273916 від 13.10.2021, що підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022.

10.01.2023 ТОВ "Вердикт капітал" уклало з ТОВ "Коллект Центр" договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, за яким, ТОВ "Вердикт капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр", а ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за кредитним договором № 3273916 від 13.10.2021, що підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Коллект Центр" є правонаступником у зобов`язанні, що виникло за кредитним договором № 3273916 від 13.10.2021 укладеним між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , в обсязі набутих прав.

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, у ОСОБА_1 наявна заборгованість станом на 08.01.2026 за кредитним договором № 3273916 від 13.10.2021 у розмірі 58 400,00 грн., яка складається з сум: заборгованість за тілом кредиту – 10 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 500,00 грн. та заборгованість за комісіями – 1900,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою цієї статті, зокрема передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З огляду на вказане, відповідачем був укладений зазначений електронний договір шляхом надсилання повідомлення з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та своєчасно не сплатив грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, а також враховуючи, що розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком, який відповідачем не спростований та фактично визнаний у поданій ним заяві, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Коллект Центр" у частині стягнення заборгованості в розмірі 58 400,00 грн. та наявність підстав для їх задоволення в цій частині.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ "Коллект Центр" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс"; заявку на надання юридичної допомоги № 574 від 01.12.2025; витяг з акта № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025. Зі змісту зазначених документів вбачається, що в межах виконання заявки № 574 щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 3273916 позивачу було надано професійну правничу допомогу, яка включала усну консультацію з вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення заборгованості для подання до суду. Вартість наданих послуг визначена виходячи з погодинної оплати та становить 16 000,00 грн.

Однак, з огляду на складність справи та виконані роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "Коллект Центр" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. 00 коп. не відповідає переліку/вартості виконаних робіт та критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 8 000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, а саме, у розмірі 1 331 грн. 20 коп., згідно платіжної інструкції № 0600130072 від 23.01.2026, оригінал якої міститься у матеріалах справи.

Крім того, відповідно до положень п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача залишок судових витрат у вигляді судового збору за пред`явлення позову до суду, а саме у сумі 1 331 грн. 20 коп., які були понесені позивачем.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 коп. та 8 000 грн. 00 коп. за надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1046, 1054 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 3273916 від 13.10.2021 на суму 58 400,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 331,20 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн., а всього 67 731 (шістдесят сім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 20 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926) з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., сплаченої за платіжною інструкцією № 0600130072 від 23.01.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926;

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Ходько