Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №303/7625/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 303/7625/25 пров. № А/857/47881/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Судової-Хомюк Н. М.

суддів -Глушка І. В.

Затолочного В. С.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №303/7625/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

суддя в 1-й інстанції Гутій О.В.

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Мукачево,

дата складання повного тексту ухвали 29.10.2025 року,

В С Т А Н О В И В :

02.10.2025 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1253 від 12.05.2025 року.

Разом із позовною заявою позивачем було подано також і заяву про поновлення процесуального строку на оскарження вищевказаної постанови відповідача.

Підставою поновлення процесуального строку для позивача було те, що про існування оскаржуваної постанови відповідача від 12.05.2025 року йому нічого не було відомо, а стало відомо тільки 30.09.2025 року, коли позивач з`явився у виконавчу службу за отриманою повісткою.

Відразу, цього ж дня, позивач уклав договір про надання правової допомоги із адвокатом Печунка В.О., який також того самого дня, звернувся із письмовою заявою до державної виконавчої служби про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження і того самого дня він із ними ознайомився.

Ухвалою судді від 06.10.2025року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

10.10.2025 року представником позивача на виконання ухвали суду від 06.10.2025 року було подано заяву на усунення недоліків, в якій долучено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2025 року, виклик державного виконавця від 15.09.2025 року та ордер від 30.09.2025 року. В заяві зазначено, що вказані документи він отримав поштою 30.09.2025 року та того ж дня він з`явився в ДВС та ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Відтак, вважає, що строк пропущений з поважних причин, у зв`язку з чим просить визнати причини пропуску строку поважними.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2025 року у справі №303/7625/25 було відмовлено в поновленні пропущеного строку звернення до суду та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального та недотриманням норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.

У поданій апеляційній скарзі зазначається про те, що представник позивача на підтвердження своїх вимог щодо пропуску процесуального строку на оскарження надав суду першої інстанції повістку державного виконавця про виклик позивача до державної виконавчої служби саме на 30.09.2025 року. Разом із повісткою державний виконавець також додав і постанову про відкриття виконавчого провадження. Позивач, у визначений державним виконавцем час, тобто 30.09.2025 року і з`явився за викликом до державного виконавця та під час розмови із яким дізнався причину його виклику до державної виконавчої служби, а також і дізнався про існування такої постанови відповідача. Як було вже вище зазначено, що відразу того самого дня – 30.09.2025 року позивач уклав договір із адвокатом про надання правничої допомоги, адвокат того самого дня ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, що свідчить про те, що сторона позивача не зволікала із строками, не нехтувала ними, а терміново вживала заходи щодо звернення до суду у найкоротший строк із зібраними доказами.

Крім цього, просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду

Апелянт просить ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.10.2025 року про повернення позовної заяви у справі №303/7625/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1253 від 12.05.2025 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому заперечує твердження про наявність підстав щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу .

Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу , та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин має застосовуватись десятиденний строк звернення до суду.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Частиною 1статті 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналізуючи практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що Кодекс адміністративного судочинства України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Однак, норми Кодексу однозначно встановлюють, що у випадку виявлення судом факту пропуску особою строку звернення до суду з позовом їй гарантується надання часу для подання заяви про поновлення зазначеного строку та доказів поважності причин його пропуску. Забезпечення такого права не залежить від того, суд якої інстанції виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не тільки до відкриття провадження у справі, що входить до компетенції суду першої інстанції, а й після відкриття провадження у справі, про що прямо зазначено в частині четвертій статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, норма якої адресована суду без визначення певної інстанції.

Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом в обов`язковому порядку має бути поставлено на обговорення з особою, яка подала позов. Це реалізується або шляхом постановлення судом ухвали про надання позивачеві часу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, або безпосередньо у судовому засіданні. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний з фактом виникнення у суду питання дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність поважних причин для його поновлення.

З матеріалів адміністративної справи слідує, що питання пропуску строку звернення до суду було порушено самим позивачем ще під час подання адміністративного позову. Суд першої інстанції щодо викладених позивачем у позовній заяві причин для поновлення строку звернення до суду зазначив, що такі не підтверджені доказами і надав позивачу строк для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду. За результатами розгляду поданої позивачем заяви про усунення недоліків позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Разом з тим, застосування строків можливе після розгляду справи по суті та з`ясуванні всіх обставин, що стали наслідком винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення №1253 від 12.05.2025 року.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції не може погодитись із висновком суду першої інстанції, що позивач у цій справі пропустив строк звернення до суду, при цьому поважних причин пропуску такого строку позивач не навів.

Підсумовуючи наведене, трактуючи норми процесуального закону із надмірним формалізмом, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу особи до правосуддя.

А тому, апеляційна скарга є обґрунтованою, а оскаржувана ухвала є незаконною і підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 29 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 303/7625/25 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний