Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №309/3145/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3145/26

Провадження № 1-кс/309/408/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026071050000427 від 15.08.2026 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України про скасування арешту майна ,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , звернувся в суд з клопотанням про скасування арешту майна.

Судове засідання з розгляду вказаного клопотання було призначено на 10 год 00 хв. «16» веерсня 2026 р. року та повторно відкладено на 10 год 22 вересня 2026 р. року.

Адвокат ОСОБА_3 , будучи належним чином та у передбачений законом спосіб повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання (що підтверджується довідками про доставку електронного документу ), у судові засідання два рази поспіль не з`явився. Про причини своєї неявки слідчого суддю не сповістив, заяв про розгляд клопотання за його відсутності або про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв.

В судове засідання слідчий, який був автором клопотання про накладення арешту на майно не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України (принцип диспозитивності), сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 174 КПК України визначено, що клопотання про скасування арешту майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Короткий строк розгляду таких клопотань обумовлений необхідністю оперативного захисту прав та законних інтересів власників майна від надмірного та процесуально невиправданого обмеження.

Водночас, положення КПК України прямо не врегульовують процесуальні наслідки повторної неявки в судове засідання особи, яка подала клопотання в порядку ст. 174 КПК України, якщо така особа належним чином повідомлена про час і місце засідання та не заявила клопотання про розгляд справи без її участі.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють відносини кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального судочинства, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є розумність строків (п. 21 ч. 1 ст. 7, ст. 28 КПК України).

Принцип розумності строків вимагає від суду ефективного управління судовим процесом та недопущення безпідставного затягування розгляду справ через пасивну поведінку учасників. Систематична неявка адвоката (два рази поспіль) без повідомлення поважності причин свідчить про його фактичну відмову від підтримання та обґрунтування поданого клопотання перед слідчим суддею, а також про втрату процесуального інтересу до розгляду даного питання. Постійне відкладення розгляду справи за таких умов призводить до порушення нормального ритму судочинства та штучного накопичення невирішених справ.

За таких обставин, з метою забезпечення процесуальної економії, дотримання розумних строків розгляду справ та враховуючи загальні засади диспозитивності кримінального судочинства, слідчий суддя за аналогією закону (ч. 6 ст. 9 КПК України) вважає за необхідне залишити клопотання адвоката про скасування арешту майна без розгляду.

Залишення клопотання без розгляду не є обмеженням права особи на доступ до правосуддя, оскільки не позбавляє заявника права повторного звернення до слідчого судді з аналогічним клопотанням у загальному порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників кримінального провадження, клопотання розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 26, 28, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, —

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026071050000427 від 15.08.2026 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України про скасування арешту майна — залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення клопотання без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді з аналогічним клопотанням в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1