Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №309/3719/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3719/26

Провадження № 3/309/931/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Ткач О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341247 від 05.09.2026 року, 05 вересня 2026 року близько 12 год. 20 хв. Прикордонним нарядом «Секереш» на напрямку 173 прикордонного знаку на відстані 350 метрів до Державного кордону України було виявлено та затримано гр. України ОСОБА_2 , який спільно з іншим гр. України здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

У матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_2 , у якій він, будучи повідомленим про розгляд справи в Хустському районному суді Закарпатської області, просить розглянути справу без його участі.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України вчинене групою осіб.

Так, відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «;Про оперативно-розшукову діяльність».

Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право втому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).

Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 27.07.1998 № 1147 «Про прикордонний режим» постановою установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим та затверджено перелік міст і районів, в межах територій яких можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони, в тому числі до переліку яких у Закарпатській області увійшли місто Ужгород, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Перечинський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.

Також Постановою КМУ №304 визначено межі прикордонної смуги в межах прилеглих до кордону територій селищних та сільських Рад народних депутатів.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341247 від 05.09.2026, ЗхРУ № 341245 від 05.09.2026, протоколом про адміністративне затримання від 05.09.2026, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 05.09.2026 року, рапортом ОСОБА_3 , довідкою щодо затримання 2-ох громадян України, схемою затримання на напрямку 173 прикордонного знаку, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

За таких обставин, дослідивши в повному обсязі докази, у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, яке виразилося у перетині Державного кордону України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через Державний кордон України, вчинене групою осіб.

При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості викласти у протоколі або у окремій заяві свої заперечення щодо викладених у протоколі фактів, із зазначенням причин його знаходження 05.09.2026 року о 12-20 годин на напрямку 173 прикордонного знаку у межах контрольованого прикордонного району, однак таких заперечень ОСОБА_1 у протоколі не відобразив.

Таким чином судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом у справі на підтвердження доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджуються даними, які містяться в протоколі про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 05.09.2026 року, іншими доданими до протоколу документами, зокрема рапортом інспектора прикордонної служби 3-ї категорії водія 1-ї секції патрульних відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ОСОБА_3 , схемою затримання гр.а України ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991 та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Поряд з тим, жодного доказу, який би ставив під сумніви правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , останнім не надано.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів.

Крім того, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_1 під час його затримання був вчинений моральний тиск чи незаконні дії з боку прикордонного наряду. Між тим, суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував незаконні дії працівників прикордонної служби, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, у передбачений Законом спосіб.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини ОСОБА_1 , з метою недопущення вчинення аналогічних правопорушень, вважаю, що відносно порушника слід обрати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Ткач О. О.