Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №300/1919/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/1919/25 пров. № А/857/34248/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліком» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Кафарський В.В.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліком» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2024 № 0/27549/0405.

На обґрунтування позовних вимог зазначає про помилковість висновків контролюючого органу щодо недотримання граничних строків реєстрації розрахунків коригування, оскільки розрахунки коригування складаються постачальником, реєструються покупцем (отримувачем), а термін реєстрації починається з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). При цьому, у спірних правовідносинах ТОВ «Поліком» зареєстровано розрахунок коригування (надалі – РК) від 08.09.2022 № 60 до ПН від 08.09.2022 № 14 та у день отримання від постачальника товарів (ТОВ «Кіос»), а саме 27.12.2022, тому, вважає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області протиправно застосовано оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції за невчасну їх реєстрацію.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області від 04.12.2024 №0/27549/0405.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розрахунок коригування, який передбачав зменшення суми компенсації, підлягав реєстрації покупцем протягом 15 календарних днів саме з дня його отримання від постачальника, а не з дня складання. У цьому випадку РК № 60 від 08.09.2022 був складений постачальником, але надісланий та отриманий ТОВ «Поліком» лише 27.12.2022, після чого позивач подав його на реєстрацію того ж дня, тобто в межах установленого 15-денного строку. Ці обставини підтверджувалися даними електронного документообігу та матеріалами справи, а податковий орган їх не спростував. Водночас в акті перевірки податкова обчислила строк реєстрації від дати складання РК, не встановивши дату його отримання покупцем.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не враховано встановлені під час камеральної перевірки порушення строків реєстрації ТОВ «Поліком» розрахунків коригування в ЄРПН. Вказує, що розрахунки коригування на загальну суму ПДВ 13 750 грн були зареєстровані з порушенням установлених ПК України строків, що є підставою для застосування штрафних санкцій. Також посилається на положення пунктів 89-90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, якими на період дії воєнного стану встановлено спеціальні строки реєстрації податкових накладних та зменшені розміри штрафів, а також на правові висновки Верховного Суду у постановах від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23. З огляду на це вважає визначений у податковому повідомленні-рішенні штраф у розмірі 5 500 грн правомірним.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Поліком» зареєстроване як юридична особа 25.07.2022, перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Івано-Франківській області.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Поліком» (код ЄДРПОУ 24681750), за результатами якої складено акт від 24.10.2024 № 19222/09-19-04-05/24681750.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України, а саме РК № 60 від 08.09.2022 зареєстровано 27.12.2022, граничний термін реєстрації 30.09.2022, протерміновано 88 днів.

На підставі акта від 24.10.2024 № 19222/09-19-04-05/24681750 ГУ ДПС України в Івано-Франківській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.12.2024 № 0/27549/0405, яким застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК ЄРПН на суму 5 100,00 грн відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Отримавши податкове повідомлення-рішення від 24.10.2024 № 19222/09-19-04-05/24681750, ТОВ «Поліком», керуючись вимогами п. 86.7 ст. 86 ПК України, подано відповідачу заперечення від 14.11.2024 № 64 на акт перевірки, до якого долучено документи на підтвердження доводів щодо помилковості висновків податкового органу про порушення позивачем строку реєстрації розрахунку коригування.

28.11.2024 позивач направив ГУ ДПС в Івано-Франківській області доповнення до заперечень на акт перевірки.

Листом від 28.11.2024 № 14075/09-19-04-05-06 ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомило позивача, що в ході розгляду заперечень вирішено, що надані ТОВ «Поліком» матеріали не спростовують висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 24.10.2024 № 19222/09-19-04-05/24681750 щодо порушення граничних термінів реєстрації ПН/РКПН в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПК України, за що передбачена відповідальність, передбачена згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. У зв`язку із цим, висновки акта перевірки залишено без змін.

Надалі, ТОВ «Поліком», керуючись вимогами статті 56 ПК України, направлено до Державної податкової служби України скаргу від 26.12.2024 № 79.

ДПС України за результатами розгляду скарги ТОВ «Поліком» прийнято рішення від 28.02.2025 № 5857/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 24.10.2024 № 19222/09-19-04-05/24681750, а скаргу – без задоволення.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Поліком».

За результатами проведення камеральної перевірки ТОВ «Поліком» складений акт про результати камеральної перевірки від 24.10.2024 № 19222/09-19-04-05/24681750. При цьому, позивачем порядок проведення камеральної перевірки не оскаржується.

Спірним у даній справі є питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків реєстрації розрахунків коригувань в ЄРПН.

Так, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Правила складання податкової накладної регламентуються статтею 201 ПК України. Зокрема, за приписами п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації спірних РК), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних. Реєстрація таких у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею ст. 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно до 120-1.1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Також пунктом 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 (далі – Порядок № 1307) передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Із аналізу вказаних правових норм слідує, що розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу, у строк протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Правова позиція у подібних правовідносинах (щодо можливості зареєструвати розрахунки коригування за умови виконання постачальниками свого обов`язку надіслати складені ними розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу) викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 818/1447/16, від 24.09.2021 у справі № 805/1761/17-а.

Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.

Таким чином, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку – 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24.

Проте, ні акт перевірки, ні розрахунок до спірного податкового повідомлення-рішення не містять інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкової накладної покупцем.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи містять дані про час отримання позивачем розрахунку коригування від продавця, відповідач їх не спростував.

Як встановлено судом першої інстанції, розрахунок коригування, який зазначений в акті перевірки від 24.10.2024 № 19222/09-19-04-05/24681750, передбачав зменшення суми компенсації вартості товарів та, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, підлягав реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів (позивачем) у передбачений пунктом 201.10 статті 201 ПК України п`ятнадцятиденний строк після того, як будуть складені і надіслані постачальником товарів.

Таким чином, позивач мав можливість зареєструвати такі розрахунки коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складені ним розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

Також з матеріалів справи з`ясовано, що розрахунок коригування № 60 від 08.09.2022 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного строку для їх реєстрації, був несвоєчасно надісланий постачальником позивачу (ТОВ «Кіос»).

Так, розрахунок коригування № 60 від 08.09.2022 до податкової накладної № 14 від 08.09.2022 складено постачальником ТОВ «Кіос» 08.09.2022, проте надіслано через електронний кабінет платника податків Покупцю та отримано Покупцем (ТОВ «Поліком») 27.12.2024 о 08:59, подано позивачем до реєстрації ДПС 27.12.2022 о 09:05 та отримано податковим органом 27.12.2022 о 12:40.

Вказаний факт також підтверджується відповіддю ТОВ «М.Е.Doc» (розробник програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів) від 30.10.2024 № 30/10-8969 і Додатком 1 з інформацією щодо дати, часу та способу отримання та відправки розрахунків коригувань, наданої на запит позивача № 61 від 28.10.2024. Так, згідно вказаної інформації файл 03080043924068JI201213100000000210920220308.XML (розрахунок коригування) від 08.09.2022 отримано ТОВ «Поліком» від контрагента 27.12.2022 о 08:59 та відправлено до ДПС з використанням прямого з`єднання 27.12.2022 09:05.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що вищевказаний розрахунок коригування зареєстрований позивачем з дотриманням вимог абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тобто протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної.

Колегія суддів звертає увагу, що всі наявні в матеріалах справи документи, зокрема квитанції про отримання позивачем розрахунку коригування № 60 від 08.09.2022 від постачальника, направлення такого розрахунку коригування позивачем до податкового органу, запиту та відповіді від розробника ТОВ «М.Е.Doc» подавались ТОВ «Поліком» разом із запереченням на акт перевірки та були предметом дослідження податковим органом ще до винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Положеннями статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому, отримувач (позивач) має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складений ним розрахунок-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не можуть бути застосовані до позивача (покупця) штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, якщо продавець не виконав свого обов`язку з надсилання розрахунку-коригування отримувачу. Такі обставини унеможливлюють реєстрацію позивачем розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зауважує, що відповідачем некоректно обчислено граничний термін реєстрації розрахунків коригувань в ЄРПН з дати їх складання, а не з дати їх отримання позивачем, оскільки це передбачено приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Оскільки з вищевикладеного встановлено і підтверджено матеріалами справи отримання позивачем розрахунків коригування від постачальника із запізненням та вчасну їх реєстрацію після отримання, колегія суддів вважає, що позивачем вчинено усіх залежних від нього заходів про недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування, тому відсутньою є вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації розрахунків коригування.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 04.12.2024 № 0/27549/0405, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 5 500 грн за несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 300/1919/25 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська