Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №308/9553/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9553/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відео конференції),

його захисника ОСОБА_5 (у режимі відео конференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке 22.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072210000338 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської, громадянина України, зареєстрованого за адресною: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 409 та ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді офіцера групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_2 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою ухилення від служби, в умовах воєнного стану, вчинив ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом придбання та використання завідомо підроблених офіційних документів – свідоцтва про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу №3511/24 від 08.05.2024 (постанова ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі якого 10.08.2024 його було неправомірно звільнено із військової служби.

Крім того, старший лейтенант ОСОБА_4 05.06.2024, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , звернувся до начальника групи сил підтримки військової частини НОМЕР_2 з клопотанням перед вищим командуванням про звільнення з військової служби, використавши при цьому як додаток завідомо підроблений офіційний документ – свідоцтво про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу №3511/24 від 08.05.2024 (постанова ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, достовірно знаючи при цьому, що медичний огляд у госпітальній ВЛК психоневрологічного профілю в НВМКЦ «ГВКГ» він не проходив та свідоцтво про хворобу №3511/24 не отримував.

Разом з цим, старший лейтенант ОСОБА_4 05.06.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , реалізовуючи умисел на отримання грошового забезпечення, яке належить до виплати військовослужбовцю у зв`язку із звільненням з військової служби, звернувся до начальника групи сил підтримки військової частини НОМЕР_2 з клопотанням перед вищим командуванням про звільнення з військової служби, надавши свідоцтво про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу №3511/24 від 08.05.2024 (постанова ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, достовірно знаючи, що використав завідомо підроблений документ.

Після отримання вказаного вище клопотання командира військової частини НОМЕР_2 та доданих до нього документів, командиром та командуванням військової частини НОМЕР_1 видано наказ №229 від 10.08.2024, згідно якого старшого лейтенанта ОСОБА_4 , офіцера групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_2 , звільнено з військової служби в порядку підпункту «б» п. 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто у відставку за станом здоров`я (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку).

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 №229 від 10.08.2024 (по стройовій частині), старшого лейтенанта ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, у зв`язку із чим, 10.08.2024, йому безпідставно нараховано та виплачено військовою частиною НОМЕР_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 31 565 гривень 26 копійок, які ОСОБА_4 використав на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа, а також ч. 4 ст. 409 КК України – ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.07.2026 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначити останньому визначену в угоді міру покарання.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши сторони, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, суд доходить до наступного висновку.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним, згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та кримінальних проступків. Він розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Угода не суперечить вимогам КК та КПК України, а тому, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна. Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Із змісту угоди слідує, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження, обвинувачений у повному обсязі обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчинених діяннях.

Також, сторонами визначено узгоджене ними покарання за ч. 4 ст. 409 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст обвинуваченому, яких роз`яснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена і його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа, а також ч. 4 ст. 409 КК України, тобто ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, повне та беззаперечне визнання вини, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд призначає узгоджене сторонами вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 10 липня 2026 року.

Речові докази по справі відсутні.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 373, 374, 376, 473, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 липня 2026 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072210000338 від 22.08.2024 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 409 та ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 409 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі за проведення експертизи №СЕ-19/107-25/7373-ПЧ у розмірі 5 348.4 /п`ять тисяч триста сорок вісім грн. сорок коп./ гривень.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин не допускається.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1